Справа №  2-685/11

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я
                                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14.06.2011  року.  Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді – Андрієць Д.Д.

При секретарі – Вакуленко А.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, Кременчуцького МУЮ, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання незаконними дій та стягнення збитків , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла дана справа за позовом ТОВ «Фірма Берізка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, Кременчуцького МУЮ, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про стягнення збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 03.07. 2007 року по 27.05. 2009 року Автозаводським   районним судом м. Кременчука розглядалась   об'єднана  справа №2-984/2008 р.   за    позовами  ТОВ „Фірма Бepiзкa" та   ii   учасників ОСОБА_6 та ОСОБА_7   до ОСОБА_8 та ОСОБА_1, та за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ „Фірма Берізка", та її учасників ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За   час    розгляду   справи   №2-984/2008 р. Автозаводським   ВДВС   Кременчуцького МУЮ   за заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було відкрито три   виконавчих провадження на підставі ухвал Автозаводського районного суду по забезпеченню позовів та два виконавчих провадження на підставі виконавчих листів №2-984/2008р.,   при   здійсненні яких Автоза водським ВДВС   в oco6i   його начальника Скрипника Л.В., його заступника Taгipoвoї T.B., державних    виконавщв   Костянецького А.Г., Мороз I.C. та   Прищепи Є.М. системно   порушувалось   право власності товариства, норми діючого законодавства,   перевищувались повноваження на користь позивачів у cnpaвi №2-984/2008 р., чим товариству завдана значна матеріальна шкода. Порушення права власності товариства та норм діючого законодавства позивач мотивував наступним:

- постановою державного виконавця Костянецького А.Г. від 31.06.2007 р. затвердженою начальником Автозаводського ВДВС Скрипником В.Л. На думку позивача,  Автозаводський ВДВС без рішення суду змінив   заходи забезпечення позовів, замість проведения опису майна i накладення на нього арешту згідно до ви конавчих документів, накладено арешт на майно товариства та оголошена заборона на його відчуження.;

- постановою   державного виконавця Костянецького А.Г. від 01.06.2007 р. затвердженною   начальником   Автозаводського   ВДВС Скрипником В.Л.  На думку позивача було повторно накладено арешт на майно товариства на підставі тих же виконавчих документів в межах позовних вимог ОСОБА_1 - 185 000 грн. та   в межах позовних вимог ОСОБА_2 -185 000 грн., тобто повторно на загальну суму 370 000 грн.

- таким чином, на думку позивача  постановами від 31.05.2007 р. та від 01.06.2007 р. без рішення исудуи прои змінуи заходів изабезпечення позову  та без рішення суду про стягнення

коштів  був накладений арешт на загальну суму 740 000 грн. при сумі позовних вимог 370 000 грн., що на думку позивача є  порушенням  права власності товариства;

-  постановами   Автозаводського ВДВС від 01.06.2007 року про арешт майна, від 29.11.2007 року про звільнення    коштів з-під арешту та від 29.11.2007 року   про закриття виконавчих проваджень №756 та №757, на думку позивача підтверджується обставина щодо того, що через порушення    Автозаводським ВДВС права власності  на протязі шести місяців 2007 року виробнича діяльність товариства була заблокована.

- постановою державного виконавця Мороз I.С. від 06.08.2008 року, затвердженою заступ ником начальника Автозаводського ВДВС Тагіровою Т.В., на думку позивача без рішнення суду були  змінені заходи, передбачені ухвалою про забезпечення позовів, накладено арешт на все рухоме майно та на все нерухоме майно в межах стягнен ня, а не в межах позовних вимог;

- витягом   з   Державного реестру обтяжень   рухомого майна   про   реєстрацію вилучення запису на підставі постанови державного виконавця Автозаводського ВДВС Шамало Ю.В. від 30.10.2009 року про звільнення з-під арешту майна  підтверджується обставина, що фактично все рухоме майно товариства на протязі   року після закриття виконавчого провадження знаходилось під арештом,    а нерухоме майно знаходиться під арештом до цього часу, що на думку позивача є порушенням Автозавод ським ВДВС майнових прав товариства, визначених ст.319-321  ЦК України;

- начальник Автозаводського ВДВС Скрипник В.Л. відхилив скаргу товариства на неправомірні дії   державного виконавця Мороз I.C.;

- постановами про відкриття виконавчих проваджень від 06.11.2008 р. на думку позивача  підтверджується обставина  про накладення арешту при сумі стягнення 528 004 грн. арешт був   накладений   на загальну суму  1 056 008 грн.;

- на думку позивача, відсутні належні докази, визначені Порядком передачі матеріалів виконавчих   проваджень, затверджених Мінюстом України, про передачу мaтepiaлiв виконавчих проваджень державним   виконавцем Прищепою СМ. державному виконавцю Мороз I.C., таким чином постанови держаного виконавця Мороз І.С. є недійсними;

- постановою державного виконавця від 25.07.2008 року товариству не   був встановлений строк на добровільне виконання рішення від 22.07.2008 року у cnpaвi №2-984/2008 р.;

- ухвалою Верховного Суду України від 27.05.2009 року   підтверджується обставина  щодо нанесення збитків товариству ОСОБА_1 та ОСОБА_2  через   неправомірне   звернення в травні 2007 року до Автозаводського районного суду   зі спором, який підлягав до виключної підсудності господарських судів, незаконність вжитих до товариства заходів   забезпечення позовів та відкритих за 'ix заявами виконавчих проваджень,   незаконність їх вимог про арешт майна та коштів, незаконність їх відмови від повернення    незаконно стягнутих на їх користь коштів   в сумі 59 296.31 грн.   в поворот виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.07.2008 року у cnpaвi №2-984/2008 року.

За час розгляду справи ТОВ «Фірма Берізка» тричі подавала заяви про уточнення позовних вимог.

Остаточно позивач просив:

1) визнати, що ціна даного позову становить 2091712,96 грн.:

2) визнати незаконними  постанови начальника Автозаводського ВДВС Скрипника В.Л. від 10.02.2008 ро ку та  від 12 січня 2009 року  про  відхилення   скарг ТОВ  «Фірма Берізка»   та визнання дій державних виконавців Прищепи С.М., Мороз I.C. правомірними  при здійсненні     виконавчих проваджень №8359860,   №9852800,   №9855375, відкритих у 2008 році   стосовно ТОВ „Фірма „Берізка";

3) визнати незаконними постанови державного виконавця Костянецького А.Г. від    01.06.2007 року, винесені ним при  здійсненні   виконавчих    проваджень №757 та №795 про   арешт коштів  «Фірма Берізка»;

4)  визнати незаконною постанову державного   виконавця Мороз І.С., винесену нею   при здійененні виконавчого провадження №8359860, про арешт майна ТОВ  «Фірма Берізка»;

5)  визнати незаконними постанови    державного виконавця Прищепи Є.М. про арешт майна ТОВ  «Фірма Берізка» в межах стягнення, винесені при здійененні виконавчих проваджень №9852800 та №9855375;

6) визнати     незаконними    постанови     державного    виконавця    Мороз I.C.    від 14.11.2008 року та від 21.11.2008 року,   якими    вона,    не будучи    учасником      виконавчих проваджень №9852800     та   №9855375, наклала   арешт на   кошти товариства;

7) визнати незаконним розпорядження державного виконавця Прищепи Є.М. від 15.12.2008 року про стяг нення на користь ОСОБА_1 26 952.87 грн. та 2 695,29 грн. виконавчого збору;

8) визнати незаконним розпорядження державного виконавця Прищепи Є.М. від 15.12.2008 року про стяг нення з товариства на користь ОСОБА_2 26 952.87 грн. та 2 695.29 грн. виконавчого збору;

9) Стягнути на користь ТОВ  «Фірма Берізка» :

а) з Головного управління Державного казначейства в Полтавській області збитки, нанесені Автозаводським ВДВС при здійсненні виконавчих проваджень стосовно ТОВ „Фірма Берізка" через системне  порушення права власності товариства , які складаються: з утраченої вигоди - 912 244.75грн; з реальних збитків - 84 433.33 грн; втрат від інфляції - 345 204.39 грн; річних - 53 247.57 грн., а всього  1 395 130,04 грн.;

б) з ОСОБА_1   та ОСОБА_2   збитки,   нанесені ТОВ «Фірма Берізка» у сумі 318 643.31 кожним, яю складаються: з утраченої вигоди - 212 190.94 грн; з реальних збитків - 84 433.33 грн; втрат від інфляції - 17 775.23 грн; річних - 4 243.81 грн.; в   поворот     виконання      рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука  від 22.07.2008 року, скасованого ухвалою Верховного Суду України  -  29 648.15 грн., 59 296.3 грн., а всього:   348 291,46 грн. з кожного.    

           В судовому засіданні представник позивача Олефір П.П. позов підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в письмових поясненнях долучених до матеріалів справи.

           Представник позивача Тимошенко А.М. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в письмових поясненнях долучених до матеріалів справи.

           Представник відповідача Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Братчун О.О. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні. Вказувала, що виконавчі провадження №8359860,   №9852800,   №9855375,  №757 та №795 проводились з дотриманням норм чинного законодавства, а тому немає підстав для задоволення позову.

           Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області Овчаренко Ю.П. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

           Представник відповідача Кременчуцького МУЮ в судове засідання не з’явився, Кременчуцьке МУЮ надавало письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи без участі представника Кременчуцького МУЮ.

           Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, надали до суду письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без їх участі.

           Третя особа Мороз І.С. в судове засідання не з’явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи,  надала до суду клопотання клопотання про розгляд справи без її участі.

           Третя особа Костянецький А.Г. в судовому засіданні 10.03.2011 року проти позову заперечував, висловив свою позицію щодо відсутності  підстав  для  задоволення  позову ТОВ

«Берізка». 10.06.2011 року надав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив подальший розгляд справи проводити без його участі.

           Третя особа Прищепа Є.М. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. До такого висновку суд приходить виходячи із наступного.  

          Так, позовні вимоги ТОВ «Фірма Берізка» в частині стягнення на користь ТОВ  «Фірма Берізка» з Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області збитків в сумі  1 395 130,04 грн. та стягнення з ОСОБА_1   та ОСОБА_2   збитків,  у сумі  348 291,46 грн. з кожного задоволенню не підлягають з наступних підстав.

           Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

           Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України, суд за заявою oci6, які беруть участь у cnpaвi, може вжити заходи забезпечення позову. Одним iз видів забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно або гpoшові кошти, що належать відповідачеві i знаходяться у нього або в інших oci6 (пункт 1 частини 1 статті 152 ЦПК України).

           Частиною 1 статті 155 ЦПК України передбачено, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у cnpaвi або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.    

Дійсно, ухвалою Верховного Суду України від 27.05.2009 року були частково скасовані рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 липня 2008 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 13 жовтня 2008   року  в  частині  позовних  вимог  ОСОБА_9, ОСОБА_2     до     ТОВ    "Фірма    "Берізка",    ОСОБА_6, ОСОБА_7 про  стягнення вартості частки майна товариства та провадження у справі закрито.

Однак, з вищевказаної ухвали  Верховного Суду України від 27.05.2009 року вбачається, що провадження у справі №2-984/2008 було закрито на підставі ст.. 205 ЦПК України, так як позовні вимоги  ОСОБА_9, ОСОБА_2     до     ТОВ    "Фірма    "Берізка",    ОСОБА_6, ОСОБА_7 про  стягнення вартості частки майна товариства не підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність зловживань своїми процесуальними правами  з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 при зверненні до Автозаводського районного суду м. Кременчука з заявами про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Берізка» та про відсутність факту заподіяння  відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2  збитків ТОВ «Берізка».

Окремо слід зазначити, що позовні вимоги ТОВ «Берізка» про стягнення з ОСОБА_1   та ОСОБА_2   збитків в сумі 59 296,3 грн., в порядку  повороту  виконання      рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука  від 22.07.2008 року, скасованого ухвалою Верховного Суду України задоволенню не підлягають, оскільки вказана вимога ТОВ «Берізка» про поворот виконання рішення суду була вирішена ухвалою Автозаводського районного суду від 31.08.2009 року, яка набрала чинності.

Позовні вимоги про стягнення з Головного управління Державного казначейства в Полтавській  області  збитків,  нанесених   Автозаводським  ВДВС  при  здійсненні  виконавчих

проваджень стосовно ТОВ „Фірма Берізка" в сумі 1 395 130,04 грн. також задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Позивач просить стягнути з Головного управління Державного казначейства в Полтавській області збитки, нанесені Автозаводським ВДВС при здійсненні виконавчих проваджень стосовно ТОВ „Фірма Берізка" через системне  порушення права власності товариства , які складаються: з утраченої вигоди - 912 244.75грн; з реальних збитків - 84 433.33 грн; втрат від інфляції - 345 204.39 грн; річних - 53 247.57 грн., а всього  1 395 130,04 грн.

При визначенні розміру збитків позивач виходив з розміру арештованих коштів перемножених на середньомісячний валовий прибуток, який товариство могло отримати з кожної гривні арештованих коштів. При визначені збитків у вигляді інфляції та 3% річних позивач керувався нормами ст. 625 ЦК України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З даної норми законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

З огляду на те, що позивачем не надано суду доказів укладення конкретних  договорів та доказів того, що за даними договорами позивачем понесені збитки у вигляді упущеної вигоди відсутні підстави для задоволення вимоги про відшкодування  збитків у вигляді упущеної вигоди.

Підстави стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції визначені ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, правовідносини з приводу зобов'язаня сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникають між божником та кредитором як сторонами в зобов’язанні.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На думку суду відсутні підстави вважати, що між ТОВ «Фірма Берізка» та Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ, Кременчуцьким МУЮ, Головним управлінням Державного казначейства України в Полтавській області існували правовідносини передбачені статтею 509 ЦПК України.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Що стосується вимоги про стягнення з Головного управління Державного казначейства в Полтавській області  реальних збитків у сумі 84 433.33 грн., то суд також не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивач вказує підставою для задоволення даної вимоги системне  порушення Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ права власності товариства, посилаючись на це як на доведений факт.

Між тим порядок  оскарження дій посадових осіб ДВС визначений ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділом 7 ЦПК України.

Зокрема, ст.. 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Стаття 384 ЦПК України передбачає, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст.. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Жодних поважних причин пропуску строку встановленого ст.. 385 ЦПК України позивачем вказано не було.

За таких обставин,  при розгляді дійсного позову суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення  з Головного управління Державного казначейства в Полтавській області збитків начебто заподіяних ТОВ «Фірма Берізка» Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ, а вбачає лише можливі підстави для визнання незаконними дій посадових осіб Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ.

           Позовна вимога ТОВ «Фірма Берізка» про визнання незаконними постанов державного виконавця Костянецького А.Г. від  01.06.2007 року, винесеної ним при  здійсненні   виконавчих    проваджень №757 та №795 про   арешт коштів  «Фірма Берізка» не підлягає задоволенню з насупних підстав.

           01.06.2007 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Костянецького А.Г. при примусовому виконанні ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука 2-2722 від 24.05.2007 року було накладено арешт на майно та кошти  ТОВ «Фірма Берізка» в банківських установах в межах позовних вимог ОСОБА_1 – 185 000 грн.

            01.06.2007 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Костянецького А.Г. при примусовому виконанні ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука 2-2723 від 24.05.2007 року було накладено арешт на майно та кошти  ТОВ «Фірма Берізка» в банківських установах в межах позовних вимог ОСОБА_2 – 185 000 грн.

             При перевірці матеріалів виконавчих проваджень суд не знайшов порушень діючого законодавства з боку державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Костянецького А.Г., оскільки відповідно до ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції яка діяла станом на 24.05.2007 року, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється.

           Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2007 року ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука 2-2723 від 24.05.2007 року та 2-2722 від 24.05.2007 року були скасовані.

          29.11.2007 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Костянецького А.Г. на виконання ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 21.11.2007 року було скасовано арешт накладений на майно та кошти  ТОВ «Фірма Берізка» в банківських установах накладений постановами від 01.06.2007 року.

          Беручи до уваги, що ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню та виходячи з вищевикладених обставин суд вважає, що дії державного виконавця  Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Костянецького А.Г. по виконанню ухвал Автозаводського районного суду м. Кременчука 2-2723 від 24.05.2007 року та 2-2722 від 24.05.2007 року були правомірними.

           Позовна вимога ТОВ «Фірма Берізка» про визнання незаконними постанов державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Мороз І.С. від 14.11.2008 року та від 21.11.2008 року винесені нею при  здійсненні   виконавчих проваджень №8359860, №9852800     та  №9855375 про арешт коштів  «Фірма Берізка» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            13.11.2008 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. були об’єднані виконавчі провадження №902/5, 903/5 у зведене виконавче провадження № 902/5 про стягнення боргів з ТОВ «Фірма Берізка».

            14.11.2008 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Мороз І.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 902/5 було накладено арешт на кошти ТОВ «Фірма Берізка» у розмірі 580 854,40 грн., що знаходились на рахунках № 26007002366001 у Світловодській філії. AT «УКРІНБАНК», м. Світловодськ   «МФО 323505» та №26005302370022, №26006301370022 у відділенні ПІБ в м. Кременчуці, МФО 331144.

            21.11.2008 року постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Мороз І.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 902/5 було накладено арешт на кошти ТОВ «Фірма Берізка» у розмірі 580 854,40 грн., що знаходились на рахунках № 26007002366001 у Світловодській філії. AT «УКРІНБАНК», м. Світловодськ   «МФО 323505» та №26005302370022, №26006301370022, №26151302310022, №26158301370022 у відділенні ПІБ в м. Кременчуці, МФО 331144.

             Тобто постановами державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Мороз І.С. від 14.11.2008 року та 21.11.2008 року був накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Фірма Берізка», які знаходились на рахунках в одних і тих самих відділеннях банків в межах суми стягнення - 580 854,40 грн.

             Також постановою про відкриття виконавчого провадження № 8359860 державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Мороз І.С. від 25.07.2011 року було накладено арешт на все належне на праві власності майно ТОВ «Фірма Берізка» з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось в межах сумарної ціни позовів ОСОБА_23 та ОСОБА_24 на суму 524544 грн. Вищевказана постанова була винесена на виконання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука про забезпечення позову №2-984 від 21.07.2008 року.

             Відповідно до ст.. 55  Закону України «Про виконавче провадження» в редакції яка діяла станом на 21.11.2008  року, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:  винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах ;    винесення    постанови    про   відкриття    виконавчого    провадження ,    якою

накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

             Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доводи позивача з приводу того, що при сумі стягнення 528 004 грн. арешт був   накладений   на загальну суму  1 056 008 грн. та з приводу того, що арешт повинен був накладатись в межах позовних вимог, а не в межах стягнення необґрунтованими.

              Позовна вимога ТОВ «Фірма Берізка» про визнання незаконними постанов державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. винесених ним при  здійсненні   виконавчих проваджень №9852800 та №9855375 про арешт майна ТОВ «Фірма Берізка» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

              Постановою про відкриття виконавчого провадження № 9852800 державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. від 06.11.2008 року було накладено арешт на все майно ТОВ «Фірма Берізка» в межах суми звернення стягнення 264 002 грн.

              Також постановою про відкриття виконавчого провадження № 9853275 державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. від 06.11.2008 року було накладено арешт на все майно ТОВ «Фірма Берізка» в межах суми звернення стягнення 264 002 грн.

              Перевіривши матеріали виконавчих проваджень суд дійшов висновку, що вказані постанови були винесені у відповідності до ст.. 55  Закону України «Про виконавче провадження» в редакції яка діяла станом на 06.11.2008  року.

              Доводи позивача про накладення арешту вищевказаними постановами на суму 1056008 грн. при сумі стягнення в 528004 грн. та, що державні виконавці Прищепа Є.М. та Мороз І.С. не мали відповідних повноважень на винесення вищевказаних постанов суд вважає необґрунтованими.   

               Відповідно немає підстав для визнання незаконними розпоряджень державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. від 15.12.2008 року про стягнення з ТОВ «Фірма Берізка» на користь ОСОБА_1 26 952,87 грн., та 2695,29 грн. виконавчого збору та користь ОСОБА_2 26952,87 грн. та 2695,29 грн. виконавчого збору.

              В судовому засіданні було встановлено, що в розпорядженні  державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Прищепи Є.М. від 15.12.2008 року про стягнення з ТОВ «Фірма Берізка» на користь ОСОБА_2 26952,87 грн. та 2695,29 грн. виконавчого збору була допущена орфографічна помилка в результаті якої замість прізвища ім’я по-батькові  «ОСОБА_2» було невірно вказано «ОСОБА_2».

              Виходячи з вищевикладеного відсутні підстави для визнання незаконними  постанов начальника Автозаводського ВДВС Скрипника В.Л. від 10.02.2008 ро ку та  від 12 січня 2009 року  про  відхилення   скарг ТОВ  «Фірма Берізка»   та визнання дій державних виконавців Прищепи С.М., Мороз I.C. правомірними  при здійсненні     виконавчих проваджень №8359860,   №9852800,   №9855375, відкритих у 2008 році   стосовно ТОВ „Фірма „Берізка".

              Таким чином, в задоволенні дійсного позову ТОВ „Фірма „Берізка" суд відмовляє.

              Суд вважає, що з ТОВ „Фірма „Берізка" на користь держави підлягає стягненню державне мито в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вказані судові витрати при розгляді даної справи позивачем сплачені не були.

              Керуючись, .ст. 3, 10, 11, 60, 79-81, 151, 152, 155, 212, 213, 215, 218, 383-385  ЦПК України, ст.. 22, 509, 612, 625, 1166 ЦК України, ст.. Законом України «Про виконавче провадження» , -

                                                                ВИРІШИІВ:

В задоволенні  позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, Кременчуцького МУЮ, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання незаконними дій та стягнення збитків – відмовити.   

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка» на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.        

           Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.  

СУДДЯ: