Комінтернівський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-о-153/11

09.08.2011смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

       Головуючого судді - Барвенка В. К.,

       при секретарі – Мельниковій В. М.,

       за участю заявника – ОСОБА_1,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи – другого Приморського відділу державної реєстрації актів громадянського стану Одеського міського управління юстиції, про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо неповнолітнього ОСОБА_3,   -

ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якою просила  встановити факт батьківства ОСОБА_2 щодо неповнолітнього ОСОБА_3.

       У судовому засіданні заявниця свої  вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

       Представник заінтересованої особи  у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, проте подав суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.

       Розглянувши доводи заявника, пояснення інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви виходячи з наступного:

       Заявниця стверджує, що вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 у період з червня 2000 року по жовтень 2002 року.

       За цей час у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина – ОСОБА_3, однак при реєстрації народження дитини батько дитини був записаний за її вказівкою, оскільки вони фактично не перебували у шлюбних відносинах і за різних причин була відсутня заява батька щодо визнання свого батьківства.

       Заявниця не придавала даному факту значення, оскільки вони із ОСОБА_2 проживали разом, відносини були добрі, сімейні.

      Пр цьому, як стверджує заявниця, ОСОБА_2 визнавав себе батьком ОСОБА_3, відвідував жінку у пологовому будинку, забирав її звідти з дитиною, піклувався про свою дитину, дарував подарунки, тощо.

      У матеріалах справи присутня копія свідоцтво про таінство крещення, яке було проведено над ОСОБА_3 18 липня 2001 року, що також підтверджує визнання ОСОБА_2 свого батьківства над ОСОБА_3

      Однак подальше спільне життя у них не склалось.

       ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.

       Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане 22.089.2001 року відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, та про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено актовий запис № 554.

       Згідно   листа № 2212/12-21 від 29.07.2011 року другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції повідомлено,  що актовий запис про народження  від 22 серпня 2001 року на ОСОБА_3, складений із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України, батьком , у відповідності  з ч. 1. ст. 135 СК України записаний ОСОБА_3,  мати записана – ОСОБА_1.

       ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що  першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 22.07.2010 року у книзі реєстрації смертей здійснено актовий запис № 1280.

       Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно  в період з червня 2000 року по жовтень 2002 року проживали разом у гуртожитку, а до цього у них були тісні взаємовідносини. У них народилась дитина,  ОСОБА_3, померлий ОСОБА_2 визнавав дитину своєю, опікувався про жінку та дитину. Подальше життя   не склалось, з яких причин свідку невідомо.   

       Свідок підтвердив суду, що батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2

        Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що був другом померлого ОСОБА_2, влаштував його на роботу де ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_1

         Свідок показав суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно  в період з червня 2000 року по жовтень 2002 року проживали разом у гуртожитку, а до цього у них були тісні взаємовідносини. У них народилась дитина,  ОСОБА_3, померлий ОСОБА_2 визнавав дитину своєю, опікувався про жінку та дитину. Подальше життя   не склалось, з яких причин свідку невідомо.   

       Свідок підтвердив суду, що батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2

        Свідок ОСОБА_8 також підтвердила факт фактичних шлюбних відносин  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, народження у них спільної дитини – ОСОБА_3, та пояснила суду, що батьком дитини є ОСОБА_2

        Батьківство ОСОБА_2 щодо неповнолітнього ОСОБА_3  також підтверджується наявними сімейними фотографіями, які містяться у матеріалах справи.

        Встановивши дійсні правовідносини та фактичні обставини справи, суд звертається до положень законодавства, яким вони врегульовані.

        У відповідності до ст. 130 Сімейного Кодексу України у випадку смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

        Суд, оцінивши у сукупності всі наявні у справі докази,  приходить до висновку, що факт батьківства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, доведений матеріалами справи, вимоги  заявника грунтуються на законі, і  підлягають задоволенню.

        У відповідності до ст. 134 Сімейного Кодексу України  на підставі заяви осіб, визначених ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить  відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає  нове Свідоцтво про народження.   

        На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 134 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 212, 215, 218, 223, 256, 293, 294, 296 ЦПК України,  суд,   -

ВИРІШИВ:

       Заяву ОСОБА_1,  - задовольнити.

       Встановити факт батьківства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо неповнолітнього  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

       Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

        У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом  десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.                           

Суддя   В. К. Барвенко