Справа № 2-938/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Провадження № 22-ц/0390/1262/11

Категорія:52 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Мудренко Л. І.,

суддів -  Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

при секретарі   Губарик К.А.,

          з участю:

         позивача  ОСОБА_1

         представника позивача ОСОБА_2.  

         представника відповідача Богачука Я.О.          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» про поновлення на роботі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 01 липня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 01 липня 2011 року в позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» про поновлення на роботі відмовлено.   

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення  про задоволення позовних вимог.

           В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2  апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній підстав,  просили скаргу задовольнити.  

Представник відповідача Богачук Я.О. апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.  

Згідно правил ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 відповідно до направлення на працевлаштування Луцького районного центру зайнятості був прийнятий на роботу в ТзОВ «Кріс-Віт Україна» з 30 липня 2010 року слюсарем з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування (розряд 3) з погодинно-відрядною оплатою праці на підставі наказу директора (а.с.20,40).

Наказом від 15 жовтня 2010 року № 21 ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням з 15 жовтня 2010 року на підставі поданої ним заяви (ст.38 КЗпП України).

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся в суд з позовом про поновлення на роботі.   

Доводи позивача що заяву про звільнення з роботи за власним бажанням він написав одночасно із заявою про прийняття на роботу, оскільки це було умовою прийняття його на роботу  зі сторони відповідача, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні. На підтвердження цієї обставини позивач будь-яких належних доказів суду не надав.

Судом встановлено, що проведеною перевіркою управлінням праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації не встановлено порушень чинного законодавства з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 з роботи   (а.с.43,44).

 Не підтвердилися доводи позивача щодо позбавлення його можливості стати на облік у центр зайнятості у зв’язку із звільненням, оскільки на такому обліку він перебуває з 25.10.2010 року по даний час (а.с.42).

          Доводи позивача в апеляційній скарзі про відсутність у відповідача оригіналу його заяви про прийняття на роботу, який міг би підтвердити факт одночасного написання цієї заяви та заяви про звільнення,  не спростовують висновків суду про законність звільнення позивача з роботи.  

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 не підтвердив фактів написання працівниками підприємства одночасно заяв про прийняття на роботу на про звільнення.
          Та обставина, що судом першої інстанції не було допитано ще двох свідків, заявлених позивачем, на думку колегії суддів, не призвело до неправильного вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстав для поновлення позивача на роботі немає, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Питання розподілу судових витрат судом вирішено відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача  ОСОБА_1  відхилити.  

Рішення Луцького міськрайонного суду від 01 липня 2011 року у даній справі залишити без змін.          

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді