Справа № 1-566/11

Вирок

іменем України

 15.08.2011

Деснянський  районний  суд  м. Києва в  складі :

головуючого  -                              судді Тарасенко Н.В.

при  секретарі  -                                 Павлюсюк М.В.

з  участю   прокурора  -                      Моісеєнко С.В.

захисника -                                         ОСОБА_1, ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Києві  кримінальну  справу  по  обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, без освіти, працюючого не офіційно, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, без освіти, працюючого не офіційно, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

у   вчиненні  злочинів,   передбачених   ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185  КК  України,

ВСТАНОВИВ:

          20 січня 2011 року приблизно о 12 год.  підсудний ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проник до підвального приміщення під’їзду № 10 по пр. Лісовому, 22 в м. Києві, звідки за допомогою ножиць таємно викрав чуже майно, належне ВАТ «Укртелеком», а саме 35 м. кабелю «ТПП 100*2*0,5», на загальну вартість 1108 грн.           94 коп., заподіявши ВАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на зазначену суму. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник.

          Крім того, 24 січня 2011 року приблизно о 09 год. підсудний ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проник до підвального приміщення під’їзду № 10 по              пр. Лісовому, 22 в м. Києві, звідки за допомогою ножиць повторно таємно викрав чуже майно, належне ВАТ «Укртелеком», а саме 35 м. кабелю «ТПП 50*2*0,5», вартістю             1108 грн. 94 коп.,  та 70 м. кабелю «ТПП 100*2*0,5», вартістю  2217 грн. 87 коп., на загальну вартість 3326 грн. 81 коп., заподіявши ВАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на зазначену суму. З викраденим майном   ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник.

          Крім того, 16 березня 2011 року приблизно о 15 год. підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу проникли до технічного приміщення під’їзду № 2 по  АДРЕСА_3, звідки таємно викрали чуже майно, належне ОСОБА_5, а підсудний ОСОБА_3, повторно таємно викрав чуже майно, а саме 150 м. мідного кабелю , вартістю  2 грн. 50 коп. за 1 метр, на загальну вартість 375 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на зазначену суму. З викраденим майном  підсудні з місця скоєння злочину зникли.

          Крім того, 18 березня 2011 року приблизно об 11 год. 30 хв. підсудні         ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу проникли до технічного поверху під’їзду № 4 по  АДРЕСА_4, звідки повторно таємно викрали чуже майно, належне ОСОБА_5, а саме 400 м. мідного кабелю, вартістю  2 грн. 50 коп. за 1 метр, на загальну вартість 1000 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на зазначену суму. Однак підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довести свій злочинний намір до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину.

          В судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю визнали себе винними у скоєнні таємного викрадення кабелю та мідних проводів, розкаялись в скоєному.

          Підсудний ОСОБА_3 в суді показав, що 20 січня 2011 року приблизно о              09 год. зайшов до підїзду будинку № 22 по пр. Лісовому в м. Києві, щоб погрітись, побачивши, що двері підвалу не зачинені вирішив нарізати кабелів, щоб потім здати їх до пункту металобрухту. Зайшовши до підвалу, за допомогою ножиць, які він раніше придбав на ринку «Юність», нарізав кабелю, склав його до пакету, потім відніс його до лісу, де обпалив на вогнищі, після чого здав кабель до пункту прийому металобрухту за 40-50 грн. Також 24 січня 2011 року приблизно о 09 год. в підвалі будинку № 22 по           пр. Лісовому в  м. Києві за допомогою ножиць нарізав кабель, який потім обпалив на вогнищі, після чого здав його в пункт прийому металобрухту за 40-50 грн.                                16 березня 2011 року приблизно о 15 год. він вживав з ОСОБА_4 алкогольні напої в кафе «Гендляр» по пр. Лісовому, 23 в м. Києві, вони домовились, щоб підзаробити грошей,  зрізати кабель для Інтернету, щоб потім здати його до пункту металобрухту. Разом вони піднялись на горище будинку АДРЕСА_3, звідки повиривали кабель для Інтернету, поскручували його та поскладали в пакет, потім віднесли його до лісу, обпалили та здали  за 50 грн. Також 18 березня 2011 року приблизно об 11 год. 30 хв. він з ОСОБА_4 після вживання алкогольних напоїв в кафе «Гендляр» по пр. Лісовому, 23 в м. Києві знову домовився зірвати кабель для Інтернету. Разом вони піднялись на горище будинку АДРЕСА_4, звідки повиривали кабель для Інтернету, поскручували його та поскладали в пакет, однак в цей час до них підійшов працівник міліції, вони злякались та залишивши пакет з кабелем почали тікати, однак біля під’їзду були затримані працівниками міліції.

          Підсудний ОСОБА_4 в суді показав, що 16 березня 2011 року вдень разом зі ОСОБА_3 в кафе «Гендляр» по пр. Лісовому, 23 в м. Києві вживав алкогольні напої, вони домовились з метою підзаробити грошей, позривати Інтернет кабелі в будинку. Разом піднялись на горище будинку АДРЕСА_3, де позривали кабелі для Інтернету, склавши їх в пакет, віднесли до лісу, де обпалили на вогнищі та здали потім до пункту прийому металобрухту за 50 грн. Також 18 березня 2011 року вдень вони з ОСОБА_3 вживали спиртні напої в кафе «Гендляр» по пр. Лісовому, 23 в м. Києві, знову домовились з метою підзаробити грошей, позривати Інтернет кабелі в будинку. Разом вони піднялись на горище будинку АДРЕСА_4, де позривали кабелі для Інтернету, склали їх в пакет, однак в цей час до них підійшов працівник міліції, вони злякались, залишивши пакет з кабелем, почали тікати, однак були затримані біля під’їзду будинку.

          Згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудні та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показами підсудних, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає.

 Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних та матеріалами, що характеризують їх особу.  

Дії  підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, а підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна  за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення. Також суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення.

При  обранні  міри  покарання  підсудним суд  враховує  суспільну  небезпеку  вчиненого  злочину,   особистість  підсудних.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудних, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудних в скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину підсудними в стані алкогольного сп’яніння.

Підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий, а підсудний ОСОБА_4 не судимий в силу ст. 89 КК України, працюють не офіційно, позитивно характеризуються за місцем проживання, а підсудний ОСОБА_4 і за місцем роботи, вину визнали, щиро розкаялись, враховуючи те, що не наступило тяжких наслідків, суд вважає за можливе призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням оскільки таке покарання буде достатнім для їх виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов по справі в порядку ст. 28 КПК України не було заявлено.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

          На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 323,   324  КПК  України ,   суд

ЗАСУДИВ :

Визнати винним  ОСОБА_3, ОСОБА_4 кожного  у вчиненні злочинів, передбачених     ч. 3 ст. 185, ч. 2              ст. 15, ч. 3 ст. 185  КК України і призначити їм  покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України – у вигляді  3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185  КК України –  у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 кожному за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  у вигляді    3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На  підставі  ст. 75 КК  України  звільнити  ОСОБА_3, ОСОБА_4  від  відбування  покарання  з  випробуванням,  встановивши  іспитовий  строк  терміном  2 (два) роки.

          На підставі ст. 76 КК України покласти   на  засуджених  ОСОБА_3, ОСОБА_4  обов’язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти  кримінально -  виконавчу  інспекцію  про  зміну  місця  проживання  та періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4  залишити без змін – підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: поліетиленовий пакет з інтернет кабелем довжиною        400 м., переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити за належністю (а.с. 174-175).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва   протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: