Справа №  2а-4574/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2011 року.   Автозаводський  районний   суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого - судді -  Гафяк В.М.

при секретарі – Шпунтовій А.С.,- ава №  2а-133

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу  за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділова Олександра Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

01.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

В позові вказував, що 19.02.2011 року інспектором взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділовим О.В. була винесена постанова про адміністративне правопорушення  ВІ № 117504 та складений протокол про адміністративне правопорушення ВІ1 № 127764 та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривен.

          Згідно постанови винесеної інспектором взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділовим О.В.,  19.02.2011 року о 11 годині 31 хвилин він керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиць Пролетарської та Леніна, здійснив поворот ліворуч, не дав дорогу пішоходові, який переходив вулицю на яку він повертав, на регульованому пішохідному переході,  порушуючи п. 16.2 ПДР України.

          При цьому позивач в позові зазначає, що він 19.02.2011 року о 11 годині 31 хвилин, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 на перехресті вулиць Пролетарської та Леніна  повертаючи ліворуч на зелене світло світлофору пішохідний перехід був вільний від пішоходів, вже при перетині переходу його автомобілем, зліва, на дальній полосі руху, на зебру вийшов пішохід. Через 20 метрів після повороту його було зупинено інспектором та складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення.

Не зважаючи на його заперечення інспектор взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділов О.В. 19.02.2011 року відносно ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення ВІ1 № 127764, за що передбачена відповідальність  за ст. 122 ч. 2 КпАП України, копію якого він отримав.

Цього ж дня, 19.02.2011 року інспектор взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділов О.В. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення ВІ № 117504, в якій зазначив що ОСОБА_1 19.02.2011 року о 11 годині 31 хвилин  керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиць Пролетарської та Леніна, здійснив поворот ліворуч, не дав дорогу пішоходові, який переходив вулицю на яку він повертав, на регульованому пішохідному переході,  порушуючи п. 16.2 ПДР України, згідної якої притягнув його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ст.. 122 ч. 2 КпАП України.

Вважає такі дії інспектора незаконними, постанову такою, що не відображає дійсних обставин справи, складеною за відсутністю належних доказів та такою, що підлягає скасуванню.

           Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії інспектора взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділова О.В., скасувати постанову ВІ № 117504 від 19.02.2011 року  відносно нього складену за ст. 122 ч. 2 КпАП України та стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривен.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пояснивши при цьому, що повертаючи ліворуч пішохідний перехід був вільний, а вже при перетені переходу на зебру зайшов пішохід.

Відповідач інспектор взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділов О.В., в судовому засіданні проти позову заперечував. Надав суду відеозапис, на якому зафіксовано скоєне позивачем правопорушення. При цьому пояснив, що позивач не виконав вимоги п. 16.2 «Правил дорожнього руху України» та не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину на пішохідному переході.  

          Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

                Вислухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, відеозапис, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає  задоволенню.

Судом достовірно встановлено, що 19.02.2011 року позивач ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В постанові зазначено, що він,  19.02.2011 року о 11 годині 31 хвилин  керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиць Пролетарської та Леніна, здійснив поворот ліворуч, не дав дорогу пішоходові, який переходив вулицю на яку він повертав, на регульованому пішохідному переході,  порушуючи п. 16.2 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст.. 122 ч. 2 КпАП України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити  докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано скоєне позивачем правопорушення. Суд оглянувши в судовому засіданні відеозапис, з якого вбачається, що позивачем  при проїзді перехрестя вул. Пролетарської та Леніна м.Кременчука було допущено порушення п. 16.2 «Правил дорожнього руху України».

За таких обставин наданий суду вище зазначений доказ відповідно до ст. 251 КпАП України є достатнім доказом вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 зазначеним у постанові в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У випадку коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозиції суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.   

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою.

Враховуючи вище викладене суд вважає, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 71, 100, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.280, 283, 284, 289 КпАП України, Правил дорожнього руху, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”,   суд -  

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 до Інспектора взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України м. Кременчука Гнізділова Олександра Васильовича,  Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Кременчуці про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВІ № 1175043 від 19.02.2011 – відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: