Справа № 2/0306/706/11 Головуючий у 1 інстанції:Логвинюк І.М.

Провадження № 22-ц/0390/1184/11

Категорія:20 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів - Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.

при секретарі –Матюхіній О.Г.,

з участю

представника відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача –ОСОБА_1,

позивача –ОСОБА_2,

представника позивача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного підприємства «Явір-Ковель»про стягнення коштів, за апеляційною скаргою відповідача приватного підприємства «Явір-Ковель»на рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та приватного підприємства «Явір-Ковель»про стягнення коштів.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2011 року позов задовольнити частково. Вирішено стягнути з приватного підприємства «Явір-Ковель»на користь ОСОБА_2 40000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПП «Явір-Ковель»була подана апеляційна скарга в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просили скасувати зазначене судове рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних міркувань.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції на підставі пояснень сторін, показань свідків та інших доказів було встановлено, що ОСОБА_2 передав приватному підприємству «Явір-Ковель», інтереси якого представляла ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 40000,00 грн. з метою придбання нерухомого майна, яке належить підприємству. Даний факт був визнаний сторонами, підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про передачу грошових коштів, а також поясненнями відповідачів про використання зазначеної суми на потреби ПП «Явір-Ковель».

При цьому було встановлено, що в зв’язку з порушенням зобов’язання зі сторони ПП «Явір-Ковель», а саме збільшенням визначеної сторонами ціни об’єкта угоди купівлі-продажу, позивач звернувся з вимогою про повернення сплачених ним коштів.

Відповідно до положень ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Під час судового розгляду було встановлено, що наявну в матеріалах справи розписку про отримання грошових коштів писала на власний розсуд ОСОБА_4 Як ствердив позивач, ні під час написання розписки, ні під час обговорення умов угоди купівлі-продажу нерухомого майна, яку сторони мали намір укласти, вони не визначали, що грошові кошти в сумі 40000,00 грн. будуть передаватися в якості завдатку в розумінні, визначеному ст.570 ЦК України. В зв’язку з цим, а також відсутністю будь-яких інших доказів, що підтверджують забезпеченість зобов’язань саме завдатком, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що спірні кошти слід вважати авансом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другої сторони, (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ч.1 ст.615 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки 40000,00 грн. були передані позивачем в якості авансу на підтвердження умов угоди купівлі-продажу нерухомого майна і порушення даних зобов’язань відбулося зі сторони ПП «Явір-Ковель», то на думку колегії суддів суд першої інстанції цілком обґрунтовано вирішив стягнути з приватного підприємства «Явір-Ковель»на користь ОСОБА_2 40000,00 грн. авансового платежу та відмовив в решті позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вище наведених висновків суду.

Відповідно, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства «Явір-Ковель»відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 червня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :