Справа № 2- 331/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 січня 2008 року    Орджонікідзевський   районний суд м. Харкова у складі:

                                                головуючого - судді Сітало А.К.,

                                               при секретарі - Лисенко С.Є.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Виконкому Орджонікідзевської районної ради в м. Харкові про визнання права власності на самочинно побудовані споруди ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду  з  позовом до Виконкому Орджонікідзевської районної ради м. Харкова про визнання права власності за нею та ОСОБА_2 на ½ частинуза кожним на самовільно побудовані споруди: на гараж , літ «М» та сарай літ «Д», розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1. Також просить визнати за нею право власності на ½ частину гаражу, літ. «М» та сараю літ. «Д», розташовані на вказаній земельній ділянці , в порядку спадкування після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до рішення виконкому Орджонікідзевської Райради м. Харкова  №176 від 15.09.1959 року і договору від 29.10.1959 року про надання житлово-будівельному колективу в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого багатоквартирного будинку, райкомгосп Орджонікідзевської райради депутатів надав житлово-будівельному колективу, у склад якого входив,  її чоловік ОСОБА_2 та ОСОБА_3, земельну ділянку на правах безстрокового користування для будівництва богатоквартирного будинку АДРЕСА_1, загальною площею 712 кв.м., в рівних частинах кожному. В 1971 році будинок було прийнято в експлуатацію. Будинок складається з двох квартир.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 30.06.2004 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ½ частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходяться АДРЕСА_1. 15.07.2004 року КП «Харківське міське  БТІ» було зареєстроване на її ім'я право власності на ½ частину житлового будинку літ.»А-1», житловою площею 104,3 кв.м., загальною 161,8 кв.м., на земельній ділянці площею 699 кв.м, з відповідною часткою надвірних будівель, як спадщину за законом. Ще за життя  чоловіка вони самочинно, за спільні кошти, побудували на належній їм земельній ділянці гараж літ.»М» та сарай літ. «Д» для господарських потреб, що підвереджується технічним паспортом від 16.08.2007 року КП «Харківське міське БТІ». Позивач вказує, що оскільки вказане майно нажито подружжям за час шлюбу, то гараж літ.»М» та сарай літ.»Д» є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки в разі поділу майна , частки подружжя визнаються рівними. Вважає, що відповідно до закону за нею та її чоловіком ОСОБА_2 слід визнати право власності на ½ частину гаражу та сараю за кожним. В зв'язку з тим , що самочинні забудови збудовані на її земельній ділянці, та їх знаходження не порушує ні чиїх прав та згідно технічного висновку стан будівельних конструкцій, а саме гаражу та сараю відповідає архітектурно-будівельним нормам і забезпечує можливість для подальшої експлуатації, та при їх будівництві не були порушені санітарно-епідеміологічні норми, просить позов задовольнити.

 У судовому засіданні  представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Виконкому Орджонікідзевської районної ради в м. Харкові позов визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що  відповідно до рішення виконкому Орджонікідзевської Райради м. Харкова №176 від 15.09.1959 року і договору від 29.10.1959 року про надання житлово-будівельному колективу в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого багатоквартирного будинку, райкомгосп Орджонікідзевської райради депутатів надав житлово-будівельному колективу, у склад якого входив, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, земельну ділянку на правах безстрокового користування для будівництва багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, загальною площею 712 кв.м., в рівних частках кожному. В 1971 році будинок з двох квартир було прийнято у експлуатацію. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вмер, про що свідчить   свідоцтво про смерть НОМЕР_1  видане 11 .03.2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції.

30.06.2004 року позивачу, державним нотаріусом 4-ї Харківської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстраційним № 3-1244 на ½ частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходяться АДРЕСА_1.

15.07.2004 року КП «Харківське міське БТІ» було зареєстроване на ім'я ОСОБА_1 право власності на ½ частину житлового будинку  літ.»А-1», житловою площею 104,3 кв.м., загальною 161,8 кв.м. на земельній ділянці площею 699 кв.м., з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, як спадщину.

Сторонами визнається і та обставина, що ще за життя  ОСОБА_2, позивачка з ним, за спільні кошти, самочинно побудували на належній їм земельній ділянці гараж літ.»М» та сарай літ.»Д», що підтверджується і технічним паспортом від 16.08.2007 року КП « Харківське міське БТІ».

Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітель-Буд" (державна ліцензія серії АБ № 205939) надано технічний висновок  згідно до якого стан будівельних конструкцій, а саме гаражу та сараю відповідає архітектурно-будівельним нормам і забезпечує можливість для подальшої експлуатації.

У висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи  від 05.10.2007 року вказано, що самочинно збудовані об'єкти відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України.

Виконавчим  комітетом Орджонікідзевської райради м. Харкова  04.12.2007 року було прийнято рішення про збереження самочинного будівництва : гаражу (літ.М) площею 20.0 кв.м., сараю (літ.Д) площею 1,7 кв.м.  АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Гараж та сарай  придатні для експлуатації, отже, відповідно до ст. 331 ЦК України, позивач здобуває право власності на  нерухоме майно з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки  суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Пунктом 5 ст. 319 ЦК України встановлене єдине обмеження щодо здійснення права власності - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Суд вважає , що визнання права власності на самочинно побудовані споруди не може  заподіяти шкоду правам, свободам  громадян, інтересам суспільства, а також настання погіршення екологічної ситуації та природних властивостей землі.

З огляду на вищезазначене, суд обґрунтовано приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками гаражу літ. «М» та сараю літ.»Д» , що розташовані АДРЕСА_1. Оскільки, відповідно до ст.22 КпШС України (1969 року) майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Таким чином гараж літ. «М» та сарай літ. «Д» є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.28 КпШС України (1969 року), в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В зв'язку чим  суд визнає за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на гараж , літ. «М» та сарай літ. «Д» АДРЕСА_1, в рівних частинах по ½ за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що свідчить надана суду копія  свідоцтва про смерть.

В свідоцтві про право  на спадщину за заповітом , вказано, що спадкоємцем зазначеного в заповіді майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1. ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) фактично прийняла спадщину. Таким чином ,суд вважає, що підлягає задоволенню і позовна вимога, про визнання права власності на ½ частину гаражу літ. «М» та сараю літ. «Д», в порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_2, оскільки зазначені споруди були вже збудовані на час складання заповіту.

Керуючись , ст..ст.331, 376 ЦК України, 548, 549 ЦК України (1963 року),  ст.ст.22,28 КпШС УРСР  ст.ст. 10, 11, 14, 209, 212, 214-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні  вимоги ОСОБА_1 до Виконкому Орджонікідзевської районної ради в м. Харкові про визнання права власності на самочинно побудовані споруди задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на гараж , літ. "М" та сарай літ."Д" ( згідно технічного плану),АДРЕСА_1, в рівних частинах по 1/2 за кожним, в порядку забудови.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину гаражу, літ."М" та сараю літ."Д" АДРЕСА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.  294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                         А.К. Сітало