ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.08 р. Справа № 26/224а
Постановлена у нарадчий кімнаті 07 лютого 2008 р. о 17 год. 30 хв.
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання – Мосєєвій О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу № 26/224а
за позовом Акціонерного товариства закритого типу “ФІРМА МЕБЛІ” (м. Донецьк, Донецької обл..)
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (м. Донецьк, Донецької обл..)
про визнання частково недійсним податкового повідомлення – рішення № 0003551740/0 від 01.12.06р.
Акціонерне товариство закритого типу “ФІРМА МЕБЛІ” (м. Донецьк, Донецької обл.) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (м. Донецьк, Донецької обл.), далі за текстом “ДПІ”, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.06р. № 0004002343/0, податкових повідомлень-рішень № 0004472340/0 від 01.12.06р., № 0003551740/0 від 01.12.06р. За даною заявою ухвалою суду від 18.12.2006 р., було порушено провадження по справі № 26/373а.
Заявами від 04.04.2007 р. №53/07 та від 14.05.2007 р. позивач змінив позовні вимоги та просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.06р. № 0004002343/0 у частині застосування фінансових санкцій у сумі 251131 грн. 91 коп., податкове повідомлення-рішення № 0004472340/0 від 01.12.06р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 59252 грн. 49 коп., податкове повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 15387 грн. 45 коп.
Заявою від 18.06.2007 р. позивач змінив позовні вимоги та просить визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.06р. № 0004002343/0, яким до позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у сумі 269845 грн. 95 коп., податкове повідомлення-рішення № 0004472340/0 від 01.12.06р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 164816 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 82408 грн. у загальній сумі у сумі 247224 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп. у повному обсязі.
Ухвалою від 04.07.2007 р. по справі 26/373а роз’єднані позовні вимоги та виділені у окреме провадження позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп., у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2796 грн. 03 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 5592 грн. 06 коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач посилається на відсутність правових підстав для проведення перевірки та незаконність її результатів. Позивач вважає, що під час проведення планової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача працівниками ДПІ не були виконані вимоги ст. 19 Конституції України. Відповідно до ст. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, що підпадають під дію даного закону. Ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” перевірки дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” віднесені до позапланових перевірок. Позапланові перевірки можуть здійснюватися лише на підставі рішення суду або здійснюються на підставі виникнення обставин, викладених у даній статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом. Таким чином, перевірки дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” відноситься до позапланових перевірок та може проводитись лише у випадках встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Згідно зі ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень, обов’язок доведення правомірності рішень покладається на суб’єкт владних повноважень. ДПІ не надано будь-яких доказів законності підстав для проведення позапланової перевірки.
Факти, які стали підставою для визначення податку та застосування фінансових санкцій не відповідають фактичним обставинам.
Видача та нарахування Окушко А.А. та Дедюріну А.В. добових на відрядження у Білорусію м. Пінськ підтверджена належним чином оформленими посвідченнями про відрядження.
В матеріалах справи знаходяться платіжні документі, які містять всі реквізити, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують проведення платіжної операції на видану у підзвіт суму фізичними особами Сорокіной, Капустіной та Лихацькій на придбання вугілля.
Перевіркою встановлене оплата участі у нагородженні міжнародної Академії в Києві Окушко С.В., яка не є робітником АТЗТ "Фірма Меблі".
Представниками позивача у судове засідання надані документи підтверджуючи трудові відносини Окушко С.В. з АТЗТ «ФІРМА МЕБЛІ».
Діяльність нотаріусів, зокрема, приватних нотаріусів відноситься до незалежної професійної діяльності. Приватні нотаріуси, відповідно до п.п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є самозайнятими особами.
Обставини справи, щодо перерахування приватним нотаріусом зазначених в акті сум до бюджету, належним чином не перевірялись. Тому не має жодних причин для твердження податкової, що бюджет не до отримав кошти з цих операцій, а також, що податковим агентом повинен виступати позивач.
ДПІ проти позову заперечує, посилаючись на наступне.
Відповідно до ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та ст.. ст.. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” на органи державної податкової служби покладена функція здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари у встановленому законом порядку. Відповідно до ст.ст. 11, 11-1 податкові органи мають право проводити планові та позапланові перевірки. Поняття планових та позапланових перевірок, яке наведене у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” та у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” не співпадають. Спірне рішення прийнято на підставі висновків планової перевірки, яка проведена на підставі направлень на перевірку, виданих відповідно до законодавства. ДПІ діяла у межах повноважень визначених ст.. 19 Конституції України та законами.
Під час проведення планової перевірки було встановлені порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Не утримано податку з доходу отриманого приватним нотаріусом за надані послуги.
Не став об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб додатковий доход фізичних осіб. Відсутні підтверджуючи документи по авансовим звітам Сорокіної, Капустіної, Ходжиогло, Михаської. Відсутні підтверджуючи документи по сплаті єдиного збору за виїзд інспектора Державної митної служби за авансовими звітами Раковського А.В. Окушко А.А. та Дедюліну А.В. сплачені добові на відрядження за відсутності належно оформлених посвідчень на відрядження (відсутні дати перебування у відрядженні та печатки). Оплачено Окушко Е.В., яка не є працівником підприємства, витрати пов’язані з участю у нагородженні Міжнародної академії.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до плану-графіку планових виїзних перевірок ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на 3 квартал 2006 р. та направлень на перевірку № 1700 від 28.09.2006 р., № 1968 від 25.10.2006 р. ДПІ здійснила виїзну планову перевірку позивача.
За наслідками перевірки питання сплати податку на доходи фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита ДПІ складена Довідка „Про результати виїзної планової перевірки Акціонерного товариства закритого типу „Фірма „Меблі”, ЄДРПОУ 01554841 з питань правильності нарахування повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та державного мита за період з 01.01.2005 р. по 30.03.2006 р.”
За наслідками планової перевірки, ДПІ складено Акт від 22.11.2006 р. № 1343/23-6/01554841 „Про результати виїзної позапланової перевірки акціонерного товариства закритого типу „Фірма „Меблі”, ЄДРПОУ 01554841 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р.”
ДПІ, на підставі зазначеного акту перевірки, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп.
Згідно наведених довідок, акту перевірки, розрахунку податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, податок на доходи фізичних осіб у сумі 2796 грн. 03 коп. визначено у зв’язку з наступними порушеннями.
У порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" підприємство не включило у об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб додатковий доход фізичних осіб за рахунок коштів підприємства.
Підприємством оплачені витрати на харчування у ресторані та оренду квартири робітнику підприємства по авансовим звітам: від 13.05.06 р. на ім’я Тимохина на суму 434 грн. та від 04.05.06 р. прізвище невідомо на суму 1225 грн., донараховано податок у загальній сумі 215 грн. 67 коп.
Позивачем не утримано податок на доходи фізичної особи 118 грн. 43 коп. з оплати послуг приватного нотаріуса Курільчук Т.О. у грудні 2005 р. та березні 2006 р. у сумі 911 грн.
Підприємством порушено вимоги п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - не включено до об’єкту оподаткування додаткове благо – відсутні документи, які підтверджують витрати.
По авансовим звітам на ім’я Раковського А.В. від 23.06.05 р., 29.08.05 р., 28.01.05, 03.11.05 р., 21.12.05 р., 21.12.05 р., 18.02.06 р. на загальну суму 9047 грн. 60 коп. відсутні оригінали квитанцій, які підтверджують сплату єдиного збору за виїзд інспектора Державної митної служби, нарахований податок у сумі 1176 грн. 20 коп.
До авансового звіту на ім’я Сорокіной Е.Н. на суму 300 грн. додану квитанцію у який зазначено, що платником є „Укрвуглесервіс”, нарахований податок у сумі 39 грн.
До авансових звітів на ім’я Капустіної від 01.07.05 р. на суму 3500 грн. та Лихацької жовтня 2005 р. на суму 2100 грн., податок склав 728 грн., не додано документів, які підтверджують витрачання коштів.
Виплата добових на відрядження Окушко А.А. та Дедюріну А.В. у Білорусію м. Пінськ не підтверджена належним чином оформленими посвідченнями про відрядження – відсутня дата та печатка, витрати у сумі 2800 грн., податок у сумі 364 грн.
Підприємством оплачені витрати пов’язані з участю у нагородженні міжнародної Академії в Києві у сумі 1190 грн. 20 коп. згідно авансового звіту від 16.03.06 р. Окушко Е.В., яка не є робітником Підприємства.
Матеріалами справи встановлюється наступне.
Позивачем до матеріалів справи надані посвідчення відрядження Окушко А.А. та Дедюріну А.В., які оформлені належним чином – на посвідченнях зазначено, що Окушко А.А. та Дедюрін А.В. перебували у відрядженні з 09.09.05 р. по 11.09.05 р., записи засвідчені підписами посадових осіб та печатками ТОВ "Пінськ-Адріана".
Таким чином, витрати зазначених осіб у сумі 2800 грн. підтверджені належним чином оформленими посвідченнями на відрядження, відповідно не можуть бути об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Нарахований податок у сумі 364 грн.
У авансовому звіті на ім’я Капустіной В.А. на суму 3500 грн. виписаному у липні 2005 р. на зворотному боці зазначено „Згідно чеків та докладної придбано вугілля у кількості 9 т для опалення магазину”. До звіту доданий товарний чек № 22, який видно приватним підприємцем Черкас С.В., згідно якого придбано вугілля у кількості 9 т., сплачено за доставку у загальній сумі 3500 грн.
Таким чином витрати Капустіной В.А. у сумі 3500 грн. підтверджені належним документом, відповідно не можуть бути об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Нарахований податок у сумі 455 грн.
Таким чином, ДПІ неправомірно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 819 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 1638 грн.
У авансовому звіті на ім’я Сорокіной Е.Н. на суму 300 грн. виписаному у листопаді 2005 р. на зворотному боці зазначено, що здійснена оплата за телефон. У доданій до цього звіту квитанції зазначено, що 15.11.05 р. платником Углемашсервіс сплачено 300 грн.
У авансовому звіті на ім’я Лихацькой Л.Т. на суму 2100 грн. виписаному у жовтні 2005 р. на зворотному боці, у графі витрачання коштів зазначено – ш-та Беліцкое Добропольеуголь сума 2100 грн. У доданому до цього звіту товарному чеці № 23 зазначено, що придбано вугілля у кількості 6 т. на суму 2100 грн. у приватного підприємця Черкас С.В.
Таким чином, наведені документи не можуть бути належним підтвердженням витрат зазначених у авансових звітах.
Позивачем не надано у матеріали справи авансовий звіт згідно якого були видані під звіт кошти Окушко Е.В., що унеможливлює спростування факту виплати коштів саме Окушко Е.В., доказів перебування даної особи у трудових відносинах з позивачем також не надано.
Позивачем не надано у матеріали справи доказів, які спростовують інші факти викладені у акті перевірки та довідці.
П. 9.10 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.
Відповідно до п.п. 9.10.1, податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми.
П.п. 9.10.3 встановлено, якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту.
П.п. 1.1. ст.. 1 встановлено, що додатковимиі благами вважаються - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).
П.1.15. ст.. 1 цього закону також встановлено, податковий агент це- юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.п. 8.1.1, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно п.п.8.1.2, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Ст.. 1 встановлено, що дохід з джерелом його походження з України це - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України (п.п.з)).
П. 17.1 ст. 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Відповідно до п. 17.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.
П.п. 17.1.9. п. 17.9 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 1. ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ст. 71 КАС України також встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Законом України „Про державну податкову службу в Україні” на податкові органи покладено функції здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до п. б) п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, який затверджено наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 р. за N 803/9402, встановлено, що за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки (п. 1.4.), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку.
Законом України „Про державну податкову службу в Україні” не встановлено обов’язку податкового органу вилучати копії документів податкового та бухгалтерського обліку.
Таким чином, податковим органом доведено належними доказами правомірність визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1977 грн. 03 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 3954 грн. 06 коп. у загальній сумі 5931 грн. 09 коп.
Посилання позивача, на те, що акт перевірки є доказом отриманим з порушенням вимог закону, тому не повинен судом братися до уваги, не приймаються судом з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ була здійснена планова комплексна виїзна перевірка, порядок проведення яких визначається ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Працівники податкового органу були допущені підприємством до проведення перевірки.
Предметом розгляду даної справи є визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” та вимог законодавства з регулювання норм обігу готівки на підставі даного акту не є предметом дослідження даної справи.
Включення до плану перевірки та акту перевірки питання дотримання позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі та громадського харчування та послуг” не є підставою вважати весь акт таким, що складений з порушеннями вимог закону.
З огляду на наведене, відсутні підстави для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп., у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1977 грн. 03 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 3954 грн. 06 коп. у загальній сумі 5931 грн. 09 коп. відповідно позовні вимоги у даній частині задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп., у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 819 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 1638 грн. у загальній сумі 2475 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
П. 3. ст. 94 КАС України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене та, керуючись Законами України “Про податок з доходів фізичних осіб”, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про державну податкову службу в Україні”, Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, який затвердженим наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 р. за N 803/9402,
ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп., у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 819 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 1638 грн. у загальній сумі 2475 грн.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003551740/0 від 01.12.06 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7065 грн. 44 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 14139 грн. 88 коп. у загальній сумі 21196 грн. 32 коп., у частині визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1977 грн. 03 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 3954 грн. 06 коп. у загальній сумі 5931 грн. 09 коп. відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу „ФІРМА „МЕБЛІ” (м. Донецьк) витрати по сплаті судового збору у сумі 0грн. 2коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 12 лютого 2007 р.
Суддя Наумова К Г.