Справа № 1-129/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Ганчак Л.Ф.
при секретарі Грига Л.І.
з участю прокурора Чонка О.Ю.
захисника ОСОБА_1
громадського захисника ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , уродженця та мешканця с. АДРЕСА_1 з освітою середньою-спеціальною, непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, судимого згідно вироку Свалявського районного суду 02.03.2006 року за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 04.04.2006р. біля 22.00 год., знаходячись на АДРЕСА_2 діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, що виявилося у нанесенні ОСОБА_3 множинних ударів ногами та руками по різних частинах тіла. В результаті хуліганських дій, ОСОБА_2 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці та синця грудної клітки лівої підключичної області, що згідно висновку судово-медичного експерта за №163 від 23.05.2006р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров'я більше 21 дня.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, покази неодноразово змінював та за останніми показами він визнає вину у спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_3 шляхом захисту від протиправних посягань потерпілого. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 показав, що 04.04.2006р. біля 22.00год. він повертався з роботи та зустрів ОСОБА_3 і попросив у нього сигарету. ОСОБА_3 почав його ображати та витяг ніж; підсудний відбив ніж та відібрав його. Під час сутички ОСОБА_2 вдарив потерпілого по обличчю, більше ударів не наносив.
Незважаючи на визнання часткової своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні злочину встановлена зібраними по справі і перевіреними в суді доказами, а саме:
показами потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засіданні підтверджується, що 04.04.2006р. біля 22.00год. підсудний поАДРЕСА_2 підійшов до потерпілого та попросив сигарету. ОСОБА_3 повідомив, що не має сигарети, на що ОСОБА_2 вдарив його по плечу, від удару ОСОБА_3 впав у калюжу. Підсудний почав наносити йому множинні удари ногами, після чого, у нього почала боліти ліва рука і для захисту він витяг перочинний ніж. Згодом підійшов ОСОБА_5 який
відтяг ОСОБА_2;
показами свідка ОСОБА_6 даними в судовому засіданні підтверджується, що вночі з 04 квітня на 05 квітня 2006р. потерпілий повернувся додому та повідомив, що його побив підсудний ОСОБА_2;
показами свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні: 04.04.2006 року потерпілий пішов провідати свого батька та коли повертався додому його зустрів підсудній та просив від нього сигарету. Так як потерпілий не мав сигарет, то ОСОБА_2 наніс йому удари. Потерпілий повернувся додому вночі та був весь у крові, одяг на ньому був грязний;
показами свідка ОСОБА_8, даними в судовому засіданні: вночі з 04 квітня на 05 квітня 2006р. ОСОБА_3 повернувся додому та повідомив, що його побив підсудний ОСОБА_2;
показами свідка ОСОБА_5 допитаного судом неодноразово, даними в судовому засіданні підтверджується, що 04.04.2006р. біля 22.00год. він повертався додому з поминок. Біля сільської церкви в с. Неліпино Свалявського району він чув як стогнав ОСОБА_3, біля якого був ОСОБА_2 Підійшовши до них, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_2 припинити бійку, щоб не було проблем. ПослухавшисьОСОБА_5., ОСОБА_2 пішов геть. Ножа свідок не бачив, коли підходив до підсудного та потерпілого.
показами свідка ОСОБА_8 даними в судовому засіданні: 04.04.2006р. він знаходився вдома, а тому по справі нічого повідомити не може;
показами свідка ОСОБА_9 , даними в судовому засіданні: 06.04.2006р. до нього в лікарню звернувся потерпілий ОСОБА_3, який повідомив, що його побили. Після огляду, потерпілого було направлено на ренген та зроблено запис в амбулаторній картці про наявність перелому ключиці;
показами експерта ОСОБА_10, даними в судовому засіданні: потерпілому було завдано тілесні ушкодження у вигляді синця грудної клітки підключичної ділянки та закритого перелому лівої ключиці, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров'я більше 21 дня. Потерпілий повідомив, що його побив ОСОБА_2 Удари потерпілому були нанесені твердим предметом або взутими ногами, а після того, як ОСОБА_3 лежав на землі, підсудній ймовірно наніс йому удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши перелом ключиці потерпілому. Отримані дані тілесні ушкодження отримав в результаті нанесення ударів тупими предметами; перелом ключиці від падіння з висоти власного росту або при наданні тілу прискорення не міг статися.
Висновком експерта №163 від 23.05.2006р. та висновком №197 від 31.05.2007р. підтверджуєтся час отримання тілсних ушкоджень, спосіб та степінь тілесних ушкоджень, отриманих потепілим ОСОБА_3
Крім наведеного, вина підсудного ОСОБА_2 стверджується:
- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 03.06.2006 року (а.с. 43-44);
іншими матеріалами справи.
- протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину (а.с. 187-191, 211-212);
Суд не може взяти до уваги покази свідкаОСОБА_11. з приводу того, що в період з 04.04.2006р. по 10.04.2006р. потерпілий немав перелом ключиці, поскільки в цей період бачив потерпілого, який носив дрова. Покази цього свідка спростовуються показами лікаря ОСОБА_9 , який підтвердив наявність перелому у ОСОБА_3 Істинність показів ОСОБА_9 ніким із учасників процесу в судовому засіданні не оспорювалось.
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні докази стосовно ножа, поскільки наданий речовий доказ потерпілий не визнає, проте потерпілий не заперечує наявність у нього перочинного ножа, що досудовим слідством речовий доказ не встановлено.
На підставі наведеного, суд критично ставиться до показань підсудного в судовому засіданні та вважає, що вони спростовуються іншими, встановленими по справі і перевіреними в суді доказами і в сукупності з ними повністю стверджують вину підсудного в умисному
середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я; у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. На підставі наведених та оцінених судом доказів, суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів та його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинення злочин; як вбачається із характеристики, наданої із сільської ради, підсудний характеризується з негативної сторони по місцю проживання; вчинення ОСОБА_2 злочину в період іспитового строку.
Пом'якшуючі покарання підсудного обставини судом не встановлено.
Як обтяжуючі покарання підсудного обставини суд не визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поскільки ця обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст. 65 КК України, враховуючи вчинення злочину в період іспитового строку, суд розцінює поведінку ОСОБА_4 як небажання виправитись, а тому суд обирає покарання у вигляді позбавлення волі з метою виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Речові докази по справі - парасольку чорного кольору повернути ОСОБА_3 ніж - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в користь держави за проведення експертиз в сумі 77 грн.43 коп.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 323-324 КК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком два роки, за ч.1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі строком два роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за цими злочинами у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 02.03.2006р. та остаточно призначити покарання чотири роки один місяць позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання, тобто з 13.12.2006р., врахувавши йому в строк відбування покарання строк перебування під вартою.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою - залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Речові докази по справі - парасольку чорного кольору повернути ОСОБА_3; ніж - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в користь держави за проведення експертиз в сумі 77 грн.43 коп. (сімдесят сім грн. 43 коп.).
На вирок може бути подано апеляцію протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.