Справа № 2-484/11                                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

            04 серпня 2011 року                                                                                місто Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                                    Христофорова Б.О.,

при секретарі                                                             Хроменкової В.О.,

           за участю позивача                                                       ОСОБА_1,

                             представника відповідача                      ОСОБА_2

-  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди, -

                                                                В С Т А Н О В И В:

25 липня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу»(далі - ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу») в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 60000 гривень, мотивуючи це тим, що 19 травня 2011 року Донецькою обласною МСЕК № 3 йому було вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 60% у зв’язку з професійним захворюванням пневмоконіоз: антрако- сілікатоз, інтерстиціальна форма (1/1, t/s), легенева недостатність другої ступені, встановлена Ш група інвалідності безстроково. Причиною тому стало тривалий період роботи у відповідача на підземних роботах в якості електрослюсаря V розряду з 22 квітня 1986 року по 26 березня 2007 рік в важких умовах, а саме: запиленість повітря, несприятливий мікроклімат, що у сукупності з недосконалістю технологічних процесів видобутку вугілля, тривалістю зміни в умов дії шкодливих факторів виробництва призвели до розвитку у нього професійного захворіння. Оскільки втрата працездатності спричиняє йому постійне фізичне та моральне страждання, він втратив нормальні життєві зв’язки, так як не має можливості вести активний образ життя, додає додаткові зусилля для організації життя, стан його здоров’я постійно погіршується, а захворювання прогресує, йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок відповідача шляхом стягнення  одноразової грошової компенсації.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги  повністю,  просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє за довіреністю, в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу»є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля,  умови праці електрослюсаря підземного відносяться к категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об’єктивним явищем, не залежним від  бажання та діяльності власника і адміністрації підприємства. Підприємство зі свого боку вживало заходи щодо нейтралізації впливу на працівників шкідливих умов праці, а сам позивач, будучи не задоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршуючи стан свого здоров’я.

В позові просила відмовити, посилаючись на те, що підприємство не порушувало  трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди, заявлений розмір якої він не довів в суді.

На підставі наданих сторонами  доказів судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач працював у відповідача в якості електрослюсаря підземного V розряду з повним робочим днем під землею з 22 квітня 1986 року по 26 березня 2007 рік, звільнений з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України у зв’язку з виходом на пенсію за віком.

Умови праці позивача у відповідача викладені в інформаційній довідці про умови труда працівника при підозрювані у нього професійного захворювання від 13 грудня 2010 року за № 5345/04 ,  в якій зазначено, що під час роботи в якості електрослюсаря підземного фактичні показники тяжкості праці та запиленості повітря значно перевищують показники допустимих норм,  що свідчить про недотримання відповідачем вимог нормативних актів  по охороні праці.

Згідно висновку ЛЕК КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»від  09 березня 2011 року позивачу вперше встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз: антрако- сілікатоз, інтерстиціальна форма (1/1, t/s), легенева недостатність другої ступені. Відповідно до зазначеного висновку  відповідальними за виникнення професійного захворювання слід вважати професію електрослюсаря підземного.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 21 квітня 2011 року, професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів добутку вугілля, тривалої робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

          За висновком МСЕК від 19 травня 2011 року позивачу вперше встановлено 60 % втрати професійної працездатності з 17 травня 2011 року у зв’язку з професійним захворюванням, визначена потреба у санаторно-курортному, медикаментозному лікуванні, встановлена Ш група інвалідності безстроково.

Відповідно до виписок з амбулаторної картки хворого ОСОБА_1,  позивач після встановлення групи інвалідності неодноразово перебував на лікуванні за професійним захворюванням, що підтверджує пояснення позивача щодо суттєвого погіршення стану його здоров’я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної  шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.   

Судом установлено, що позивач працював у ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею  є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання  ним трудових обов’язків, отже,  роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав  і зазнає у зв’язку з ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків,  неможливістю його відновлення,  порушенні нормальних життєвих зв’язків внаслідок неможливості продовжувати   активне життя,  обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений  дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, випискою з історій хвороби.

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд  виходить з принципів справедливості та розумності,  враховує  фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров’я,  глибину, характер і тривалість страждань,  наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протипоказання щодо  характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

Суд ураховуючи конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань, перебування позивача на лікуванні у зв’язку із професійним захворюванням, встановлення втрати працездатності безстроково, що свідчить про неможливість відновлення працездатності, порушення у зв’язку з цим нормального укладу життя і обґрунтовано при встановлені 60 % втрати працездатності вперше визначив розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 19000 гривень.

          Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати, в розмірі, встановленому пп. 4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, а саме, 15 гривень та судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок, так як позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від їх сплати.

Відповідно до  ст. ст. 153,  237-1 КЗпП України, керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні  вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу»на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в сумі 19000 (дев’ятнадцяти тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» в дохід держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

          Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу»на користь міського бюджету міста Кіровське витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 (п’ятнадцяти)  гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя:                                     Б.О. Христофоров