Справа № 6-493/11

УХВАЛА

16 червня 2011  року    Солом’янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого  судді        - Букіної О.М.

при секретарі                                 - Возному М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень  ВДВС ГУЮ в м. Києві Магда С.Г. про обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України ,без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся в суд із поданням про встановлення обмеження для громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним виконавчого листа № 2-7657/10 від 06.04.2011 року, виданого Печерським районним судом м. Києва.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в м. Києві знаходиться виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва від 06.04.2011 року у справі № 2-7657/10 по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 6 272 215,00 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 1820,00 грн., а всього 6 274 035,00 грн.

Заявник зазначає, що 22.04.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте боржник ухиляється від виконання рішення суду, що підтверджується фактом не сплати боржником у встановлені законом строки суми боргу та не реагуванням боржника на вимоги державного виконавця. Дані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження.

В зв’язку з тим, що боржник має великий розмір заборгованості перед кредитором, а виїзд боржника за межі України може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заявник просить суд, обмежити ОСОБА_2 право виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним виконавчого листа № 2-7657/10 від 06.04.2011 року, виданого Печерським районним судом м. Києва.

Сторони в судове засідання не з’явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви. Державний виконавець просив повідомити його про наслідки розгляду подання.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

П.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані невиконані зобов’язання, а також якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням –до виконання зобов’язань.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем буди вжиті заходи щодо виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 6 272 215, 00 грн., проте боржник ухиляється від виконання  рішення суду .

Суд вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, доводи головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень  ВДВС Головного РУЮ в м. Києві Магда С.Г. про вжиття заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_2, оскільки боржник може виїхати за межі України, тим самим може ухилятись від виконання рішення суду, а це в свою чергу, призведе до порушення прав та інтересів стягувача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», статтями 11 Закону України «Про виконавче провадження», пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,  до виконання виконавчого листа № 2-7657/10 від 06.04.2011 року, виданого Печерським районним судом м. Києва.

Виконання заходів щодо обмеження права виїзду за межі України покласти на Адміністрацію державної прикордонної служби України ( 01034, м. Київ, вул.. Володимирська, 26)   

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.              

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: