Справа № 2-4938\06, 

№ 2-441\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                    УКРАЇНИ

31 травня 2007 року              Октябрський районний суд м.  Полтави

в складі головуючого судді     Кузнецової О.Ю.

при секретарі                         Плаксій Т В

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 ,  представника відповідача ПП „ЛВС" Курило О.І.,  відповідача ОСОБА_2,  представника відповідача ПП „Корпорації Магнетик" Кривошеєва Ю.Б.,  представників третьої особи Юхимець А. В та Гапон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємства „ЛВС",  ОСОБА_2,  приватного підприємства „Корпорація Магнетик",  третя особа ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" про визнання угоди купівлі-продажу такою,  що відбулася та визнання права власності на автомобіль,  -

встановив

У вересні 2006 року ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом,  де прохає визнати за нею право власності на сідловий тягач "Рено Преміум" д.н.з. НОМЕР_1та напівпричіп тентований д.н.з. НОМЕР_2,  витребувати з незаконного володіння приватного підприємства "ЛВС" вказані речі та стягнути судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказала,  що в 2004 році вирішила купити вантажний автомобіль,  щоб займатись вантажними перевезеннями,  але для цього ,  необхідно стати членом асоціації міжнародних перевезень ,  де членство коштує 8 тис.  доларів СІЛА.

З метою уникнення цих витрат її познайомили з директором Приватного підприємства "ЛВС" ОСОБА_2,  який повідомив ,  що працює з іншими особами і у нього вже є декілька машин. Директор транспортної корпорації Кривошеєв Ю.Б.,  який займається поставкою на Україну та продажем автомобілів,  в тому числі і вантажних,  повідомив,  що зможе в травні 2004 року купити та пригнати їй автомобіль сідловий тягач "Рено Преміум".

Після цього зустрілась з ОСОБА_2 та розповіла йому про те,  що в травні буде автомобіль,  при цьому він запропонував оформити даний автомобіль зразу на його підприємство ПП "Л.В.С. ",  на що вона погодилась та почала сплачувати - кошти на "Корпорацію Магнетік" від імені ПП "Л.В.С. " .

Між нею та директором ПП "Л.В.С. " була домовленість про те/що даний автомобіль,  який їй належить,  буде здійснювати перевезення вантажів,  замовників буде шукати підприємство,  і за ці послуги вона буде віддавати 5 відсотків від суми фрахта.

З метою виплат коштів брала кредити в банках.

Вказала,  що директор ПП "Л B.C." ОСОБА_2 написав розписку в тім,  що що даний автомобіль та напівпричіп являються її,  ніяких прав на них він не має,  і що поверне їх по першій вимозі,  і що зареєстровані на ПП "Л.В.С. " в зв"язку з виробничою необхідністю

Фактично вона є власником вказаного автомобіля,  а відповідач відмовляє їй в поверненні транспортних засобів.

В травні 2007 року ОСОБА_1надала уточнену позовну заяву,  в якій вказала,  що фактично уклала договір купівлі-продажу автомобіля з "Корпорацією Магнетик",  а тому прохала визнати угоду купівлі-продажу автомобіля "Рено Преміум" д.н.з НОМЕР_3,  між нею та "Корпорацією Магнетик" такою,  що відбулась.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  та її представник ОСОБА_3  позов підтримали,  прохали його задовольнити. Пояснення надали аналогічні змісту позовної заяви.

Представник ПП „ЛВС" Курило 0.1. та відповідач ОСОБА_2 позов заперечували з тих підстав,  що сідловий тягача "Рено Преміум" д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіпа д.н.з. НОМЕР_2були придбані підприємством у ПП „Корпорації магнетик",  що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами. Розписки,  на яку вказує позивач,  ОСОБА_2 не писав,  стверджує,  що вона є підробленою.

Представник відповідача ПП „Корпорації магнетик" Кривошеєв Ю.Б. позов визнав та пояснив,  що дійсно на прохання ОСОБА_1  він ввіз на територію України спірний автомобіль та напівпричіп. Кошти за вказані транспортні засоби сплачувала ОСОБА_1 через 1111 „Л.В.С. ",  з яким він укладав два договори комісії

Представники третьої особи Юхимець А.В. та Гапон О.Я. пояснили,  що ОСОБА_1  ніяких документів,  які підтверджують факт внесення нею грошових коштів,  у тому числі через 1111 "Л.В.С. ",  інших документів,  які свідчать про її грошові взаємовідносини із ПП "Л.В.С. ",  пов"язані з придбанням автомобіля,  не надала. Вона не надала доказів,  які підтверджують право її вимоги відносно автомобіля.

Судом встановлено,  що у відповідності до вимог  ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонени законом,  зокрема із правочинів,  що було зроблено приватним підприємством "Л.В.С. ".

10 травня 2004 року ПП "Л.В.С. " уклало з приватним підприємством "Корпорація Магнетік" договір комісії № 13,  предметом якого є пошук,  митне оформлення,  зберігання та доставка до м. Полтави автомобіля "Рено" загальною вартістю із врахуванням комісійної плати 53580, 00 грн.

Автомобіль був увезений на митну територію України згідно вантажно-митної декларації № 806000001\4\ 1005 544,  після чого 4 червня був складений акт приймання - передачі виконаних робіт,  яким сторони - 1111 "Корпорація "Магнетик" і ПП "Л.В.С. "- підтвердили виконання зобов'язань у повному обсязі,  у тому числі оплату гршових коштів за автомобіль з боку 1111 "Л.В.С. "

26 червня 2004 року автомобіль був зареєстрований органами ДАЇ в установленому порядку,  у відповідності до вимог постанови КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 року "Про затвердження Правил державної реєстрації на обліку автомобілів,  автобусів,  а також самохідних машин,  сконструйованих на шасі

автомобілів,  мотоциклів,  усіх типів,  марок і моделей,  причепів,  напівпричепів та мотоколясок",  згідно свідоцтва про реєстрацію власник - ПП "Л.В.С. ".

Згідно договору комісії № 14 від 15 травня 2006 року,  укладеному між ПП "ЛВ.С. " і ПП "Корпорація Магнетик",  остання зобов"язалася придбати напівпричіп загальною вартістю із врахуванням комісійної плати 35862, 00 грн.

Оплата ПП "Л.В.С. " була проведена в повному обсязі,  що підтверджується рахунком № 347 від 7 червня 2004 року на суму 8850 грн.,  випискою із особового рахунку ПП "ЛВС. " у системі "Клієнт-Банк" від 9 липня 2004 року на суму 27012, 00 грн.,  а загалом на суму 35862, 00 грн.,  що повністю відповідає сумі договору № 14

26.06.2004 року напівпричіп також був зареєстрований органами ДАІ у встановленому порядку.

ОСОБА_1  ніяких документів,  які підтверджують факт внесення нею грошових коштів,  у тому числі через приватне підприємтсво "Л.В.С",  інших документів,  які свідчать про її грошові взаємовідносини із ПП "Л.В.С",  пов"язані з придбанням автомобіля та напівпричепа не надала. Таким чином,  всупереч вимогам  ст.  10 ч.3,  60 ЦПК України позивач не надала доказів,  які підтверджують її право власності на вказане майно.

У розписці від імені ПП "Л.В С ",  яку ОСОБА_1  надає як доказ своїх вимог,  текст якої написаний нею,  як вона сама пояснила в судовому засіданні,  зазначено,  що спірний напівпричіп д.н з. НОМЕР_2 зареєстрований 29 травня 2004 року,  що не відповідає дійсності

Крім того,  у розписці не зазначено чи передавала ОСОБА_1  грошові кошти саме для придбання транспортних засобів. Згідно договора комісії,  вантажно-митної декларації,  атку приймання-передачі,  платіжні документи,  свідоцтва про реєстрацію,  грошові кошти приватним підприємством "Л.В.С. " сплачені за транспорні засоби до 9 липня 2004 року включно. Відповідно до розписки,  ОСОБА_1  почала надавати кошти для погашення кредиту і відсотків,  починаючи з 28 липня 2004 року,  тобто коли уже фактично вартість автомобіля та напівпричепа була оплачена.

В судовому засіданні позивач пояснювала,  що кошти на придбання автомобіля та напівпричепа нею були взяті в квітні 2004 року в кредит в банку в сумі 10000 доларів" США,  але будь-яких доказів наявності кредитних зобов'язань позивач не надала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (чоловік позивача) показав,  що дійсно його дружина сплатила вартість автомобіля та напівпричепа за домовленістю з ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала,  що вона працює бухгалтером - касиром в ПП „Корпорація Магнетик" та в травні 2004 року директор її познайомив з ОСОБА_1,  пояснивши,  що вона буде сплачувати від імені ПП „ЛВС" вартість автомобіля та напівпричепа. Після цього,  ОСОБА_1  дійсно приїздила та сплачувала кошти по рахунках ПП „ЛВС".

Показання вказаних свідків та визнання позову ОСОБА_6,  суд не може прийняти в якості належного доказу права позивача на транспорті засоби,  оскільки вони спростовуються вищенаведеними письмовими доказами.

Як доказ своїх вимог позивач також надала довіреність від 01.07.2004 року,  відповідно до якої ПП „Л.В.С. " надає право ОСОБА_2 отримати від ОСОБА_1 спірні транспортні засоби. ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував факт видачі такого доручення. Суд,  вважає,  що вказана довіреність

не може бути належним доказом права власності позивачки,  та така довіреність не може заперечити вищенаведені письмові докази.

Крім цього,  позивач обрала як підставу свого позову вимоги  ст.  392 ЦПК України,  яка надає право власнику майна пред'являти позови про визнання його права,  якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним.  документа,  який засвідчує його право власності.

Аналіз вищевказаної норми права вказує,  що на підставі неї саме власник майна може захищати свої права. ОСОБА_1  не є власником спірного майна,  а тому і не має право на його захист у відповідності до  ст.  392 ЦПК України.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  208,  209,  212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1до ПП „ЛВС",  ОСОБА_2,  ПП „Корпорація магнетик" про визнання угоди купівлі-продажу автомобіля „Рено Преміям",  д.нз НОМЕР_1такою,  що відбулася,  визнання права власності на автомобіль та напівпричіп тентовий,  д.н.з. НОМЕР_2 та витребування їх з незаконного володіння відмовити в повному обсязі за недоведенністю

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження якщо така заява не буде подана.