В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 1-220/11 року

15 серпня 2011 року                                                                                      м. Надвірна           

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

   в складі: головуючого-судді:              Гураша М.В.

   секретаря:                                             Типусяк Г.М.

   з участю прокурора:                            Зелінського П.Л.

   захисника:                                             ОСОБА_1

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальну справу, в якій обвинувачується:

         ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уроженець і мешканець АДРЕСА_1 неодружений, на утриманні нікого немає, освіта –професійно-технічна, працює по тимчасових заробітках, несудимий, громадянин України у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,-

Встановив:

              Підсудний  ОСОБА_2  придбав,  зберігав і носив вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

   Злочин ним вчинено при наступних обставинах:

             ОСОБА_2 без передбаченого законом дозволу зберігав в господарстві по місцю свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 одноствольну гладкоствольну рушницю 16-го калібру,   яку знайшов у лісовому масиві біля даного населеного пункту 25 травня 2011 року.

               На наступний день,  26 травня 2011 року підсудний ОСОБА_2, знаходячись у лісовому масиві в с.Пасічна Надвірнянського району, рухаючись біля річки «Бистриця Надвірнянська», переносив вказану рушницю безпосередньо при собі, заховавши її  під верхній одяг. Там же цього ж дня останній був затриманий працівниками міліції Надвірнянського РВ УМВС.

         Під час проведення особистого огляду у підсудного ОСОБА_2 було виявлено та вилучено дану рушницю, яка згідно висновку судово-балістичної експертизи за №375 від 09.06.2011 року є одноствольною гладкоствольною  рушницею 16-го калібру, справною та придатною для стрільби  мисливськими патронами 16-го калібру.  Вказана  рушниця  виготовлена саморобним способом є вогнепальною зброєю  і не відноситься до мисливської зброї.

     Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в пред’явленому обвинуваченні і суду пояснив, що проживає в АДРЕСА_1 разом з батьками.

         25 травня 2011 року, знаходячись у лісовому масиві біля АДРЕСА_1 він знайшов в стовбурі одного із дерев  рушницю, яку приніс по місцю свого проживання, де і зберігав.

           26 травня 2011 року в другій половині дня він взяв з собою вказану рушницю, заховавши її під верхній одяг і пішов у лісовий масив біля с.Пасічна Надвірнянського району, щоб постріляти з неї,  де й був затриманий працівниками міліції.

     Останні в процесі проведення його особистого огляду в присутності двох понятих виявили та вилучили  рушницю, яка не відноситься до мисливської зброї і є вогнепальною зброєю.

        Вилучену рушницю працівниками міліції було поміщено у поліетиленовий пакет, верхню частину якого об’язано ниткою, до кінців якої прикріплено бірку з відповідними надписами, які він разом з понятими засвідчили своїми підписами. Відповідного дозволу на її придбання, зберігання  та носіння в нього не було.            

     У вчиненому розкаявся і запевнив суд, що подібного більше не повторить.

     У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудного ОСОБА_2 оскільки він в своїх позиціях не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з’ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

       Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.263 ч.1 КК України, оскільки він придбав, зберігав і носив вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

    При призначенні покарання підсудному суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання: що судиться вперше, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік.

    По місцю проживання підсудний ОСОБА_2  характеризується  з позитивної сторони.

    Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

         Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку, за доцільне застосувати до нього ст.69 КК України і при призначенні йому основного покарання за вчинений злочин перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, а саме у вигляді –

громадських робіт.  

         Речовий доказ по справі: вогнепальну зброю, а саме одноствольну гладкоствольну  рушницею 16-го калібру, яка знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Надвірнянського РВ УМВС слід знищити.

                   Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

Засудив:

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України –    

200 годин громадських робіт.

         Речовий доказ по справі: вогнепальну зброю, а саме одноствольну гладкоствольну  рушницею 16-го калібру, яка знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Надвірнянського РВ УМВС - знищити.

     Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про не виїзд.

           На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в апеляційний суд Івано-Франківської області суд через Надвірнянський районний суд.

Суддя                                                                                      Гураш М.В.