ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 р. | № 55/174-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. |
у справі | № 55/174-07 |
господарського суду | Харківської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" |
до | Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" |
про | стягнення 19 446,27 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Ринкевич Ю.Б., дов. № 54 від 12.022.2008 р.; Шишкін О.Ю., дов. № 53 від 12.02.2008 р.; |
відповідача: | Забіяка Н.О., дов. № 743 від 03.09.2007 р.; Лук'яненко І.М., дов. № НФМЮр-08.30 від 31.05.2007 р.; |
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (далі –Залізниця) суму грошових коштів у розмірі 19 446,27 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Харківським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу Залізниці було направлено рекомендації про зниження з березня 2006 р. вартості послуг з утримання, обслуговування та переводу стрілок, відкриття –закриття воріт, шлагбаумів на переїдах, розташованих на під'їзних коліях власників з 22,70 грн. до 18,27 грн., які були Залізницею виконані, проте відповідне коригування його особового рахунку Залізниця здійснила не у повному обсязі, посилаючись на сплив строку позовної давності.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. (суддя Гребенюк Н.В.) в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. (колегія суддів: Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що Товариство пропустило строк позовної давності, встановлений для вимог даного виду.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. і рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючі оскаржувані судові акти, неправильно застосували ст. ст. 256 та 261 Цивільного кодексу України.
Залізниця скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив (заперечення) на касаційну скаргу Товариства, у якому просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. і рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства –без задоволення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Залізниця обґрунтовує тим, що судові акти, які оскаржуються, прийняті при правильному застосуванні норм матеріального права.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 12.02.2008 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, які оскаржуються, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Загальні та скорочені строки позовної давності встановлені у ст. ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України.
Однак, частиною другою ст. 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України. Це стосується і положень про позовну давність.
Частина п'ята ст. 315 Господарського кодексу України та ст. 136 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (далі –Статут залізниць України), встановлюють шестимісячний строк для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення.
Виходячи з принципу рівності суб'єктів господарювання, з урахуванням частини другої ст. 9 Цивільного кодексу України та ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту –з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (складання комерційного акту, акту загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо).
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 14.03.2007 р. Товариство звернулось до Залізниці з претензією № 14, якою вимагало відкоригувати його особовий рахунок на суму 23 053,32 грн., а Залізниця листом Вих. № НФМ-08/05/0-39 від 29.03.2007 р. повідомила Товариству про часткове задоволення претензії на суму 3 606,73 грн., зазначивши, що коригування на іншу частину суми проведено не буде у зв'язку з закінченням строку позовної давності.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що оскільки Товариство звернулось до Залізниці з претензією № 44 14.03.2007 р., то його особовий рахунок обґрунтовано було відкориговано у межах шестимісячного строку позовної давності: з 14.03.2007 р. по 14.09.2006 р. на суму у розмірі 3 606,73 грн.
Відповідно до частини четвертої ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 р. у справі № 55/174-07 господарського суду Харківської області – без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало