ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2008 р. | № 33/37 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С.- головуючого, |
Дунаєвської Н.Г., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ПП «Київпродзбут» |
на рішення та постанову | господарського суду міста Києва від 17 липня 2007 року Київського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року |
у справі | № 33/37 |
господарського суду | міста Києва |
за позовом | Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України |
до | ПП «Київпродзбут» |
про | стягнення 41 224 грн. 83 коп. |
за участю представників
позивача –Гордієнко В.І., відповідача –Гудков А.В.,
прокурора Хруменко О.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2007 у справі № 33/37 задоволено позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПП «Київпродзбут»про стягнення 11 542грн. 96 коп. був задоволений у повному обсязі за уточненими вимогами, з ПП на користь Міністерства оборони України стягнуто пеню за весь час порушення строків поставки товару у розмірі 29 681 грн. 90 коп. та штраф у розмірі 11 542 грн. 96 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2007 по справі №33/37 залишено без змін.
За касаційною скаргою ПП «Київпродзбут»Вищим господарським судом України ухвалою від 24 грудня 2007 року по справі № 33/37 порушено касаційне провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини по справі.
30.05.2005 між Міністерством оборони України (далі - замовник) і ПП «Київпродзбуд»(далі - постачальник) укладено договір № 25184/05/42 про поставку продовольства для державних потреб.
Відповідно до п.1.1 Договору продукція мала бути поставлена в строк до 01.06.2006.
Пункт 6.2 договору передбачає відповідальність постачальника за порушення строків поставки продукції у вигляді пені 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.
Апеляційною інстанцією встановлено, що вартість недопоставленої за договором продукції склала 164899,44 грн., тому з урахуванням ст.ст. 231, 232 ГК України сума пені складає 29681,90 грн., а штраф –11542,96 грн.
Посилання відповідача на відмову представників позивача від отримання вівсяних круп не може прийматися судами до уваги в зв’язку з тим, що це не підтверджується доказами, крім твердження самого відповідача.
Факс з відмовою отримання 26 тон вівсяної крупи також не прийнятий судами як належний доказ, оскільки з копії в матеріалах справи не вбачається реквізитів відправника. Оригінал зазначеного листа представник ПП «Київпродзбут»не надав.
Згідно ст. 610 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
За ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Оскільки судами встановлено, що позивач у справі є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, то до господарських відносин, що виникли застосовується ч.2 ст. 231 ГК України.
Дана норма передбачає, що в разі порушення господарського зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 7 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості, що також передбачено п.6.2 договору.
Відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанцій належних доказів на спростування викладеного в позові.
Доводи касаційної скарги також не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищенаведені встановлені попередніми судовими інстанціями обставини, колегія суддів погоджується, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевказане, Вищий господарський суд України встановив постанову апеляційного господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115,1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ПП «Київпродзбут»залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 у справі № 33/37 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: І. Плюшко
Н. Дунаєвська