Справа №  1-30/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011  року,   Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді – Гафяк В.М.

при секретарі – Шпунтовій А.С.

з участю: прокурора –  Семеняченко Н.О.

              захисника – ОСОБА_1

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за обвинуваченням

            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кременчука, українки, громадянки України, освіта вища, розлучена , має на утриманні неповнолітню дитину, працюючої менеджером ПП «Кремторгсервіс», проживаючої АДРЕСА_1, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

           Згідно зміненого прокурором обвинувачення підсудна ОСОБА_2 обвинувачується в тому що, вона, будучи головою правління ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» тобто службовою особою неналежно виконувала свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

           Відповідно до зміненого обвинувачення, поставлені в вину ОСОБА_2 діяння, вчинені за наступних обставин.

           ОСОБА_2 згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ « Фірма «Кременчукпиво», розташованого за адресою м.Кременчук пр-кт 50 років Жовтня б.144, з 18.02.2005 року призначена на посаду голови правління зазначеного товариства, виконуючи одночасно обов»язки директора даного підприємства.

           Приблизно в перших числах березня 2006 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3, як приватна особа, з пропозицією купівлі металобрухту на підприємстві, на що остання дала згоду, за умови вирізання металобрухту  ОСОБА_3самостійно.

           Після чого ОСОБА_3 запропонував потерпілому ОСОБА_4, а останній в свою чергу потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконати роботи з демонтажу обладнання  ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» розташованого на 4-му поверсі в цехах адміністративно виробничої бідівлі, шляхом проведення газозварювальних робіт.

07.03.2006 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не перебували у офіційних трудових відносинах з ВАТ «Фірма «Кременчукпиво», для проведення робіт на вказаному підприємстві з дозволу ОСОБА_2 завезли обладнання для проведення газозварювальних робіт по демонтажу, а саме 16 кисневих балонів, 2 балони з природним газом Пропан, 2 різаки зі шлангами та редуктори до них.

08.03.2006 року потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули на зазначене підприємство та приступили до проведення газовзварювальних робіт в цехах на 4-му поверсі адміністративно-виробничої будівлі.

Цього ж дня близько 13 години під час проведення робіт з демонтажу , виникла пожежа на 4- му поверсі вищезгаданої будівлі, в результаті якої ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 загинули внаслідок дії високої температури.

За зміненим обвинуваченням відповідно до ст.5 Закону України «Про пожежну безпеку» та п.2.2 Правил пожежної безпеки  в Україні затверджених наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126 забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Жодні договори між ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» не укладалися. Тобто у відповідності  до вказаних законодавчих норм забезпечення пожежної безпеки покладалося на ОСОБА_2, як керівника підприємства.

Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_2, не перевіривши кваліфікацію ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  наявність спеціальної освіти, обладнання та ін.; не повідомивши про проведення на території підприємства небезпечних робіт службових осіб підприємства, відповідальних за своїми функціональними обов»язками за безпеку праці та протипожежну безпеку, не провівши передбачених Правилами протипожежної безпеки України інструктажів та інших попереджувальних заходів, внаслідок несумлінного ставлення до своїх службових обов»язків, передбачених ст.5 Закону України» Про пожежну безпеку» та п.2.2 Правил пожежної безпеки  в Україні затверджених наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126  щодо забезпечення пожежної безпеки, допустила ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до виконання газозварювальних робіт на території підприємства внаслідок чого наступили тяжкі наслідки у виді загибелі зазначених вище осіб.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.367 ч.2 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого їй злочину не визнала та давала послідовні показання, про те, що питання про порядок допуску робітників безпосередньо до виконання вогненебезпечних робіт по демонтажу, а також про визначення початку їх виконання повинні були вирішуватись після святкових днів в порядку укладення договору. Ніяких розпоряджень щодо виконання робіт саме 8 березня 2006 року вона не давала, до неї навіть ніхто не звертався із цим питанням, працівники приступили до виконання робіт самостійно без її відома. При цьому вона не заперечувала, що давала дозвіл на ввезення обладнання на територію підприємства 07.03.2006 року.

Такі ж покази ОСОБА_2 давала і в ході досудового слідства та під час першого судового розгляду справи.

          Вислухавши показання ОСОБА_2, показання потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_2 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і грунтується лише на припущеннях , котрі , у відповідності до ст.62 Конституції України , не можуть бути покладеними в основу обвинувального висновку. Беззаперечних же доказів винуватості ОСОБА_2 у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки не встановлено.

          В ході судового розгляду справи обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що вона, не перевіривши кваліфікацію ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  наявність спеціальної освіти, обладнання та ін.; не повідомивши про проведення на території підприємства небезпечних робіт службових осіб підприємства, відповідальних за своїми функціональними обов»язками за безпеку праці та протипожежну безпеку, не провівши передбачених Правилами протипожежної безпеки України інструктажів та інших попереджувальних заходів, внаслідок несумлінного ставлення до своїх службових обов»язків, передбачених ст.5 Закону України» Про пожежну безпеку» та п.2.2 Правил пожежної безпеки  в Україні затверджених наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126  щодо забезпечення пожежної безпеки, допустила ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до виконання газозварювальних робіт на території підприємства внаслідок чого наступили тяжкі наслідки у виді загибелі зазначених вище осіб не знайшло свого підтвердження.

В основу зазначеного вище обвинувачення покладено лише показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 та інших допитаних органами досудового слідства, протоколи огляду місця події, висновки експертиз проведених по справі, матеріали спеціального розслідування групового нещасного випадку та протоколи огляду журналів.

          Однак, зазначені вище докази не можна визнати достатніми для того, щоб зробити безспірний і єдино правильний висновок про те, що ОСОБА_2 як службова особа  неналежно виконувала свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки та мала реальну можливість виконати свої службові обов»язки,  запобігти настанню зазначених вище наслідків.

Так в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він як приватний підприємець раніше співпрацював з ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» та ОСОБА_2, як директором цього підприємства, купуючи металобрухт з попереднім демонтажем металоконструкцій. До початку робіт він укладав договори. Роботи виконували найняті ним працівники. 7.03.2006 року на його прохання ОСОБА_2 дала дозвіл на завезення обладнання для подальшого виконання робіт по демонтажу металоконструкцій. 07.03.2006 року ОСОБА_4 завіз обладнання на підприємство. Хто з ним, ОСОБА_7, мав виконувати роботи він не знає.

Він разом з ОСОБА_10 оглядали об»єкт. Ключі від вхідних дверей до об»єкту йому передав ОСОБА_10, які він потім залишив на прохідній.

Після 8 березня 2006 року вони з ОСОБА_2 повинні були укласти угоду на виконання робіт. Про те, що працівники виконуватимуть роботи саме 8 березня він нічого не знав і не говорив про це ОСОБА_2, і вона дозволу на проведення робіт в цей день не давала. 8.03.2006 року він в обідній час проїзжав повз підприємства і побачив автомобіль ОСОБА_4 біля прохідної. Він вирішив зайти та узнати у останнього про що той домовився з ОСОБА_2 Його пропустила охоронниця та, що і була 07.03.2006 року і записала в журнал..  На четвертому поверсі почув гуркіт і зрозумів, що бригада ОСОБА_7 розпочала роботи по демонтажу.  На поверх він так і не піднявся так, як згадав, що йому за справами необхідно їхати в м.Комсомольськ до 13 години. Він близько 12 години 30 хвилин покинув територію підприємства.

Про те що сталося трагедія він дізнався 09.03.2006 року випадково і в цей же день прибув на підприємство. Як загинули працівники він не знає.

Аналогічні покази давав свідок ОСОБА_3 і в процесі досудового слідства.

Свідок ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні, що 07.03.2006 року вона, як працівник охоронної фірми «Ястреб»,  заступила на зміну по охороні ВАТ «Фірма «Кременчукпиво». Її змінщиця ОСОБА_12 передала їй, що будуть завозити обладнання на завод. Про те, що будуть проводити роботи мені говорила вона ж.ОСОБА_2 їй особисто ніяких вказівок, щодо пропуску осіб на підприємство не давала. Запис в журналі  «Реєстрації відвідувачів ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» 08.03.2006 року  в колонці « № документа, що засвідчує особу» - « по розпорядженню директора без документів» вона зробила так як їй передала ОСОБА_13 по зміні. Три особи яких вона записала в журнал пройшли на територію близько 9 години ранку, це був вихідний день.

Після обіду, близько 12 години прибув ОСОБА_3 якого вона також записала в журнал. Він був не довго хвилин 10 і покинув територію. Вона сиділа та креслила журнали, як близько 13 години побула вибух, що зірвалось вона не знає, почалася пожежа та приїхали працівники МЧС, стали тушити.

В протоколі допиту її в якості свідка не вірно зазначено, що люди були запущені на територію заводу по вказівці  ОСОБА_2 про що вона власноручно зробила запис в цьому ж протоколі, зазначивши про те, що на підприємство зайдуть люди для виконання різально-зварювальних робіт вона дізналась від своєї змінщиці  ОСОБА_13

Аналогічні покази дала Свідок ОСОБА_8 і в ході досудового слідства.

Згідно протоколу допиту свідка   ОСОБА_13,  в порядку ст.315-1 КПК України,  вона в 2006 році працювала в охоронній фірмі «Ястреб» та  охоронцем ВАТ «Фірма «Кременчукпиво»  і 07.03.2006 року за вказівкою ОСОБА_2 запустила на територію трьох осіб з обладнанням  та балонами. Вона цих осіб записала в журнал. Особисто вона не знала і нікому не переказувала про те, що вказані особи будуть працювати 08.03.2006 року у вихідний день. Про те, що на заводі стався вибух вона дізналася зі ЗМІ.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, у 2006 році працював головним енергетиком ВАТ «Фірма «Кременчукпиво». В його обв»язки входило проведення інструктажів по ТБ перед початком виконання робіт. На той час інженером з техніки безпеки на підприємстві була ОСОБА_7 ОСОБА_2 не говорила йому, що після 08.03.2006 року на підприємстві буде працювати бригада по демонтажу металоконструкцій. Хто дозволив проведення робіт у вихідний день 08.03.2006 року йому не відомо. Із людьми які проводили роботи він інструктажу не проводив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працював начальником солодовно елеваторної дільниці. 07.03.2006 року біля 11 години його викликала ОСОБА_2 та сказала, що необхідно провести чоловіка  на четвертий поверх адмінбудівлі , показати йому бродильний цех, а також місце де можна було б складувати балони. Цим чоловіком був ОСОБА_3

     ОСОБА_2 дала йому ключі від металевих решітчастих дверей. Він зазначеному чоловікові показав вказаний цех і пішов, при цьому ОСОБА_2 повідомила йому, щоб ключі від вхідних дверей він передав цьому чоловікові, а потім він мав їх віддати на прохідну. Про роботи йому нічого не відомо.

Фактично аналогічні покази давав зазначений свідок і вході досудового слідства.

Згідно протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_7 вона працювала на підприємстві ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» на пів ставки інженером по охороні праці. 6-7 березня 2006 року вона знаходилась протягом дня на робочому місці .Особисто не бачила стронніх осіб. 09.03.2006 року коли вона прийшла на роботу то дізналась, що 08.03.2006 року на підприємстві стався вибух і загинуло три особи. Їй не було відомо що сторонні особи на підприємстві проводять якісь роботи і директор ОСОБА_2, про це їй нічого не говорила. ( а.с.96-97 т.1) Такі ж свідчення вона дала і в попередньому  судовому засіданні ( а.с.270 т.2)

Допитаний органами досудового слідства свідок ОСОБА_11 пояснив, що працював охоронником в ПП «Ястреб». 07.03.2006 року він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 і старшим зміни ОСОБА_25 заступили на охорону Кременчуцького пивзаводу. На прохідній чергувала ОСОБА_8. 08.03.2006 року він разом з  ОСОБА_13 обходили територію заводу, завод не працював, були тільки різники в головному корпусі. Які роботи вони виконували йому не відомо. На територію вони заїхали приблизно 8.30 год. Хто давав розпорядження про їх пропуск він не знає. 07.03.2006 року приблизно в обідній час на територію заводу завезли кисневі балони. 08.03.2006 року приблизно о 13.30 год. він перебував в кімнаті відпочинку, після сну він готувався заступити в наряд. В цей час він побачив дим з під дверей, звуку вибуху не чув. Як вийшов з приміщення через густий дим не пам»ятає.(а.с.102-103 т.1)

Аналізуючи вище наведені покази свідків по справі суд приходе до висновку про те, що вони не містять об»єктивних та достовірних доказів того, що ОСОБА_2 давала будь-які розпорядження щодо виконання робіт по демонтажу обладнання саме 08.03.2006 року та мала реальну можливість виконувати свої службові обов»язки у вихідний день.

В  обвинувачення ОСОБА_2 також покладено покази інших свідків, а саме ОСОБА_14 – цивільної дружини потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 –  працівників МЧС.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_18ОСОБА_19 пояснили що вони, як пожежники приймали участь в гасінні пожежі 08.03.2006 року на ВАТ «Фірма «Кременчукпиво», та виявили трупи трьох чоловіків, про обставини виникнення пожежі їм нічого не відомо.

Аналогічні покази давали зазначені вище свідки і вході досудового слідства.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_14 вона була цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_4 08.03.2006 року він повідомив, що буде працювати в м.Кременчуці на пивзаводі. Про його смерть вона дізналася 09.03.2006 року.

Зазначені вище докази на , які посилається обвинувачення, як докази вини ОСОБА_2 також не містять об»єктивних та беззаперечних даних про те, що остання допустила службове недбальство, що спричинило тяжкі наслідки.

На підтвердження вини підсудної обвинувачення також посилається на протоколи огляду місця події, висновки експертиз проведених по справі, матеріали спеціального розслідування групового нещасного випадку та протоколи огляду журналів.

Суд всебічно та повно оцінивши вказані докази та співставивши їх з іншими доказами дослідженими судом в їх сукупності приходе до висновку, що вони також не містять об»єктивних та достовірних даних про те, що підсудна організувала проведення робіт з демонтажу обладнання 08.03.2006 року допустивши при цьому службову недбалість що потягло за собою настання тяжких наслідків.

Так, протоколами огляду місця події ( а.с 4-24 т.1) зафіксовано лише наслідки пожежі що сталася.

Згідно висновків судово медичних експертиз встановлено причини настання смерті потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ( а.с. 20 т.2, а.с.15 т.2, а.с.25 т.2 ).

Відповідно до висновків експертизи металів і сплавів механічні пошкодження у вигляді подряпин і вм»ятин в верхній частині газового балону утворилися в результаті контактної взаємодії з об»єктами, що володіють відносно високою твердістю і мають відповідно, округлу і плоску форму. Сліди у вигляді механічних пошкоджень та зламів (маховика і перехідника на газовому балоні) наймовірніше утворилися при падінні балону.( а.с.46-49 т.2) вказаною експертизою не встановлено причинний зв»язок між діями підсудної та наслідками що настали.

Висновки експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів ( а.с.61-65 т.2) та висновки полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них ( а.с.68-69 т.2) також не містять фактичних даних про наявність причинного зв»язку між діями підсудної та наслідками що настали.

Згідно висновку комплексної експертизи ( а.с.31-43 т.2 ) причиною групового нещасного випадку з працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 стало невиконання правил пожежної безпеки особами, які організували проведення робіт з демонтажу обладнання всупереч вказаних вимог нормативно-правових актів зазначених в дослідницькій частині.

Відповідно до дослідницької частини вказаного висновку ( а.с.38 т.2 ) роботи вказаними особами проводились під організаційним керівництвом ОСОБА_3

У зазначеному висновку не констатовано, що причиною групового нещасного випадку стало недбальство з боку саме підсудної ОСОБА_2

Відповідно до зміненого прокурором обвинувачення підсудній ставиться в вину невиконання вимог ст..5 Закону України «Про пожену безпеку» та п.2.2. Правил поженої безпеки в України затверджених наказом міністерства України з надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126 за якими  забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ організацій покладається на їх керівників та на уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідними договорами.

Відповідно до статуту підприємства у обв»язки підсудної входила лише загальна організація його роботи. Безпосередніми відповідальними за забезпечення дотримання пожежної безпеки та охорони праці у ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» були інші посадові особи. Так відповідальною за охорону праці на підприємстві згідно наказу №31к від 01.09.2005 року ( а.с.165 т.1) призначено ОСОБА_7 А за наказом №4 від 05.01.2006 року « Про відповідальних за протипожежну безпеку» ( а.с.145 т.1) відповідальним за протипожежну безпеку підприємства в цілому, котельній, адміністративному корпусі, бродильно-легерній дільниці призначено головного енергетика ОСОБА_24Згідно цього ж наказу відповідальною за виконання його призначено ОСОБА_7

Будь-яких додаткових договорів де б зазначалося що відповідальною за забезпечення пожежної безпеки підприємства покладено на його керівника ОСОБА_2 матеріали справи не містять таких договорів не надано суду додатково.

Проаналізувавши зазначені вище докази суд приходить до висновку, що вони не містять об»єктивних даних того, що відповідальною за дотримання протипожежної безпеки та за охорону праці на підприємстві була підсудна ОСОБА_2

Зазначені докази також не містять фактичних даних про неналежне виконання підсудною своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до матеріалів спеціального розслідування групового нещасного випадку із смертельними наслідками, що стався 08.03.2006 року на ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в них не зазначено що цей випадок стався внаслідок неналежного виконання підсудною ОСОБА_2 своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них.

Журнали про  « Реєстрацію відвідувачів ВАТ « Фірма «Кременчукпиво»  та «В»їзду-виїзду автотранспорту ВАТ «Фірма «Кременчукпиво», які долучені до матеріалів справи в якості речових доказів, місять записи зроблені ОСОБА_8   08.03.2006 року  в колонці « № документа, що засвідчує особу» - « по розпорядженню директора без документів».

Суд дає належну оцінку вказаним доказам в сукупності з іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами і вважає, що зазначені записи не можуть бути достатніми доказами того, що саме підсудна давала дозвіл на проведення робіт по демонтажу обладнання у вихідний день 08.03.2006 року.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.367 КК України передбачена відповідальність за неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Аналіз наведених вище та зібраних по справі доказів приводить суд до переконання про те, що органами досудового слідства та обвинувачем не зібрано та не надано переконливих, об»єктивних та достовірних доказів того, що підсудна своїми діями вчинила службову недбалість, що спричинило настання тяжких наслідків.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях.  Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.

Як видно з аналізу зібраних по справі огранами досудового слідства  доказів обвинувачення ОСОБА_2, на порушення вимог ст.62 Конституції України ґрунтується на припущення і не обгрунтовано її вину іншими доказами.

Докази вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ст.367 ч.2 КК України в матеріалах справи відсутні, а приведені органами досудового слідства та обвинувачем докази не можуть бути покладені в обґрунтування її обвинувачення за вказаною статтею.

Реальна можливість виконати належним чином підсудною ОСОБА_2 свої обов»язки та запобігти настанню тяжких наслідків органами досудового слідства та обвинувачем не доведена.

Відповідно до вимог чинного Кримінально-процесуального кодексу України  розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред»явленого їм обвинувачення і суд  позбавлений можливості за своєю ініціативою вирішувати питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

З огляду на вище викладене суд розглядає справу відносно підсудної ОСОБА_2 та в межах зміненого прокурором  обвинувачення.

Після порушення кримінальної справи по даному факту сплинуло більше п»яти років, однак органи досудового слідства та обвинувач протягом зазначеного строку та часу  розгляду даної справи судом не змогли зібрати других доказів на підтвердження вини ОСОБА_2, тому суд вважає, що можливості для збору інших доказів вичерпані.

За таких обставин суд приходе до висновку про те, що досліджені судом докази не підтверджують вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ст.367 ч.2 КК України.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає виправданню за ст.367 ч.2 КК України за недоведеністю її участі у вчинені інкримінованого злочину, відповідно до вимог ст.213 п.2 КПК України.

Оскільки підсудна підлягає виправданню, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно неї – підписку про невиїзд скасувати.

Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ст.367 ч.2 КК України виправдати за недоведеністю її участі у вчинені злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі 6 журналів з ВАТ «Фірма «Кременчукпиво» та відеокасету залишити при справі ( а.с.73 т.1 ).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: