Справа №  1-389/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2011  року,     Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області  в складі:

головуючого судді  -  Гусача О.М

при секретарі -  Поймай Я.А.,

з участю прокурора  –  Гольдінової О.В.

захисника –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці  справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця с. Вощилиха Роменського району, Сумської області, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня-спеціальна, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, наразі без визначеного місця проживання                                     

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 94 КК України ( в редакції 1960 року),

В С Т А Н О В И В :

Наприкінці 1998 року дружина ОСОБА_2 гр-ка ОСОБА_3 покинула останнього та стала співмешкати з гр-ном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. за адресою АДРЕСА_2

З цього часу ОСОБА_2 намагався різними способами повернути дружину до себе, однак дані зусилля ні до чого не призвели і тому у нього на ґрунті ревнощів виник злочинний намір, направлений на умисне вбивство гр-на ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 06. 01. 1999 року близько 20. 15 год. ОСОБА_2, взявши з собою з дому ( на той час мешкав в АДРЕСА_1) мисливську двоствольну рушницю ТОЗ 16-го калібру ( більш конкретної інформації про дану зброю під час слідства не встановлено), зарядив її двома патронами споряджених кулею та прибув до будинку АДРЕСА_2, де мешкали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_2 постукав у вікно зазначеного будинку. На даний стук на АДРЕСА_2 вийшов ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, здійснив постріл з рушниці в область тулуба ОСОБА_4, після чого з місця події втік, а останнього було доставлено до 3-ї міськлікарнім. Кременчука.  

Від отриманого поранення ОСОБА_4 о 22 год. 45 хв. помер в реанімаційному відділенні 3-ї міськлікарні м. Кременчука. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 23-А від 11.02.1999 року смерть ОСОБА_4 настала в результаті наскрізного вогнепального поранення брюшної черевнини з пошкодженням печінки, кишковика, крупних судин забрюшного простору, 2-го поперекового хребця з пошкодженням спинного мозку на цьому рівні, що ускладнилося крововтратою та шоком.

          Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині підсудний ОСОБА_2 визнав повністю, та пояснив, що в 1995 році одружився з гр.. ОСОБА_3, з якою разом і проживав. Наприкінці 1998 року дружина повідомила його про те, що вона від нього йде. Через деякий час він дізнався, що його дружина проживає з громадянином ОСОБА_4 по АДРЕСА_2. Він неодноразово приходив до цього будинку та намагався повернути дружину, але його зусилля ні до чого не призвели. Після цього він вирішив поквитатися з ОСОБА_4. 06 січня 1999 року ввечері він прийшов до АДРЕСА_2 З собою в спортивній сумці приніс рушницю, яку раніше придбав у осіб циганської національності. Постукав у вікно, на стук через декілька хвилин вийшов ОСОБА_4 . Він націлив зброю на останнього та вистрілив. Після цього з місця злочину він втік, виїхав з м. Кременчука і до моменту свого затримання проживав в м. Києві.

Крім визнання вини підсудним, його винність у вчинені інкримінованого йому злочину повністю підтверджується дослідженими та всесторонньо перевіреними судом доказами, які є належними, допустимими та достатніми, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка суду пояснила , що в 1999 році в АДРЕСА_2 мешкав її старший син ОСОБА_4. З 1998 року її син став разом співмешкати з гр-кою ОСОБА_3 в даному будинку. Наскільки знає, то вона допомагала ОСОБА_4 по роботі. Підсудний ОСОБА_2 декілька разів з нею зустрічався, навіть  проводжав до роботи (на той час вона працювала на заводі „Кредмаш") і в ході бесіди вона дізналася, що ОСОБА_3 є його дружиною і він всіма способами намагається її повернути. Через неї він бажав і вплинути на ОСОБА_4, щоб той відмовився мешкати в подальшому з  ОСОБА_3. На дані розмови вона йому відповіла, що її син та його дружина вже дорослі люди і  між своїми стосунками нехай розбираються самостійно, насильно її там ніхто не тримає. В ніч з 6 на 7 січня 1999 року до неї прийшов молодший син ОСОБА_10 і повідомив, що ОСОБА_4 помер від вогнепального поранення в живіт в 3-й міськлікарні. Також з його слів вона  дізналася, що ввечері 06.01.1999 року до ОСОБА_4 додому на АДРЕСА_2 приходив підсудний і стріляв в останнього з рушниці.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_3 близько 15 років. Там же він проживав і в січні 1999 року. ОСОБА_4 проживав по сусідству в АДРЕСА_2. 06.01.1999 року він разом з сусідами та друзями за традицією збиралися смажити шашлики. В той вечір з ними мали вечеряти і ОСОБА_4 зі своєю співмешканкою ОСОБА_3. Він з ОСОБА_10 у дворі свого будинку на вулиці стали жарити шашлики. Потім ОСОБА_10 пішов додому. Через деякий час він почув хлопок та вирішив, що це петарда. Майже одразу в його двір забіг ОСОБА_10 та сказав що в ОСОБА_4 стріляли. Потім вони разом з ОСОБА_10 погрузили ОСОБА_4 до його мікроавтобусу та відвезли в лікарню, де останній помер. Також бачив, як перед тим як це трапилось ОСОБА_4 розмовляв з чоловіком  дівчини з якою він проживав.

- дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, згідно яких він є рідним братом покійного ОСОБА_4. Приблизно з кінця 1998 року його брат став проживати з ОСОБА_3 в АДРЕСА_2. Наскільки пам'ятає, то на той час йому було відомо, що раніше ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_2, була його дружиною. Також йому було відомо, що  ОСОБА_2 вже коли ОСОБА_3 жила з його братом, приходив до них до АДРЕСА_2   та про щось розмовляли з ОСОБА_3 за вищевказаною адресою. Зі слів брата та ОСОБА_3, йому здавалося, що ОСОБА_2 хоче, щоб ОСОБА_3 повернулася до нього. В їхні стосунки він не втручався. Наскільки пам'ятає, то 06.01.1999 року, приблизно в  17 годин, він прийшов до брата на АДРЕСА_2. Вони розмовляли, пили чай. Брат був вдома з ОСОБА_3. Вони втрьох знаходились вдома у ОСОБА_4. Приблизно в 19 годин у вікно постукали, ОСОБА_4 виглянув у вікно, і повідомив ОСОБА_3, що прийшов ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповіла, що виходити не хоче. Після цього ОСОБА_4 пішов відкривати двері, вийшов на вулицю і там розмовляв з ОСОБА_2, про що, він не знає. Через 10 хвилин ОСОБА_4 повернувся. Після цього він вийшов з будинку і пішов у двір до ОСОБА_8, що проживав АДРЕСА_3. Там на подвір'ї він почав розводити вогонь, щоб приготувати шашлики. Було свято і вони домовлялися ввечері разом повечеряти з родиною ОСОБА_8 у них вдома. Крім нього в будинку у ОСОБА_8 була його дружина ОСОБА_6, можливо був ще хтось - на даний час він не пам'ятає. Приблизно через 15 хвилин, він знову зайшов до будинку ОСОБА_4. У будинку була лише ОСОБА_3, яка повідомила, що ОСОБА_4 вийшов на двір по господарству. Вони з ОСОБА_3 розмовляли хвилин 15 після цього він вийшов з будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_2. Останній розмовляв з ОСОБА_2 перед двором, дещо праворуч від хвіртки (з боку вулиці). Вони розмовляли спокійно. ОСОБА_4 стояв спиною до свого будинку. ОСОБА_2 стояв обличчям до нього на відстані двох метрів, і обличчям до будинку ОСОБА_4. Вийшовши з хвіртки, він направився до будинку ОСОБА_8 по вулиці. Пройшовши в ту сторону метрів 5 від хвіртки, він почув позаду звук пострілу. Обернувшись, він побачив ОСОБА_4, лежачого на землі на тому ж місці, де останній розмовляв з ОСОБА_2 самого ж ОСОБА_2 він вже не бачив. Він зрозумів, що ОСОБА_2 вистрелив у ОСОБА_4. Хоч він і не є спеціалістом в області зброї, але постріл був у вигляді хлопка і схожий на постріл з мисливської рушниці. ОСОБА_4 лежав на землі на відстані одного метра від дерева акації. Поранення було в області живота. При цьому вхідний отвір - в ліву область живота, вихідний —з правої частини спини. Дані отвори він бачив на одязі, коли вони грузили ОСОБА_4 в мікроавтобус. ОСОБА_4 був у напівпритомному стані, лежав на спині, і тільки стогнав. Після пострілу він побіг до двору ОСОБА_8, після чого на його мікроавтобусі відвезли ОСОБА_4 до 3-ї міськлікарні м. Кременчука, де останній і помер. ( а.с. 33);

- дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3 , згідно яких за адресою м. Кременчук АДРЕСА_2 вона мешкала з травня 1998 року разом з ОСОБА_4.  1999 року до них прийшов брат ОСОБА_4 -   ОСОБА_10  і  до   16   годин   вони займалися господарчими справами. Приблизно о 17. 30 год. постукали у вікно, ОСОБА_4 вийшов а потім повернувся та сказав, що прийшов її чоловік ОСОБА_2, з яким вона, хоча і була в офіційному шлюбі, однак разом не жила близько 7 місяців. Вона до нього не вийшла спілкувалася через кватирку. Коли ОСОБА_2 пішов, то стала займатися різноманітними справами. Через деякий час зайшов сусід ОСОБА_8 і попросив допомогти пожарити окорока ОСОБА_10. Через хвилин 10-15 знову прийшов ОСОБА_2, постукав у вікно. До нього вийшов ОСОБА_4, а згодом і вона. Забрала із сумки кішку та зайшла в будинок. Речі ОСОБА_2 пообіцяв принести пізніше.   Через деякий час повернувся і ОСОБА_4, а згодом сказав, що піде до ОСОБА_8 Після цього, через 3-5 хвилин вона почула постріл, через деякий час ще один. Вона подумала, що це стріляють петарди. Через декілька хвилин її погукала надвір дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_6 і повідомила, що ОСОБА_4 застрелили. ОСОБА_2 і раніше погрожував їй та ОСОБА_4 неприємностями. (а. с. 16-20);

- протоколом огляду місця події від 06.01.1999 року  (а.с.9-10);

- протоколом огляду речей потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 11);

- висновком судово-медичної експертизи № 23-А від 11. 02. 1999 року, згідно якого  смерть ОСОБА_4 настала в результаті наскрізного вогнепального поранення брючної черевнини з пошкодженням печінки, кишковика, крупних судин забрюшного простору, 2-го  поперекового хребця з пошкодженням спинного мозку на цьому рівні, що ускладнилося  крововтратою та шоком. ( а. с. 92-93);

- висновком медико - криміналістичної експертизи № 172-МК від 28. 08.2000 року по одежі потерпілого, згідно якого на передній поверхні куртки праворуч в області нагрудної кишені від трупа гр. ОСОБА_4 виявлено вхідний вогнепальний отвір, що спричинений в наслідок дії вогнепального заряду - вхідний отвір, маються накладення капоті, не близька відстань пострілу. Навколо вхідного вогнепального отвору на передній поверхні куртки виявлено одиничні поклади капоті. Накладення свинцю в області пошкодження не виявлено. Виходячи з даних дослідження вхідного вогнепального отвору, слід вважати, що постріл був проведений з не близької відстані. (а. с. 98-99);

- висновком балістичної експертизи № 221 від 19. 04.1999 року, згідно якого на куртці, сорочці та водолазці, вилучених 06.01.1999 року в приміщенні 3-ї міськлікарні м. Кременчука, маються сліди пострілу: на передній правій поличці куртки, сорочці та водолазці - вхідні отвори; на спинці куртки, сорочці та водолази - вихідні отвори. Направлення пострілу з права наліво, з переду назад, знизу вверх. (а. с. 105-107);

- висновком психолого-психіатричної експертизи №  139 від  16.  02.  2011  року, згідно якого ОСОБА_2 під дію ч. ч. 2, 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Може стати перед слідством та судом. . (а. с. 113-118);

Даючи всесторонню і об’єктивну оцінку проаналізованим вище доказам, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена.

          Умисні дії підсудного ОСОБА_2 по протиправному заподіянню смерті іншій людині, тобто вбивстві без ознак, вказаних в ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року) суд кваліфікує за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року).

          Вирішуючи питання про обрання підсудному ОСОБА_2 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу підсудного, який раніше не судимий, не працює, не одружений, його стан здоров"я.

          Обставинами, які пом`якшують покарання підсудного суд визнає повне визнання вини.

          Обставин як обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

          З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2, попередження нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання  у виді позбавлення волі, в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

          Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 94 КК України ( в редакції 1960 року) і призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

          Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 залишити попередню –взяття під варту.

          Строк відбування покарання рахувати з 11 січня 2011 року.

          Речові докази по справі куртку зелену, сорочку та водолазку (а.с.212) –знищити у встановленому законом порядку.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб  з  часу проголошення, а засудженим –з моменту отримання копії вироку..

Суддя: