Судове рішення #1761609
31/422

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 13 лютого 2008 р.                                                                                    

№ 31/422  


Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:


Божок В.С.- головуючого,


Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Міністерства промислової політики України

на ухвалу

Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007

у справі

господарського суду м. Києва

за позовом

Рекром Холдінгз Лімітед (RECROM HOLDINGS LIMITED)

до:

1.Міністерства промислової політики України,

2.Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія" "Украгромашінвест"

про

визнання недійсними додаткових угод до договорів

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Демченко Я.О.-дов.ВЕР № 688387 від 26.06.2007

від відповідачів:

1.Монастирук Ю.А.-дов.№20/5-4-19 від 12.01.2008,

2.Воронін В.О.-дов.ВКА № 447467 від 02.10.2007


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою від 14.11.2007 Київського апеляційного господарського суду повернено без розгляду апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами Міністерства промислової політики України на рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2007, оскільки, апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення процесуального строку та до апеляційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду Міністерство промислової політики України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права,  зокрема, ст. ст. 58, 84, 85 п.п. 3,4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Міністерством промислової політики України, подано апеляційну скаргу з порушенням десятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України для її подання, без клопотання про його відновлення, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України є підставою для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та її повернення.

Відповідно до відміток на зворотній стороні рішення господарського суду м.Києва від 15.10.2007, дане рішення направлено сторонам 23.10.2007.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, в даному випадку 24.10.2007.

Отже, 10-денний термін на подання апеляційної скарги, закінчився 02.11.2007, а апеляційна скарга надійшла до господарського суду м. Києва 05.11.2007, тобто з пропуском передбаченого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку та без клопотання про його поновлення.

Доказів своєчасного направлення апеляційної скарги (квитанції про направлення апеляційної скарги в суд або конверта з почтовим штемпелем) відповідачем - 1 не надано.

Колегія суддів вважає, що Київський апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, щодо сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 382,50 грн., оскільки відповідно до підпунктів в,г пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн., а з апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 %, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, тобто 42,50грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає чинному законодавству України з підстав викладених в постанові.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :


В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Ухвалу від 14.11.2007 Київського апеляційного господарського суду зі  справи № 31/422 залишити без змін.



Головуючий                                                           В.С. Божок


Судді                                                                         Т.Ф.Костенко


                                                                                               Г.П.Коробенко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація