Справа № 2-1950/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"13" липня 2011 р.        Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючої судді                                         Шевченко Н.М.,

               при секретарі                                            Кириловій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3140,11 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, однак, надала суду заяву, де позов від імені ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за її відсутності в заочному провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та телеграм на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який подала заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.     

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.07.2008 року по Ленінградській площі в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Oktavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля o Lanos», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль Lanos», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, що підтверджується довідкою інспектора ДПС 4 взводу 3 батальйону полку ДПС підпорядкованого ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при РУ ГУ МВС України в м. Києві Митчик О.Ф. (а.с. 13).

Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП за порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України. (а.с. 7)

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи. стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

15.02.2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/04-101-00268. У відповідності до договором було застраховано автомобіль Lanos», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, строк дії якого до 16.02.2009 року. (а.с.10)

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач взяв на себе зобов'язання відшкодовувати ОСОБА_6 можливі збитки у разі настання страхового випадку, передбаченого Правилами добровільного страхування автотранспорту, в т.ч. пошкодження чи знищення автомобіля Lanos», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується розмір страхового відшкодування не з вини водія становить 1,00 %.

Згідно висновку зі звіту № 581 від 02.09.2008 року проведеною Всеукраїнською громадською організацією «Спілка оцінювачів України»- ФОП ОСОБА_7 вартість відновлювального ремонту автомобіля Lanos», державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП складає 3580,52 грн., а вартість матеріального збитку складає 3483,21 грн. (а.с.18-23)

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з платіжним дорученням № 7612 від 16.10.2008 року, ОСОБА_6 (власнику транспортного засобу «Daewoo Lanos») нарахована сума страхового відшкодування в розмірі 3140,11 грн. (а.с.6)

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

За нормою ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Відповідно  до п.4 Постанови  Пленуму  Верховного Суду України  від 27.02.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав".

20 серпня 2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»(довіритель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повірений) укладений договір про відступлення права вимоги №00108, за умовами п. 1.1. якого, довіритель передає повіреному, а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку №1, зокрема по справі ОСОБА_4 (а.с.39-42)

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в загальній сумі 3140,11 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Враховуючи наведене та керуючись п.4 Постанови  Пленуму  Верховного Суду України  від 27.02.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 512, 514, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 58, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі  3140,11 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн., а всього загальною сумою  3311 (три тисячі триста одинадцять ) грн. 11 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Суддя: