Справа №2-а-504/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії,
В С Т А Н О В И В:
07.06.2011р. до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, де просить:
- визнати відмову відповідача, викладену в листі від 26.05.2011р. за №3305/07-35, щодо перерахування йому пенсії відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з розрахунку середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік –неправомірною;
- зобов’язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з розрахунку середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік;
- відшкодувати за рахунок відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача, у зв’язку з чим отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням. Позивач 04.05.2011р. звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії, надавши при цьому всі необхідні документи, для здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні. Своїм листом від 26.05.2011р. відповідач надав відповідь на його заяву, якою відмовив у проведенні такого перерахунку. Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідач зазначив, що перерахунок проведено відповідно до п.п.3 п.11 Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих громадян»із застосуванням показника за 2007 рік (1197,91грн.).
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що ним порушено його права та чинне законодавство, тобто відмова відповідача у проведенні перерахунку призначеної позивачу пенсії є незаконною, оскільки не ґрунтується на нормах Конституції України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і такою, що порушує його права та законні інтереси.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
23.06.2011р. відповідач надав свої письмові заперечення (ар.с.10), де просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, зазначаючи наступне.
Позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії не відповідають нормам Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон №1058). Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені до ст.42 Закону №1058, у зв’язку з чим з 22.05.2008р. відновилася попередня редакція ч.4 цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону. Частина 1 ст.40 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у ч.2 ст.40 Закону, на яку ст.42 Закону не посилається. Крім того, як зазначено вище, згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Аналіз норм Закону (статей 42-45) свідчить про те, що поняття «призначення»та «перерахунок»пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом. За таких умов відсутні правові підстави застосовувати для проведення перерахунку пенсії норму, не призначену для цього.
04.05.2011р. позивач надав заяву про перерахунок пенсії, згідно якої йому управлінням ПФУ було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 1197,91 грн. Розмір пенсії позивача станом на 26.05.2011р. складає 1912,79 грн. Відповідач вважає, що пенсія обчислена та виплачується згідно вимог чинного законодавства.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 видане 04.08.2009р. довічно (ар.с.5), лист управління ПФУ в м.Вільногірську від 26.05.2011р. №3305/07-35 про розрахунок пенсії ОСОБА_1 (ар.с.6-7), суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком, при цьому він продовжує працювати. Згідно листа управління ПФУ в м.Вільногірську від 25.03.2011р. №1684/07-35 перерахунок пенсії позивача проведено на підставі наданої ним заяви від 04.05.2011р. та довідки про стаж роботи із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Станом на 26.05.2011р. розмір пенсії позивача складає 1912,79 грн. Крім того зазначено, що пенсія позивачу обчислена та виплачується згідно вимог чинного законодавства, тобто фактично відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
Отже, при здійсненні вказаного перерахунку відповідач керувався ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно змісту якої передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, котрий визначався згідно ст.40 цього Закону, а також спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та №4096/02-1.
На думку суду з такими висновками відповідача погодитись не може з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції на 01.01.2007р.) у разі, якщо застрахована особа, після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, де враховується середня заробітна плата працівників зайнятих у галузі економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими застрахованій особі, яка продовжувала працювати після призначення пенсії, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсій незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітній плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в ч.1 ст.40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ст.ст.40,42 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі визнання положень актів такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фону України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та №4096/02-1 вказано, що до законодавчого врегулювання питання показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Після прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення почали діяти положення ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до яких, при здійсненні перерахунку пенсії, застосовується показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Крім того, Закони України мають вищу юридичну силу порівняно з урядовими нормативними актами, тому судом не приймається до уваги спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії та вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2010 рік, починаючи з 01 травня 2011р. (у відповідності до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») по 25 червня 2011р., тобто по день розгляду справи.
Вирішуючи питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат на оплату правової допомоги адвоката, суд приймає до уваги, що згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому витрати позивача на оплату правової допомоги адвоката у сумі 150грн., сплата яких підтверджена документально (ар.с.8), підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.
На відшкодуванні понесених судових витрат по сплаті державного мита позивач не наполягав.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,94,158-162,183-2 КАС України, ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку та застосування показників середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме –за 2010 рік, відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 травня 2011р. по 25 червня 2011р., з урахуванням фактично отриманих ним сум пенсії.
Судові витрати ОСОБА_1 на оплату правової допомоги адвоката у сумі 150грн. відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА