Справа № 2-2743/11 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А.М.

Провадження № 22ц/0390/1163/11

Категорія:27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Мудренко Л. І.,

суддів -  Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

при секретарі   Губарик К.А.

          з участю:

         представника позивача Тарасюка Ю.М.

         відповідача ОСОБА_2          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Волинської філії публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2011 року позов публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) «Кредитпромбанк»» задоволено.

          Стягнуто з ОСОБА_3 солідарно з основним боржником ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість в розмірі 142 089 грн. 95 коп. згідно кредитного договору № 14.9/8/07-КМК від 30.11.2007 року.

         Стягнуто з ОСОБА_4 солідарно з основним боржником ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість в розмірі 142 089 грн. 95 коп. згідно кредитного договору № 14.9/8/07-КМК від 30.11.2007 року.

         Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» понесені витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 946 грн. 68 коп., по 473 грн. 34 коп. з кожного.

         Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., по 40 грн. з кожного.

         В решті позовних вимог відмовлено.

         Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Відповідач ОСОБА_4 подав заяву про приєднання до апеляційної скарги. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин справи і просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у позові.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав  з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.

          Представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 30.11.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 14.9/8/07-КМК, за яким останньому наданий кредит в розмірі 20 000,00 доларів США строком до 26 листопада 2010 року із сплатою 15% процентів річних (а.с. 7-10).

          Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

           Згідно з п.п. 4.3. кредитного договору, відповідач зобов’язується погашати кредит та сплачувати проценти відповідно до умов   кредитного договору (а.с. 7).

          Відповідно до п. 5.7. кредитного договору, позивач має право на нарахування та стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, а також несвоєчасну сплату процентів на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами до нього (а.с. 9).

          Згідно п.п. 5.8. кредитного договору банк має право у разі недотримання позичальником умов договору вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку.

          20 січня 2009 року між ОСОБА_2 та банком укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, 20 лютого 2009 року – додаткову угоду № 2, 20 квітня 2009 року – додаткову угоду № 3, за умовами яких, сторони виклали в новій редакції п.п. 4.3. кредитного договору та графік погашення заборгованості, а також зменшили розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом до розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення і визначили порядок її сплати (а.с. 11-13).

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором від 30.11.2007 року укладено договір поруки № 14.9/08”/П01/07-ПЕК з ОСОБА_3 та договір поруки № 14.9/08”/П02/07-ПЕК з ОСОБА_4, відповідно до умов яких останні поручилися перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_2 усіх його зобов’язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього (а.с. 14-17).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобов’язання (а.с. 20). Станом на 25.05.2010 року заборгованість відповідачів перед ПАТ «Кредитпромбанк» становила 17 928,20 доларів США (з них: 4 517,62 доларів США – сума строкового зобов’язання по кредиту, 9 275,65 доларів США – сума простроченої заборгованості за кредитом, 1 493,93 доларів США – розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 252,78 доларів США – сума простроченої заборгованості за відсотками, 388,22 доларів США – розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків).

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

         Статтями 526, 527, 50 ЦК України установлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що слід стягнути з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість.

Виходячи з викладеного, давши оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Заяву про застосування позовної давності щодо стягнення пені з відповідачів в користь позивача відповідачі не подавали до суду першої інстанції, тому відсутні підстави для застосування судом позовної давності.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

         Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність кредитного договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів»  є безпідставним, оскільки при укладенні договору волевиявлення сторін було вільним і виражало їх волю, досягнуто згоди щодо всіх його умов. Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.          

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.  

         Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді