Справа № 2-а-3567/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 року                                                                                             м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого              судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФ України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в  УПФ України в Солом’янському районі м. Києва та одержує пенсію за віком. Після призначення пенсії вона продовжувала працювати. Маючи відповідний страховий стаж, 20.09.2010 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Однак пенсія, яку вона отримувала після перерахунку була значно меншою, ніж та, що визначена Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З листа відповідача позивач дізналася, що перерахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.

Не погоджуючись з розміром даного показника, позивач звернулася до суду і просить визнати дії відповідача протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної їй пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, що складає 1650, 43 грн., починаючи з 10.12.2010.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 23.06.2011 відкрито скорочене провадження у даній справі в частині позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, починаючи з  21.12.2010.

30.06.2011 відповідач отримав копію ухвали від 23.06.2011 та копію адміністративного позову з доданими до нього документами, проте заперечень проти позову у строк, передбачений   ч. 3 ст. 183-2 КАС України, до суду не надав. Тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007  № 1261, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду  України  у районах,  містах і районах у містах є органами Фонду,  підвідомчими  відповідно  головним  управлінням  Фонду   в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі,  що  разом  з  цими  управліннями утворюють систему органів Фонду. Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва є належним відповідачем у даній справі.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України              «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

Позивач 20.09.2010 звернулася до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру відповідно до вимог  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з врахуванням стажу та заробітку, при  цьому використовує для перерахунку показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік –в сумі 1197,91грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у 11.04.2011 звернулася до відповідача із заявою про надання їй роз’яснення щодо розрахунку пенсії (а.с. 10).

Відповідачем 06.05.2011 була надана відповідь № 8186/09/Я-1996, у якій зазначено, що перерахунок проведено правильно відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 11-12).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено статтею 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Частиною другою зазначеної статті встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії:

Зп - Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци перший - сьомий частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV у редакції Закону України від 9 липня 2003 року).

Підпунктом "б" підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 1 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV було викладено в новій редакції:

"Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів".

Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік, Законом України від  28 грудня 2007 року № 107-VІ (підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту "б" підпункту 9, підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України                          (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. ст. 40, 42 Закону № 1058-ІV в їх первинній редакції.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", підпунктом 3 пункту 11 якої установлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, що продовжує працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону, то проводиться за заявою пенсіонера перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

Таким чином, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-ІV та постанова Кабінету Міністрів України), які по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при розв'язанні таких спорів застосуванню підлягають положення Закону № 1058-ІV.

Частина четверта статті 42 Закону № 1058-ІV не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що не підлягає застосуванню для перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV вказаний показник застосовується для обчислення пенсії при її призначенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсії здійснюється виключно із заробітної плати  (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на  вимогах закону, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст.  9, 11, 69-71, 86, 158-163, 183-2, 254  КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: