Справа № 2-3281/11

провадження № 22-ц/0390/1285/11 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.

Категорія: 30 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16.08.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –судді Здрилюк О.І.,  

суддів: Стрільчука В.А.,  Бовчалюк З.А.,

при секретарі –Марчук С.В.,

з участю пр-ка позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації, Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

24 січня 2011 року ОСОБА_2  звернулася в суд з позовом до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чор6нобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації (далі –Управління), посилаючись на те, що її мати ОСОБА_3 була постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, хворіла онкологічним захворюванням. В зв’язку із загостренням хвороби ОСОБА_3 та відсутністю коштів в обласному бюджеті на безоплатне придбання ліків вона, як дочка постраждалої 12.11.2009 року згідно рецепта № 4622 придбала за власні кошти ліки на загальну суму 4326 грн. 20 коп., а 18.11.2009 року мати померла. Оскільки Управління не відшкодувало їй кошти за придбані ліки, то просила стягнути вказану шкоду в примусовому порядку, а також відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06.05.2011 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Департамент соціальної політики Луцької міської ради (а.с.36).

Рішенням цього ж суду від 11 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове –про задоволення позову.

Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення  норм матеріального права.

 Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

 Відмовляючи в позові ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що до відповідача від імені хворої ОСОБА_3 з належно оформленою заявою про відшкодування коштів ніхто не звертався. Крім того, відшкодування витрат на придбання ліків для членів сім'ї потерпілих від Чорнобильської катастрофи не передбачено ні Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ні іншими актами законодавства.

 Проте, такі висновки суду суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі –Закон).

Згідно п.3 ч.1 ст.13 зазначеного Закону держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім’ї у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Статтею 20 Закону визначено, що особам, віднесеним до категорії І, надаються гарантовані державою компенсації та пільги щодо безоплатного придбання ліків за рецептами лікарів.

Із копії посвідчення вбачається, що ОСОБА_3 була віднесена до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.48).

Згідно рецепта № 4622 Державною аптекою № 50 міста Луцька 12.11.2009 року на лікування ОСОБА_3 відпущено та оплачено ліків на загальну суму 4326 грн. 20 коп. (а.с.52).

Із копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла 18.11.2009 року (а.с.53).

Оскільки державою не було дотримано гарантованої пільги щодо безоплатного для ОСОБА_3 придбання ліків за рецептом лікаря і рецепт було оплачено позивачем, яка являється членом її сім’ї, то позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Як згідно Порядку використання коштів обласного бюджету на пільгове медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого рішенням обласної ради від 13.03.2009 року, так і затвердженого рішенням обласної ради від 03.03.2011 року, розпорядниками таких коштів являються місцеві бюджети (а.с.41-42, 56-58).

Враховуючи наведене, кошти на користь позивача слід стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради. Відповідно в позові до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.

Та обставина, що позивач зверталась до відповідача за відшкодуванням коштів стверджується і листом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 03.02.2010 року до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації, в якому ставиться прохання роз’яснити порядок відшкодування коштів та описується ситуація, яка пов’язана саме з позивачем (а.с.67).

 Оскільки висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права, що згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

  Так як і позов ОСОБА_2, і її апеляційна скарга підлягають до задоволення, то відповідно підлягають відшкодуванню відповідачем понесені нею судові витрати в розмірі 316 грн. 50 коп. по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій (51 + 25,50 + 120 + 120).

  Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, на підставі ст.1173 ЦК України, ст.ст.13, 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 11 липня 2011 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_2 4326 грн. 20 коп. (чотири тисячі триста двадцять шість грн.. 20 коп.) –понесених витрат на лікування.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_2 316 грн. 50 коп. (триста шістнадцять грн.. 50 коп.) понесених судових витрат.

В позові ОСОБА_2 до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної шкоди –відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді