Справа № 6-275/11 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Провадження № 22-ц/0390/1102/11

Категорія:79 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів - Киці С.І., Подолюка В.А.,

при секретарі –Матюхіній О.Г.,

з участю

представника боржника ОСОБА_1 –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за поданням державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Державний виконавець другого відділу ДВС Луцького МУЮ Іщенко Г.С. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 виїзд за межі України до повного виконання ним зобов’язання згідно виконавчого листа, виданого по справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованості за кредитним договором в сумі 476864,68 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права при винесенні ухвали, просив скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2011 року відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «ВТБ Банк»грошових коштів в сумі 476684,68 грн.

Згідно ч.4 ст.313 ЦК України фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

В ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Тобто, виходячи зі змісту ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»даною нормою закону передбачено можливість тимчасового обмеження судом у праві виїзду фізичної особи за поданням державного виконавця виключно у випадку ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів було винесено лише постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання рішення суду. Будь-які інші документи, які б підтверджували вчинення державним виконавцем передбачених законом заходів з метою виконання рішення суду (звернення стягнення на доходи, майно боржника, тощо), в матеріалах справи відсутні, що свідчить про невжиття виконавцем в даному випадку жодних заходів для виконання рішення.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Ст.1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Взявши до уваги вище викладені обставини справи та норми права колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про необхідність задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки виконавцем не було вжито передбачених законом заходів з метою виконання рішення суду. Дана обставина свідчить про недоведеність факту ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення та наявність порушення права на свободу пересування, гарантованого ст.33 Конституції України. Крім того, судом не було взято до уваги, що зобов’язання боржника перед ПАТ «ВТБ Банк»забезпечені нерухомим майном, яке було передане в іпотеку.

На підставі викладеного, ухвала Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року підлягає до скасування з постановленням нової про відмову в задоволенні подання.

Керуючись  ст.ст. 307, 311, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року у даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні подання державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :