ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р. | № 21/40 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державного підприємства “Управління капітального будівництва” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. |
у справі | № 21/40 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі 1) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2) Державного підприємства “Управління капітального будівництва” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрінвестбудцентр” |
про | стягнення 6 865 294,82 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури: | Головатюк Л.Д., прокурор відділу ГПУ, посв. № 119 від 22.03.2006 р.; |
позивача 1: | Владимиров О.В., дов. № 01-6003/31 від 12.05.2006 р.; |
позивача 2: | — не з’явились; |
відповідача : | Денисенко І.І., дов. №16 від 20.05.2006 р.; Індичий М.І., генеральний директор; |
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 р. заступник Генерального прокурора України (далі –Прокурор) звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – Міністерство) та Державного підприємства “Управління капітального будівництва” (далі –Підприємство), у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрінвестбудцентр” (далі –Товариство) на користь Підприємства заборгованість (збитки) за невиконання договірних зобов’язань за договором на виконання робіт з будівництва житла № 26-ВЖ від 09.09.2002 р. (далі –Договір № 26-ВЖ) у розмірі 6 865 294,82 грн.
Позовні вимоги Прокурор обґрунтовував тим, що Товариство прострочило виконання зобов’язання за Договором № 26-ВЖ, внаслідок чого воно втратило інтерес для Підприємства, яке має право на відшкодування збитків, розмір яких становить 6 865 294,82 грн., у тому числі: 4 719 430,00 грн. –заборгованість, 380 858,00 грн. –інфляційні збитки, 1 434 706,72 грн. –неустойка (пеня), 330 360,10 грн. –штраф, та які підлягають стягненню у відповідності до норм ЦК України та ГК України, а також норм Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”.
До прийняття рішення по суті до господарського суду м. Києва від Товариства надійшла заява про затвердження мирової угоди (а. с. 65 –66), укладеної між Підприємством і Товариством. Також до господарського суду м. Києва надійшло клопотання від Міністерства (а. с. 64), згідно якого воно не заперечує проти укладання мирової угоди між Підприємством і Товариством.
Згідно мирової угоди від 28.03.2006 р., укладеної між Підприємством і Товариством, останні дійшли згоди про перенесення терміну виконання Договору № 26-ВЖ, внесення змін до ст. 1 вказаного договору та про скасування Додатку № 2 до цього договору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. (суддя Шевченко Е.О.) затверджено мирову угоду від 28.03.2006 р., укладену між Підприємством і Товариством та припинено провадження у справі на підставі п. 7 частини першої ст. 80 ГПК України.
Підприємство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р., у якій просило вказану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі.
Вимоги, викладені в апеляційній скарзі, Підприємство обґрунтовувало тим, що у затвердженій мировій угоді не врегульований спір по даній праві, вказана угода порушує його права та законні інтереси (що полягає у нанесенні збитків) і суперечить законодавству України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. (колегія суддів: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.) ухвалу господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. залишено без змін. Постанова мотивована тим, що:
— у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави для відхилення клопотання Підприємства та Товариства про затвердження мирової угоди від 28.03.2006 р.;
— мирова угода від 28.03.2006 р. укладена за згодою Міністерства;
— з мировою угодою від 28.03.2006 р. погодився представник Генеральної прокуратури України.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р., в якій просить вказану постанову та ухвалу господарського суду м. Києва від 31.01.2006 р. скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі. Вимоги, які містяться у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, які оскаржуються, порушили норми матеріального та процесуального права. Також у касаційній скарзі Підприємства зазначено, що у затвердженій мировій угоді не врегульований спір по даній праві, вказана угода порушує його права та законні інтереси (що полягає у нанесенні збитків) та суперечить законодавству України, і, крім того, не підписана з боку Міністерства.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало відзивів на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. Вимоги, викладені у відзиві, обґрунтовані тим, що господарські суди при прийнятті судових актів, які оскаржуються, врахували норми матеріального права (ст. ст. 3, 6 та 672 ЦК України), Підприємство та Товариство, укладаючи мирову угоду від 28.03.2006 р., повністю розуміли значення своїх дій, і, до того ж, вказана угода фактично містить відмову Підприємства від позову.
Прокурор та Міністерство не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Підприємства не надіслали, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.10.2006 р. справа розглядається колегією суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників прокуратури, Міністерства та Товариства матеріали справи та доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
В порушення зазначеної норми ГПК України, господарський суд першої інстанції прийняв ухвалу про затвердження мирової угоди за відсутності письмових заяв з умовами мирової угоди, підписаних Підприємством та Міністерством, які є позивачами у справі (або заяви з умовами мирової угоди, підписаної Товариством (відповідачем), Підприємством (позивачем-2) та Міністерством (позивачем-1)).
Господарський суд другої інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку відповідну ухвалу господарського суду першої інстанції, на вказане порушення уваги не звернув.
Частина перша ст. 11110 ГПК України встановлює, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду Україна зазначає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. та ухвала господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права (ст. 78 ГПК України), а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 та 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Управління капітального будівництва” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. у справі № 21/40 господарського суду м. Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2006 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. у справі № 21/40 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало