2а-2020/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" серпня 2011 р. м. Львів
в складі головуючого судді Жовніра Г.Б.
при секретарі судових засідань Фурик Л.
з участю:
позивача ОСОБА_2
у відкритому судовому засіданні, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплату заборгованості, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірною відмову управління у проведенні перерахунку належної їй пенсії згідно ст.ст. 40, 42 Закону Україну «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язання управління перерахувати їй пенсію згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009р., що становить 1650,43 грн.; зобов’язання виплатити суми недотриманої пенсії внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати з липня 2010р. по момент винесення рішення.
В судовому засіданні позивач поданий позов підтримала, свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та являється працюючим пенсіонером, а тому вона звернулася до відповідача із заявою від 26.07.2010р. про перерахунок пенсії від додаткового стажу. Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з врахуванням додаткового стажу, але із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007р. (1197,91 грн.), а не за 2009р. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки внаслідок неправильного перерахунку фактично знизилась сума пенсії по перерахунку, чим були порушені вимоги діючого законодавства, а саме ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно з якою у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення. Враховуючи наведене позивач просить її вимоги задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому суд вважає, що слід розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що позивач 06.072010р. звернулася із заявою в управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про перерахунок належної їй пенсії (а.с. 23).
Як вбачається із листа управління Пенсійного фонду України №168/Л-10 від 16.12.2010р. (а.с.5), за заявою позивачки від 26.07.2010 р. відповідачем було проведено перерахунок пенсії з врахуванням додаткового стажу, позивач даний факт підтвердила в судовому засіданні.
Позивач мотивуючи свої вимоги посилається на ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема на ч. 2 ст. 42 вказаного Закону, але жодного документального підтвердження про наявність, передбачених наведеною нормою, підстав для підвищення пенсії суду не представлено, жодних розрахунків не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, суд приходить до висновку про те, що приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010рік, з якої сплачено страхові внески відсутні.
А тому, суд приходиться до висновку, про те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9 160-163 КАС України, ст.22,92 Конституції України, ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплату заборгованості - відмовити за безпідставністю вимог.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: