Судове рішення #176016
27/14-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

10 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 27/14-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:



Муравйова О.В. –головуючого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.



за участю представників:

позивача

не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача

Замбурська А.К., дов. від 20.06.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства “Малинове”

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від

07.06.2006 року

у справі

№ 27/14-06 господарського суду Київської області

за позовом

Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району”, м. Київ

до

Закритого акціонерного товариства “Малинове”

про

стягнення 22 783, 98 грн.


ВСТАНОВИВ:


У зв’язку з виходом судді Полянського А.Г. та у зв’язку зі зміною складу судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов’язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб’єктів та відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005 року № 02-20/13 склад колегії суддів змінено та призначено колегію у складі суддів: головуючого –Муравйова О.В., Полянського А.Г., Фролової Г.М.

У грудні 2005 року Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району” (м. Київ) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Малинове” про стягнення з відповідача на користь позивача: матеріальні збитки в сумі 22 223, 98 грн., моральні збитки в сумі 1 700, 00 грн., матеріальні витрати на оплату послуг експерта в сумі 560, 00 грн.

Позовні   вимоги   обґрунтовані тим, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2005 року (справа № 3-19543/8) водій автомобіля ГАЗ (державний номер АІ 9418 АЕ) Немерцалов О.Ю. притягнутий до адміністративної відповідальності, останній визнаний винним в дорожньо-транспортній події, яка сталася 16.09.2005 року по вул. Новопирогівській в м.Києві, внаслідок якої автомобіль позивача HYUNDAI-SONATA (державний номер АА 0800 АС) зазнав пошкоджень, а Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району” (м. Київ), відповідно, матеріальних збитків.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2006 року (суддя: Короткевич О.Є), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року (судді: Швець В.О. –головуючий, Рибченко А.О., Федоров М.О.) по справі № 27/14-06 господарського суду Київської області, позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Малинове” на користь Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району” (м. Київ) 22 783, 98 грн. збитків, 227, 84 грн. державного мита та 109, 81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інших вимогах позовну заяву залишено без розгляду.

Мотивуючи судові рішення господарські суди, посилаються на статті 22, 1187 Цивільного Кодексу України та зазначають про те, що доводи позивача про стягнення шкоди в сумі 22 223, 98 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події, та про стягнення витрат на оплату послуг експерта в сумі 560, 00 грн. є обґрунтованими. Крім того, суди зазначають, що позивачем не подано до суду доказів щодо спричинення моральної шкоди в обґрунтування заявлених вимог про стягнення 1 700, 00 грн., а тому позовна заява в даній частині підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючиcь з постановою, Закрите акціонерне товариство “Малинове” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року по справі № 27/14-06 господарського суду Київської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, протокол ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про порушення правил дорожнього руху від 16.09.2005 року та копія технічного паспорту автомобілю HYUNDAI-SONATA (державний номер АА 0800 АС) та про те, що позивачем всупереч встановленим вимогам не обґрунтовано та не надано в позовній заяві жодного розрахунку позовних вимог та/або будь-якої завданої шкоди.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача,    присутнього    у    судовому   засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційна   скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарськими судами, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2005 року (справа № 3-19543/8) водій автомобіля ГАЗ (державний номер АІ 9418 АЕ) Немерцалов О.Ю. притягнутий до адміністративної відповідальності та визнаний винним в дорожньо-транспортній події, яка сталася 16.09.2005 року по вул. Новопирогівській в м.Києві, внаслідок якої автомобіль позивача HYUNDAI-SONATA (державний номер АА 0800 АС) зазнав пошкоджень, а Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району” (м. Київ), відповідно, матеріальних збитків.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 22783,98 грн., господарські суди виходили з того, що у результаті ДТП позивачеві була завдана шкода у розмірі 22223,98 грн., що підтверджується висновком №11А/09 від 26.10.2005 року ГАЛавтоекспертизи автотоварознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного позивачу, внаслідок пошкодження  автомобіля HYUNDAI-SONATA (державний номер АА 0800 АС).

Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі       автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, на  зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію,  а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один –на мототранспорт,  причіп  і  напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних   засобах  спеціальних  світлових  і  (або)  звукових сигнальних  пристроїв  та  погодження  щодо   розміщення   реклами відповідно   до   законодавства.   У   свідоцтвах  про  реєстрацію транспортних    засобів    ідентифікаційний   номер   двигуна   не зазначається.  Технічні паспорти  і  технічні талони старого зразка діють до їх заміни на реєстраційні документи нового зразка.

Однак, в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про реєстрацію (або технічний паспорт), на автомобіль HYUNDAI-SONATA (державний номер АА 0800 АС), що свідчило б про державну реєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Крім того, вирішуючи питання щодо розміру збитків, які підлягають стягненню з відповідача, господарські суди виходили з висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження  ГАЛавтоекспертизи.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для  роз'яснення  питань,  що   виникають    при    вирішенні  господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта  повинен  містити  докладний  опис проведених  досліджень,  зроблені  в  результаті  їх  висновки   і обґрунтовані  відповіді на поставлені господарським судом питання (стаття 42 Кодексу).

Висновок спеціаліста, наданий без відповідного доручення суду, не може оцінюватись як висновок експерта у розумінні статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України.  

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також судами не враховано, що відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

                        


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Малинове” задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 11.04.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року у справі № 27/14-06 господарського суду Київської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.



Головуючий                                                                              О. Муравйов


Судді                                                                                          А. Полянський


                                                                                                   Г. Фролова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація