Справа №  1-63/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011  року,    Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області  в складі:

головуючого судді  -  Гусача О.М

при секретарі -  Поймай Я.А.,

з участю прокурора  –  Пальоної О.О.

захисників –ОСОБА_3, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці  справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта  середня, не одруженого, приватний підприємець, проживає в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України  раніше не судимий,

          у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2  ст.190, ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

01.10.2008 року гр. підсудний ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, керуючись корисливими мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Нокіа 1110і», який належав гр. ОСОБА_4 спричинивши останньому матеріального збитку на суму 200 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, 26.11.2008 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в районі ринку «Троїцький», що по вулиці 60 років Жовтня м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Нокіа-1110і»у н/л ОСОБА_5, спричинивши гр. ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 520 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, 29.09.2008 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Водоканал», що по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Нокіа 1110і», який належав гр. ОСОБА_4 спричинивши останньому матеріального збитку на суму 200 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.                        

Він же, повторно , в середині грудня 2009 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись, в другому під'їзді будинку АДРЕСА_3, керуючись корисливими мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Нокіа 3110с»у гр. ОСОБА_7 спричинивши останньому матеріального збитку на суму 450 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, 14.01.2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля  будинку АДРЕСА_3,  керуючись  корисливими  мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Самсунг Е-250»у н/л ОСОБА_9, спричинивши гр. ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 425 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, в середині лютого 2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на заволодіння чужим майном, знаходячись в районі зупинки «Міськводоконал»по вул. 60 років Жовтня у м. Кременчуці, керуючись корисливими мотивами, шляхом обману заволодів мобільним телефоном «Нокіа 5000», ІМЕІ НОМЕР_1, який належав гр. ОСОБА_10, чим завдав останній матеріального збитку на суму 430 гривень.

Він же, повторно, в кінці лютого на початку березня 2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись, в квартирі АДРЕСА_4, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, таємно викрав золоту каблучку та золоту сережку у гр. ОСОБА_11 спричинивши останній матеріального збитку на суму 1,939 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно,04.03.2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля ринку «Троїцький», що по вулиці 60 років Жовтня м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, викрав мобільний телефон «Соні Еріксон - К 750і», який належав гр. ОСОБА_4 спричинивши останньому матеріального збитку на суму 420 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, 05.04.2010 року близько 19-00 годин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на заволодіння чужим майном, знаходячись на вул. Скалистій у м. Кременчуці, керуючись корисливими мотивами, шляхом обману, заволодів мобільним телефоном «Нокіа 5220», який належав н/л ОСОБА_12, чим завдав матеріального збитку на суму 1250 гривень та мобільним телефоном «Нокіа 5530», який належав н/л ОСОБА_13, чим завдав матеріального збитку на суму 1100 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно , 13 квітня 2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5, керуючись корисливими мотивами, шляхом обману заволодів мобільним телефоном «Самсунг S5230», ІМЕІ НОМЕР_2, який належав гр. ОСОБА_14, чим завдав матеріального збитку на суму 700 гривень.

Він же, повторно, 05.04.2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись, в квартирі АДРЕСА_6, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, таємно викрав золотий перстень, ланцюжок з хрестиком, дві золоті шпильки до чоловічого галстука, у гр. ОСОБА_14 спричинивши останній матеріального збитку на суму 3,462 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно , в квітні 2010 року , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля магазину «Управдом», що по вул. Хорольській, 11/56 м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, відкрито, викрав мобільний телефон - КР 199», який належав гр. ОСОБА_15 спричинивши останньому матеріального збитку на суму 250 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно, на початку травня 2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись, в приміщенні бару «У Ашота», що по вул. 40 років Жовтня, 52 м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1203», який належав гр. ОСОБА_16 спричинивши останній матеріального збитку на суму 220 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно , на початку травня 2010 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись, в приміщенні бару «У Ашота», що по вул. 40 років Жовтня, 52 м. Кременчука, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Соні Еріксон Z 610i», який належав гр. ОСОБА_17 спричинивши останній матеріального збитку на суму 510 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Він же, повторно , 17.05.2010 року в період часу з 12.00 годин до 14.00 годин,  усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_9, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, таємно, викрав вироби зі золота у гр. ОСОБА_18 спричинивши останній матеріального збитку на суму 4370,00 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.

Свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів підсудний ОСОБА_1 визнав частково та пояснив що,  по епізодам заволодіння майном гр. ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14 вину визнає повністю,  по епізодам заволодіння майном гр.. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 епізод від 04.03.2010 року, ОСОБА_6, вину визнав частково пояснив, що майном заволодів шляхом шахрайства, по іншим епізодам заволодіння майном потерпілих ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_8 вину не визнає.

Незважаючи на такі пояснення підсудного, його винність у вчиненні злочинів повністю підтверджується дослідженими судом доказами, які суд вважає належними, допустимими та достатніми, а саме:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що в на початку березня 2010 року ввечері він повертався додому після роботи. Його зустрів підсудний, який був з своєю дівчиною ім'я та прізвища якої він не знає. Разом пішли до бібліотеки, потім по дорозі в сторону «Троїцького ринку». Коли вони йшли дівчина ОСОБА_1  відійшла, а підсудний почав вимагати в нього гроші. В нього грошей не було і підсудний забрав його телефон при цьому погрожував йому застосуванням сили. Крім цього випадку , ще в 2008 році підсудний заволодів ще двома його телефонами «Нокіа»при цьому також погрожував застосуванням сили.

-          показаннями потерпілого ОСОБА_7, який суду пояснив що в середині грудня 2009 року він ввечері знаходився за адресою: АДРЕСА_3.  В під'їзді зустрів підсудного у якого на повідку була собака породи ротвейлер, яка була без намордника. Підсудний почав вимагати віддати йому мобільний телефон, а коли він відмовився це зробити підсудний почав погрожувати йому і він був вимушений віддати йому свій телефон.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка суду пояснила що, в лютому 2010 року вона зустріла підсудного, з яким була знайома до цього, у м. Кременчуці в районі «Міськводоканалу». Він попросив у неї телефон «Нокіа 5000», щоб подивитися. Взявши телефон, підсудний сказав, що він погано працює і його необхідно відремонтувати в нього є знайомий, який займається ремонтом мобільних телефонів. Підсудний взяв в неї мобільний телефон і пообіцяв повернути його через пару днів. Через два тижні вони зустрілися і вона попросила його повернути її мобільний телефон на що ОСОБА_1 сказав, що він його ще не відремонтував. Минуло ще два тижні і вона знову зателефонувала ОСОБА_1, щоб він повернув їй її мобільний телефон. ОСОБА_1 погодився та вони домовилися про зустріч, але підсудний так і не прийшов на зустріч та зник. Вона кілька разів йому телефонувала та його телефон був вимкнений.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_13, яка суду пояснила що 05.04.2010 близько 19.00 годин вона разом зі своєю подругою ОСОБА_12 знаходилась в парку «Залізодорожників». До них підійшов підсудний та попросив у них мобільний телефон, щоб подзвонити у міліцію чи знайомому міліціонеру. Вона дала свій мобільний телефон марки «Нокіа 5220».  Підсудний комусь подзвонив, побалакав і після розмови попросив піти з ним. Вони, разом , пішли в район, приватного сектору де підсудний кудись зник. Перед тим як вона дала свій телефон, підсудний взяв телефон у її подруги ОСОБА_12 , який також не повернув.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_18, яка суду пояснила, що приблизно  до неї на роботу в зайшов підсудний, якого вона давно не бачила. Він взяв номер її мобільного телефону та запропонував зустрітися в найближчий час, на що вона дала свою згоду. Через деякий час вони зустрілися. Підсудний сказав, що йому потрібні гроші та вона позичила йому 50 гривень. Він пообіцяв, що поверне. Через декілька днів, він прийшов до неї додому, після цього вона виявила що пропав фотоапарат. 17.05.2010 року вона поверталася додому. Коли піднімалася сходами під'їзду зустріла працівника міліції разом з підсудним. Працівник міліції запитав чи давала вона ОСОБА_1 золоті вироби, на що вона дала негативну відповідь. Після чого працівник міліції та ОСОБА_1 пішли вниз, а вона зайшла додому та вирішила перевірити наявність золотих виробів. Перевіривши вона виявила, що певної кількості не вистачає. Вона запитала в свого брата ОСОБА_19 чи був в них хтось вдома. Брат відповів, що нещодавно додому заходив підсудний.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_14, яка суду пояснила, що приблизно перед Пасхою 2010 року до неї додому прийшов підсудний. Він прийшов, щоб попрохати здати під її паспорт мобільний телефон , який належить його матері, так-як йому терміново потрібні були гроші. Вона погодилась йому допомогти та пішла до кімнати шукати свій паспорт, а він в цей час залишився сам та в цей час викрав золото. Пропажу золотих виробів помітила не одразу, оскільки після цього поїхала в село. Також приблизно через тиждень після цього зустріла підсудного і він попросив у неї телефон, щоб подзвонити матері, вона погодилась та віддала свій телефон. Однак підсудний телефон не повернув , а як їй стало відомо здав його у кіоск.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_17, яка суду пояснила, що працює барменом в барі «УАшота». Коли вона працює то свій телефон кладе за барну стойку. В один з днів виявила ,що пропав її телефон. Потім їй подзвонили працівники міліції та сказали що знайшли її телефон.

-          показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка суду пояснила, що минулого року, її неповнолітні діти ходили посипати в себе на кварталі.  Діти спочатку казали, що телефон загубили, а потім розповіли, що телефон в них забрав хлопець. В міліції під час впізнання вони впізнали підсудного, як хлопця який забрав у них телефон.

-          показаннями свідка ОСОБА_20, який суду пояснив, що працює продавцем в кіоску з продажу мобільних телефонів. При покупці телефону дані про особу , яка його продає заносяться в журнал. В квітні 2010 року він придбав телефон Самсунг без документів  Дані про телефон та особу продавця він заніс до відповідного журналу.

-          показаннями свідка ОСОБА_21,  який суду пояснив, що взимку 2009-20010 років до нього прийшов підсудний, якого він знає давно, та попросив здати телефон «Самсунг», який належить його дівчині. Він погодився та під свій паспорт здав вказаний телефон. Навесні 2010 року підсудний приніс золоту сережку та попросив її здати під його паспорт, на що він погодився та здав сережку в ломбард по вул. Гагаріна за 200 грн. За проханням підсудного він під свій паспорт здав три телефони та золоті вироби. Про те що речі були крадені він не знав. Крім того в травні 2010 року він зустрів підсудного, який повідомив що сьогодні він має з'їздити забрати борг у його знайомої та попросив його з'їздити з ним. Він погодився та вони разом поїхали на перевулок Гвардійський до одного з будинків. Підсудний сказав, щоб він його почекав біля під'їзду, а сам пішов до першого під'їзду. Через деякий час підсудний вийшов та сказав, що у дівчини грошей не було та вона дала йому дві золоті каблучки, щоб він здав їх в ломбард та взяв з отриманих грошей, суму яку вона винна йому, а вона потім їх викупить та попросив здати вироби під його паспорт. Разом вони направились до ломбарду, який знаходиться неподалеку від зупинки громадського транспорту «Аптека». ОСОБА_1 дав йому дві каблучки, щоб він здав їх в ломбард. В цей час він побачив, як до підсудного підійшов працівник міліції в формі та вони про щось спілкувались. Після чого працівник міліції підійшов до нього та запитав де він взяв каблучки. Він відповів, що йому їх дав ОСОБА_1. Після чого вони втрьох поїхали на таксі, на якому вони приїхали в ломбард до будинку по вул. Гвардійській, де він з підсудним був до цього. Під'їхавши до будинку, міліціонер сказав, щоб він чекав в машині, а сам з підсудним вийшов та вони зайшли в перший під'їзд будинку. Через деякий час міліціонер та ОСОБА_1 вийшов з під'їзду та підійшли до машини. Вони почали сідати в машину. Першим сів ОСОБА_1, після чого в машину почав сідати працівник міліції. Поки працівник міліції сідав в машину підсудний відчинив другі двері авто, вискочив з машини та почав тікати. Працівник міліції побіг за ним.

-          показаннями свідка ОСОБА_22,  який суду пояснив що 14.01.2010 року він разом з братом ОСОБА_23 пішов на 101 квартал м. Кременчука посівати. В районі одного з будинків до них підійшов підсудний та запропонував сходити по посівати до його друзів. Вони погодились та зайшли в один з будинків. Двері квартири ніхто не відчинив. Хлопець попросив їх піти з ним на вулицю. Коли вони вийшли з під'їзду на вулицю, він запропонував їм піти до іншого під'їзду будинку. Його брат ОСОБА_23 зайшов в під'їзд, а він з підсудним пішов до магазину, що знаходився біля будинку. Підійшовши до магазину підсудний сказав, щоб йому віддали телефон інакше він його поб»є. Підсудний забрав телефон та втік. Через деякий час з під'їзду вийшов його брат , якому він розповів що сталося та вони пішли додому.

-          показаннями свідка ОСОБА_23,  який суду пояснив що 14.01.2010 року він разом з братом ОСОБА_22 пішов на 101 квартал м. Кременчука посівати. В районі одного з будинків до них підійшов підсудний та запропонував сходити попосівати до його друзів. Вони погодились та зайшли в один з будинків. Двері квартири ніхто не відчинив. Хлопець попросив їх піти з ним на вулицю. Коли вони вийшли з під'їзду на вулицю, він запропонував їм піти до іншого під'їзду будинку. Він зайшов в під'їзд, а коли вийшов брат розповів, що підсудний забрав в нього телефон та втік.

Крім цього вина підсудного підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами

-          протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12, згідно якого 05.04.2010 близько 19.00 годин вона разом зі своєю подругою ОСОБА_24 знаходилась в парку «Залізодорожників». Поблизу них знаходилась компанія п'яних молодих людей, два хлопці та одна дівчина. До них підійшли хлопці та один з хлопців питав про мобільний телефон, ймовірно, який зник у їхньої подруги. Потім він попросив у них мобільний телефон, щоб подзвонити у міліцію чи знайомому міліціонеру. Вона дала свій мобільний телефон марки «Нокіа 5220». зеленого кольору вартістю 1500 гривень. Хлопець комусь подзвонив, побалакав і після розмови попросив піти з ним до знайомого міліціонера. Вони, з двома хлопцями, однин з яких був дуже п'яний, пішли в район, приватного сектору, що по АДРЕСА_10. Один з хлопців заходив декілька разів у приватний будинок. Потім він в наступний раз вийшов з будинку та сказав, що з її телефону він не додзвонився і попрохав телефон у її подруги ОСОБА_24. Вона дала йому свій мобільний телефон, вставила його сім карту в телефон. Він розвернувся та пішов. Після чого вони більше його не бачили. (т.1 а.с.26)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_25, згідно якого  на початку травня 2010 року він знаходився в районі вул. Гагаріна де вирішив зайти у ломбард «Скарбниця». Там він побачив на реалізації мобільний телефон «Нокіа 5530», який коштував 1100 гривень. Він придбав зазначений телефон, так-як йому необхідний був другий мобільний телефон. 09.06.2010 року працівники міліції викликали його до Автозаводського РВ, де в присутності понятих вилучили в нього зазначений вище мобільний телефон, що вони пояснили тим, що цей телефон є речовим Доказом та здобутий він злочинним шляхом. (т.1 а.с.57)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_26, згідно якого  приблизно в середині квітня 2010 року до неї на мобільний телефон зателефонувала її сестра ОСОБА_14, яка попрохала її, щоб вона під свій паспорт здала у ломбард мобільний телефон. Сестра пояснила, що телефон належить матері її знайомого на ім'я ОСОБА_1. Вона погодилась та вони домовилися про зустріч. Зустрівшись, ОСОБА_1 запропонував поїхати у ломбард «Скарбниця», щоб здати телефон. Приїхавши на таксі до ломбарду ОСОБА_1 дав їй мобільний телефон «Нокіа 5530», який, як він пояснив належить його матері. Вона пішла до ломбарду, де здала зазначений вище мобільний телефон за сімсот тридцять гривень, після чого ОСОБА_1 відвіз її на роботу. Після вона його більше не бачила. Про те, що телефон здобутий злочинним шляхом їй відомо не було. Більше по суті їй додати нічого. ( т.1 а.с.62)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_27, згідно якого 17.05.2010 року близько 15.00 годин він вийшов зі своєї квартири на вулицю та сів біля свого під'їзду. Близько 15.10 годин він побачив як зі сторони вісімнадцятої школи вибіг молодий чоловік за яким біг працівник міліції, який кричав «Стій, буду стріляти». Останній не відреагував, в результаті чого працівник міліції здійснив один постріл. Під час пострілу працівник міліції знаходився біля водостічної труби, яка розташована між першим та другим під'їздом будинку АДРЕСА_8. Після пострілу молодий чоловік забіг у другий під'їзд будинку в якому він мешкає та зачинив за собою двері. Він своїм ключем відчинив двері та побачив вище вказаного молодого чоловіка, який стояв на першому поверсі. Працівник міліції його затримав, після чого повів в напрямку 18 школи. (т.1 а.с112)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_28, згідно якого 17.05.2010 року близько 14.00 до нього додому прийшов знайомий сестри на ім'я ОСОБА_1, якого він вже декілька разів бачив з ОСОБА_29. ОСОБА_1 запитав чи ОСОБА_29 вдома. Він відповів, що ОСОБА_29 вдома не має та, що вона має скоро прийти. Тоді ОСОБА_1 попрохав почекати її в квартирі та він впустив його в квартиру. ОСОБА_1 зайшов до ОСОБА_29 кімнати де стояла клітка з щуром. Приблизно через 5-10 хвилин ОСОБА_1 сказав, що він вийде на вулицю та принесе їжу щуру. Він вийшов та через деякий час повернувся з морквиною. Після чого ОСОБА_1 попрохав його зробити йому каву. Він пішов на кухню робити каву, а ОСОБА_1 залишався сам в кімнаті. Прийшовши з кухні він сказав, що кава готова. ОСОБА_1 відповів, що він піде розміняти гроші та прийде. Після цього ОСОБА_1 пішов та вже не повертався. Через деякий час прийшла його сестра ОСОБА_29, яка запитала чи був в нас хтось в квартирі. Він відповів, що був ОСОБА_1, після чого вона вибігла на вулицю. (т.1 а.с.113)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_30, згідно якого 17.05.2010 року вона знаходилась на робочому місці в ломбарді «Наша справа»з 08.30 годин ранку. Близько 15.00 годин, точного часу вона не пам'ятає, до неї підійшли в ломбард два раніше їй невідомих хлопці, які хотіли закласти дві золоті жіночі каблучки з камінцями, одна з яких була з жемчужною в вільній оправі. Вона їх зважила. їх вартість складала близько однієї тисячі гривень, скільки точно вона не пам'ятає. Так-як вказані особи виглядали підозріло вона вирішила їм відмовити, вигадавши, що на даний час такої суми грошей в касі не має. Один з них сказав, щоб вона дала стільки грошей, скільки є в касі. Вона відмовилась, після чого побачила, як до них підійшов працівник міліції в формі та запитав звідки в них золото. Вони однозначної відповіді не дали і тоді працівник міліції попрохав їх пройти з ним для встановлення всіх обставин. Після чого хлопці та працівник міліції вийшли з магазину. ( т.1 а.с.115)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_31, згідно якого він займається таксуванням на своєму авто. 17.05.2010 року близько 14.30 годин він стояв на вул. Гвардійській. В цей час до нього підійшло двоє раніше йому невідомих хлопців на вигляд 20-22 років. Вони попрохали відвести його на 101 квартал. Він погодився та вони поїхали за вказаною ними адресою. Коли вони під'їхати до будинку, номеру якого він вже не пам'ятає, один з хлопців, віддав другому пакет чорного кольору, в якому він пояснив знаходиться фотоапарат та сказав, щоб він заніс його до себе додому. Другий хлопець взяв пакет та пішов в під'їзд, через декілька хвилин він повернувся без пакету. Після чого, той хлопець, який давав пакет сказав, що необхідно з'їздити в ломбард, який знаходиться в районі зупинки громадського транспорту «Аптека». Приїхавши до ломбарду, який знаходиться в магазині «У Валентини», що по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, хлопці вийшли з машини та пішли в магазин. Мене вони попрохали почекати їх декілька хвилин. З магазину хлопці вийшли з працівником міліції у формі. Працівник міліції підійшов до нього та запитав чи знає він цих хлопців. Він відповів, що вони його клієнти та, що вони не розрахувалися з ним. Тоді йому запропонували проїхати до будинку АДРЕСА_7. Коли вони приїхали за вказаною адресою працівник міліції та один з хлопців вийшли в машини та зайшли в перший під'їзд вказаного будинку. Другий хлопець залишився в машині. Через деякий час працівник міліції та хлопець вийшли з під'їзду та підійшли до машини. Першим у машину сів хлопець, за ним в машину почав сідати працівник міліції. Поки працівник міліції сідав, хлопець вискочив через праві двері авто та почав тікати в бік 18 школи. Працівник міліції побіг за ним та кричав йому «стояти». Вони відбігли на деяку відстань та, що далі відбувалося він не бачив. Він лише почув два постріли. Через деякий час до авто підійшло два працівника ВДСО та забрали другого хлопця до себе в машину. Він постояв ще хвилин п'ять та поїхав. (т.1 а.с.116)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_32, згідно якого  він працює продавцем в кіоску по скупці-продажу мобільних телефонів розташованого біля центрального входу на території «Троїцького ринку». 18.02.2010 року він у візуально знайомого хлопця придбав мобільний телефон марки «Нокіа 5000»без документів. Хлопець пред'явив військовий квиток, де були його фото та данні.. За телефон він хлопцю заплатив 250 грн., після чого хлопець пішов. Через деякий час зазначений телефон в нього придбав невідомий чоловік. (т.1 а.с.141)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_33, згідно якого  в лютому 2010 року він приїхав на «Троїцький ринок». В кіоску мобільних телефонів придбав телефон «Нокіа 5000» за 350 гривень. Через деякий час мобільний телефон був в нього вилучений працівниками міліції в Автозаводському РВ. Вони пояснили, що телефон здобутий злочинним шляхом.  (т.1.а.с. 143)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_34, згідно якого  13.04.2010 близько 13.00 годин вона знаходилась біля свого будинку АДРЕСА_5, де також була її подруга ОСОБА_14 та малознайомий їй хлопець на ім'я ОСОБА_1, з яким її познайомила його дівчина ОСОБА_29. Вони розмовляли і в цей час ОСОБА_1 попрохав у ОСОБА_14 її мобільний телефон «Самсунг», щоб нібито відіслати СМС своїй матері. Через деякий час вони сказали ОСОБА_1, що йдуть до неї додому та попрохали його, щоб він повернув телефон. Він попросив ОСОБА_14, щоб вона не забирала телефон, так-як йому необхідно отримати відповідь від матері. ОСОБА_14 погодилась, щоб телефон залишився у ОСОБА_1, але попрохала його, щоб він заніс його до ОСОБА_24 додому. Він знав в якій квартирі вона мешкає. Після чого вона з ОСОБА_14 пішла до неї додому. ОСОБА_1 так і не заніс телефон, тоді через деякий час вони вийшли на вулицю, але ОСОБА_1 вже не було. (т.2 а.с.22)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_35 згідно якого в середині квітня 2010 року він знаходився в районі першої лікарні, де зустрівся з знайомим, якого звуть ОСОБА_1, прізвища його він не знає. ОСОБА_1 був з дівчиною, яка назвалася ОСОБА_36. Він сказав, що йому потрібні гроші та він хоче здати в залогову касу ОСОБА_36 золото. Документів у нього та у неї він пояснив, що немає. ОСОБА_19 погодився йому допомогти, так-як в нього при собі був паспорт. Вони сіли в таксі та поїхали в залогову касу «Скарбничка»по вул. Гагаріна де під свій паспорт він здав  золоті вироби, які дав йому ОСОБА_1. Після чого ОСОБА_1 відвіз його назад. Про те, що золото здобуте злочинним шляхом він не знав. (т.2 .с.49)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_36 згідно якого, в середині квітня 2010 року до неї додому зайшов її двоюрідний брат ОСОБА_1. Він сказав, що хоче віддати їй борг. Він був винен їй близько п'ятсот гривень. ОСОБА_1 сказав, що йому потрібен її паспорт, щоб закласти в ломбард золоті вироби які, як він пояснив, належать його знайомому. Вона сказала, що паспорт йому не дасть. Тоді ОСОБА_1 викликав таксі на якому вони поїхали в район першої міської лікарні, де ОСОБА_1 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_19 в якого він попрохав, щоб той під свій паспорт здав золоті вироби. ОСОБА_19 погодився та вони втрьох на таксі поїхали до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Гагаріна м. Кременчука. Там ОСОБА_1 дав золоті вироби ОСОБА_19 і той здав їх в ломбард. За них ОСОБА_19 заплатили 500-600 гривень. З отриманих грошей ОСОБА_1 дав їй близько 300 гривень в рахунок боргу. Після чого ОСОБА_1 на таксі відвіз її назад додому. ( т.2. а.с. 51)

-          протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 згідно якого в кінці лютого на початку березня 2010 року вона зустрілася зі своїм бувшим хлопцем ОСОБА_1. Так-як в неї вдома нікого не було, вони пішли до неї додому. Прийшовши вони деякий час посиділи в її кімнаті, після чого вона пішла до ванної кімнати, а ОСОБА_1 залишився в кімнаті сам. Коли вона повернулася з ванної кімнати вони ще деякий час поспілкувалися та ОСОБА_1 пішов. Через декілька днів вона виявила, що в шкатулці, яка лежала на полиці в її кімнаті, відсутні деякі золоті вироби, а саме: золота каблучка та золота сережка. Після того, як ОСОБА_1 востаннє був у неї в квартирі, нікого стороннього в квартирі не було. У зв'язку з цим вона одразу подумала, що це ОСОБА_1 викрав золото. (т.2 а.с. 69)

-          протоколами допитів свідка ОСОБА_11 згідно яких в квітні 2010 року до неї додому прийшов її бувший хлопець ОСОБА_1, який розповів, що в нього є золотий хрестик та ланцюг, які він купив у своєї двоюрідної сестри ОСОБА_36. Він попросив її здати вказані вироби в ломбард під її паспорт, так-як його паспорт в нього забрала мати. Вона погодилась йому допомогти та вони поїхали до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Гагаріна м. Кременчука де вона під свій паспорт здала зазначені вище золоті вироби. Крім того що в грудні 2009 року вона гуляла з своїм хлопцем ОСОБА_1. В ОСОБА_1 була його собака породи ротвейлер. Вони спілкувалися в під'їзді біля її квартири. В цей час з ліфту хтось вийшов та розмовляв по мобільному телефону. Після чого ОСОБА_1 з собакою пішов до ліфту та закрив за собою двері коридору. Вона чула, як він з кимось почав спілкуватися та, що гавкала собака. З ким спілкувався ОСОБА_1 вона не бачила так-як зайшла до себе в квартиру. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернувся та показав їй мобільний телефон «Нокіа». Він розповів, що телефон він забрав у хлопця налякавши його собакою. Декілька днів ОСОБА_1 користувався вказаним телефоном, після чого телефон він віддав їй та вона також користувалася ним деякий час. Через декілька місяців ОСОБА_1 попросив під її документи здати зазначений вище телефон «Нокіа».  На початку березня 2010 року до неї зайшов її хлопець Колодяжний ОСОБА_1. Він запропонував пройтись. Вона сказала, що їм необхідно в бібліотеку та ОСОБА_1 сказав, що він піде з нею. По дорозі ОСОБА_1 сказав, що йому необхідно зайти до знайомого хлопця, який нібито винен йому гроші. Вони пішли до одного з будинків, що по вул. Щорса. ОСОБА_1 зайшов у перший під'їзд будинку, а їй сказав, щоб вона чекала його на вулиці. Через декілька хвилин ОСОБА_1 вийшов та сказав їй, що вдома хлопця не має та запропонував почекати його на вулиці. Через деякий час до під'їзду підійшов раніше невідомий їй хлопець (як вона дізналася пізніше від ОСОБА_1 його звуть ОСОБА_4). ОСОБА_1 сказав, що це хлопець на якого вони чекали та відійшов з ним. Вони про щось розмовляли, після, чого ОСОБА_1 підійшов та сказав, що хлопець піде з ними. Вони втрьох пішли до бібліотеки, що по вулиці Щорса м. Кременчука. Вона взяла необхідні їй підручники та вони знову втрьох направилися в сторону її будинку на 101 квартал. Спочатку вони йшли разом, після чого ОСОБА_1 сказав, щоб вона йшла вперед, а він з ОСОБА_4 йшов позаду. Коли вона озирнулася то побачила, що ОСОБА_1 з ОСОБА_4 пішли в один з перевулків приватного сектору. Що відбувалося далі вона не знає, так-як пішла додому. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_1 зайшов до неї додому та показав мобільний телефон марки «Соні Еріксон». Він пояснив, що телефон він забрав у ОСОБА_4 в рахунок боргу. Зазначеним телефоном вона бачила, що ОСОБА_1 користувався деякий час та приблизно через два тижні ОСОБА_1 зайшов до неї додому та попросив здати телефон під свій паспорт. Вона погодилась та здала телефон у магазин «Сервіс та зв'язок», що знаходиться біля «Троїцькому ринку» м. Кременчука. (т.2 а.с. 52, 92, 176)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_38 згідно якого в середині грудня 2009 року вона знаходилась вдома з мамою. Близько 19.00 годин до неї в гості прийшов її троюрідний брат ОСОБА_7. Вони спілкувалися та близько 23.00 годин брат вийшов з її квартири та збирався іти додому. Після того, як він вийшов з квартири, приблизно через 5-10 хвилин він повернувся назад та розповів, що невідомий хлопець в під'їзді будинку забрав в нього його мобільний телефон марки «Нокіа». (т.2 а.с.94)

-          протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16 згідно якого вона працює в шашличному дворі «У Ашота», який знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня 52. На початку травня 2010 року вона знаходилась на робочому місці за барною стійкою. її мобільний телефон марки «Нокіа 1203»вона поклала буля барної стійки. В цей час до барної стійки підійшов хлопець , якого вона раніше бачила. Після того як хлопець пішов виявила що зник її мобільний телефон. (т.2 а.с.112)

-          протоколами допитів свідка ОСОБА_39, згідно яких він працює продавцем в магазині по скупці-продажу мобільних телефонів «Сервіс і зв'язок», розташованого біля «Троїцького ринку»за адресою вул. 60 років Жовтня м. Кременчука. 06.05.2010 року до магазину зайшов візуально знайомий йому хлопець, який запропонував придбати в нього мобільний телефон марки «Нокіа 1203», б/в, без документів. Він пояснив йому, що телефон придбає в нього при наявності документів, що посвідчують особу. Хлопець пред'явив паспорт. За телефон він хлопцю заплатив 80 грн., після чого хлопець пішов. Через деякий час зазначений телефон був проданий. 23.03.2010 року він придбав у дівчини мобільний телефон марки «Соні Еріксон - К 750і», б/в, без документів. Дівчина пред'явила паспорт. За телефон він їй заплатив 100 грн.. Через деякий час зазначений телефон був проданий. 01.10.2008 року він придбав у хлопця мобільний телефон марки «Нокіа», б/в, без документів за 100 грн.  Хлопець пред»явив паспорт. Через деякий час зазначений телефон був проданий. 29.09.2008 року він придбав у хлопця мобільний телефон марки «Нокіа», б/в, без документів за 100 грн.  Хлопець пред»явив паспорт. Через деякий час зазначений телефон був проданий. 19.02.2010 року він придбав у хлопця мобільний телефон марки «Самсунг», б/в, без документів за 200 грн.  Хлопець пред»явив паспорт. Через деякий час зазначений телефон був проданий ( т.2 а.с.117, 179, т. 3 а.с.44, 93,127)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_37, згідно якого він працює продавцем в магазині по скупці-продажу мобільних телефонів. 05.05.2010 року до кіоску прийшов невідомий йому хлопець та запропонував придбати в нього мобільний телефон марки «Соні Еріксон», б/в, без документів. Хлопець пред'явив паспорт. Пересвідчившись в достовірності наданих документів, він придбав вище вказаний мобільний телефон, при цьому ним був зроблений запис в журналі скупки б/в телефонів датований 05.05.2010 року (копія аркуша з журналу ним була надана). В журналі хлопець в якого він придбав телефон під записом «телефон не ворован» особисто розписався. За телефон він хлопцю заплатив 50 грн., після чого хлопець пішов. Через деякий час зазначений телефон був проданий. ( т.2 а.с.141)

-          протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15, згідно якого в квітні 2010 року, точної дати він не пам'ятає, він проходив по вулиці Хорольській м. Кременчука в сторону 101 кварталу. В районі магазину «Управдом», на перехресті вулиці Хорольскої та Сумської, він зустрів компанію невідомих йому хлопців 17-19 років. їх було близько четверо чоловік. Один з хлопців попрохав в нього цигарку. Він відповів йому, що не курить. В відповідь хлопець та інші хлопці, з якими він стояв, почали грубити в його бік. Між ними почалася бійка, в ході якої у нього випав його мобільний телефон LG - КР199 з стартовим пакетом НОМЕР_3. Поки він бився з хлопцями, якийсь хлопець 20-23 років, невисокого зросту підійшов до місця де він бився та підняв його мобільний телефон. Він подумав, що це один з хлопців з якими він бився. Він крикнув йому, щоб він стояв, але хлопець не відреагував на це та пішов в напрямку 101 кварталу. Як виявилося пізніше це був сторонній хлопець. (т.3 а.с.17)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_32, згідно якого він працює продавцем в магазині по скупці-продажу мобільних телефонів. 18.04.2010 року він придбав мобільний телефон LG - КР199 у хлопця, який пред»явив військовий квиток . Дані про особу були внесені у відповідний журнал. За телефон заплатив 90 грн. ( т.3 а.с. 20)

-          протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5., згідно якого в листопаді 2008 року ввечері він прийшов додому з роботи. Вдома був його молодший син ОСОБА_5, який розповів йому, що сьогодні на домашній телефон зателефонував невідомий, який запитав чи вдома ОСОБА_4. Влад відповів, що його вдома немає. Тоді невідомий попрохав, щоб син підійшов до «Троїцького ринку»для того, щоб він передав документи старшому брату ОСОБА_4. Син підійшов до «Троїцького ринку», що по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, де до нього підійшов невідомий хлопець, який почав розповідати, що мій син ОСОБА_4 винен йому гроші та якщо він не віддасть йому мобільний телефон то йому буде зле. Син злякався та віддав йому мобільний телефон, який він йому придбав, марки «Нокіа 6020». (т.3 а.с.64)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_5, згідно якого в листопаді 2008 року на домашній телефон зателефонував невідомий, який запитав чи вдома брат ОСОБА_4. Він відповів, що ОСОБА_4 вдома немає. Тоді невідомий попрохав, щоб він вийшов на «Троїцький ринок», де він передасть документи для старшого брата ОСОБА_4. Через деякий час невідомий знову зателефонував та сказав, щоб він підійшов в район магазину «АТБ». Він підійшов до магазину АТБ, що по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, де до нього підійшов невідомий хлопець, який почав розповідати, що ОСОБА_4 винен йому гроші та якщо він не віддасть йому мобільний телефон, то він його не відпустить. Він злякався його погроз та віддав йому мобільний телефон, марки «Нокіа 6020». Після чого хлопець пішов в невідомому напрямку. (т.3 а.с.67)

-          протоколом допиту свідка ОСОБА_40, згідно якого він працює продавцем в магазині по скупці-продажу мобільних телефонів. 26.11.2008 року він придбав мобільний телефон «Нокіа6020»у хлопця, який пред»явив свій паспорт . Дані про особу були внесені у відповідний журнал. За телефон заплатив 250 грн. ( т.3 а.с. 69)

-          протоколами огляду місця події  (т.1а.с.49, т.2 а.с.79,80,81,82,83,128, т.3 а.с.35,55,84,114)

-          речовими доказами ( т.1 а.с 68, 117-119, 148)

-          протоколами пред»явлення фотознімків для впізнання , згідно яких потерпілі та свідки вказують на ОСОБА_1, як особу яка викрадала їх майно та розпоряджалась ним. ( т.1 а.с.69-72,145-146,т.2 а.с 95-96,119-120, т.3 а.с.22-23,46-49,71-72, 95-98,129-132)

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1  у вчиненні злочинів повністю доведена.

Суд критично розцінює твердження підсудного про те, що він не вчиняв відкритого викрадення майна у потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_4 епізод від 04.03.2010 року, ОСОБА_6, а їх майном заволодів шляхом шахрайства та показання підсудного про те, що злочини по епізодам заволодіння майном потерпілих  ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_8 він не вчиняв, оскільки такі  твердження  спростовуються сукупністю вищенаведених перевірених у судовому засіданні доказів по справі і розцінює ці показання підсудного засобом захисту та намаганням пом’якшити свою відповідальність за скоєне.

Умисні дії підсудного ОСОБА_1 по відкритому викраденню чужого майна поєднаному з погрозою застосування насильства, яке  не є небезпечним для життя чи здоров’я,  вчиненому  повторно, суд  кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

          Умисні дії підсудного ОСОБА_1  по заволодінню чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою , вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст. 190 КК України.

Умисні дії підсудного ОСОБА_1 по таємному викраденню чужого майна, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.

          Вирішуючи питання про обрання підсудному ОСОБА_1 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, характеризується посередньо, його вік та стан здоров’я.

          Обставин, які пом`якшують покарання підсудного суд не вбачає.

          Обставин, які обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.          

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1, попередження нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статей, які передбачають відповідальність за вчинене та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів необхідно визначити остаточне покарання шляхом часткового складання покарань.          

          Вирішуючи питання про розв’язання заявлених по справі  цивільних позовів , враховуючи, що потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_11 ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились , суд , відповідно до ст.. 291 КПК України, вважає необхідним цивільні позови вказаних осіб залишити без розгляду, роз»яснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, з урахуванням встановленої вартості викрадених в них речей, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з підсудного  на користь потерпілої ОСОБА_14 матеріальної шкоди в сумі 3700 грн. та моральної шкоди в сумі 500 грн., на користь потерпілої ОСОБА_18 моральної шкоди в сумі 1000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_17 матеріальної шкоди в сумі 510 грн., на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 820 грн., на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 425 грн.

          Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 81 КПК україни.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 185, ч.2  ст.190, ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

          за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

          Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 залишити попередню –взяття під варту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 31 липня 2010 року, тобто з моменту його затримання.

          Цивільні позови потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_11 ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_6 залишити без розгляду, роз»яснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_14 матеріальної шкоди в сумі 3700 грн. та моральної шкоди в сумі 500 грн., на користь потерпілої ОСОБА_18 моральної шкоди в сумі 1000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_17 матеріальної шкоди в сумі 510 грн., на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 820 грн., на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 425 грн.

Речові докази –мобільний телефон «Нокіа 5530»(т.1 а.с.68), фотоальбом, фотоапарат «Панасонік», 22 фотографії, плівку, касету з плівкою (т.1 а.с.117), золоті вироби та витроби з металу жовтого кольору (біжутерія) (т.1 а.с. 118), речі вилучені під час огляду 17.05.2011 в приміщенні лікарні (т.1 а.с.119) , мобільний телефон «Нокіа 5000»(т.1 а.с.148), - повернути власникам.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб  з  часу проголошення, а засудженим –з моменту отримання копії вироку.

Суддя: