Справа № 1-81/11

ВИРОК

Іменем України

01 червня 2011 року                                                                                                               м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого –судді Чаус Л.В.

при секретарі Купрієвич О.О.,

за участю прокурора Носикова В.В.,

підсудної ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянкою України, має повну загальну середню освіту, не працює, не заміжня, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

-          у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.355, ч.3 ст.357, ч. 2 ст. 186 КК України, -

                                                               в с т а н о в и в:    

03 лютого 2011 року, приблизно о 16-00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні належного їй будинку АДРЕСА_2, з метою примушування ОСОБА_2 до виконання цивільно-правових зобов’язань, а саме до повернення боргу, який виник в результаті неповної сплати потерпілою квартирної плати за проживання в її будинку, погрожувала нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та вивезенням для заняття проституцією. В якості забезпечення повернення ОСОБА_2 боргу, підсудна  протиправно вилучила документи, а саме: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку, видані на ім’я ОСОБА_2 та свідоцтво про народження, видане на ім’я її малолітнього сина ОСОБА_3, мобільний телефон марки  «Сіменс А-70», вартістю 100 грн., та сім карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., яка знаходилась в даному телефоні.

Допитана у судовому засіданні підсудна  ОСОБА_1 у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.355 та ч.3 ст.357 КК України, винною себе визнала повністю та пояснила, що приблизно в середині вересня 2010 року здала належний їй будинок по АДРЕСА_2 для проживання сім’ї ОСОБА_2, з умовою сплати ними квартирної плати у розмірі 350грн. щомісячно, оплати комунальних послуг та проведення поточного ремонту. Однак квартирну плату вони оплачували не в повному обсязі, та не зробили поточний ремонт в будинку. 03.02.2011р., знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, прийшовши до будинку, який здавала, побачила, що ОСОБА_2 зпаковує свої речі та збирається переїжджати. При цьому повідомила, що грошей для сплати боргу у неї немає. Погрожуючи потерпілій фізичним насиллям, вона вимагала сплатити хоча б 100грн. в рахунок боргу. Побачивши документи потерпілої, які лежали на тумбочці, вона взяла їх, а також  забрала з її рук мобільний телефон, та повідомила ОСОБА_2, що поверне їх після сплати боргу. Наміру присвоєння документів та мобільного телефону у неї не було. В скоєному щиро кається.

Крім показань підсудної, її вина в скоєнні злочинів при вищевикладених обставинах підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з 15.09.2010р. по 27.01.2011р. вона проживала разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 та співмешканцем ОСОБА_4 в будинку, який здавала ОСОБА_1 За цей час вони заборгували квартирну плату у розмірі 140грн. Після того, як ОСОБА_4 був заарештований за вчинення злочину, вона вирішила переїхати на проживання в с.Парутине Очаківського району. 03.02.2011р. приїхала ОСОБА_1, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння, та, погрожуючи примушуванням до заняття проституцією та фізичним насиллям, вимагала сплати боргу спочатку 850грн, потім 2600грн.  На її пояснення про відсутність грошей, підсудна забрала з її рук мобільний телефон, повідомивши, що поверне його та документи, які взяла з тумбочки, після сплати хоча б 100 грн. в рахунок боргу.   

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що з вересня 2010року по січень 2011року її дочка ОСОБА_1 здавала належний їй житловий будинок по АДРЕСА_2 квартиронаймачам.  Вони не оплатили повністю квартирну плату, комунальні послуги  та не проводили ремонт, чим порушили умови домовленості. 03.02.2011р. дочка поїхала в м.Очаків з метою повернення боргу, та зателефонувавши їй, повідомила, що забрала у наймачки мобільний телефон в якості застави, до повернення нею боргу.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 03.02.2011р. їй зателефонувала її знайома ОСОБА_2 та попросила терміново зайняти 100грн. При цьому, вона плакала та прийшовши через деякий час за грошима, повідомила, що наймала будинок і його власниця вимагає сплати грошей, забравши в неї документи та мобільний телефон.  

Із показань свідка ОСОБА_8, даних нею на досудовому слідстві, вбачається, що 03.02.2011р. вона була запрошена працівником міліції до будинку ОСОБА_1, де остання, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, виражалась нецензурною лайкою на адресу наймачки ОСОБА_2 та кричала, що поверне їй документи та мобільний телефон після сплати боргу (а.с.32).

Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві давала показання про те, що її правнучка ОСОБА_1 здавала належний їй будинок по АДРЕСА_2 якійсь жінці з чоловіком та дитиною  (а.с. 47).

Свідок ОСОБА_10 в своїх показаннях на досудовому слідстві зазначала про те, що її син ОСОБА_4 проживав з дівчиною ОСОБА_2 та її дитиною в найманому будинку по АДРЕСА_2, до його арешту за вчинення злочину (а.с.51).

Пояснення підсудної, потерпілої, свідків про час, місце та спосіб скоєння злочинів узгоджуються між собою та підтверджуються даними протоколів добровільної видачі, із яких вбачається, що підсудна ОСОБА_1 03.02.2011р. добровільно видала працівникам міліції належний потерпілій ОСОБА_2 мобільний телефон марки  «Сіменс А-70»та сім карту мобільного оператора «Київстар», яка знаходилась в даному телефоні, та 07.02.2011р. добровільно видала належні потерпілій паспорт, трудову книжку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про народження її дитини (а.с.9, 11).   

Дослідивши вищезазначені докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає доведеною вину  ОСОБА_1 у пред’явленому їй обвинуваченні у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднаному з погрозою насильства над потерпілою та у незаконному заволодінні паспортом та іншими важливими особистими документами і кваліфікує її дії:

- за примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднане з погрозою насильства над потерпілою - за  ч. 1 ст. 355 КК України;

- за  незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами –за ч.3 ст.357 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується також за ч. 2 ст. 186 КК України в тому, що шляхом погрози застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої ОСОБА_2, відкрито викрала  у неї мобільний телефон марки  «Сіменс А-70», вартістю 100 грн., та сім карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на суму 125грн.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала себе винною у  скоєнні відкритого викрадення майна потерпілої, стверджуючи, що вилучила телефон в якості забезпечення повернення суми боргу, що підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2

За таких обставин, суд вважає, що неправомірно вилучаючи мобільний телефон, який належить потерпілій ОСОБА_2, ОСОБА_1 не мала умислу на його беззворотне обертання на свою користь чи на користь третіх осіб. Метою її дій було примушування потерпілої до виконання цивільно-правових зобов’язань - до виплати суми боргу по квартирній платі, а тимчасове вилучення майна потерпілої - способом такого примушування. Вказані дії охоплюються складом злочину, передбаченого ч.1 ст.355 КК України, тому вони не потребують додаткової кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, і за вказаною статтею підсудну слід виправдати.  

При призначенні покарання підсудній суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що нею вчинені злочини невеликої тяжкості, її особу, а саме те, що вона раніше не судима та вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризуються позитивно, як обставини, що пом'якшують покарання –добровільне відшкодування завданої шкоди, щире каяття, та як обставину, що обтяжує покарання –скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи викладене,суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити підсудну від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Речові докази у справі –паспорт, трудову книжку,довідку про присвоєння ідентифікаційного номера  на ім’я ОСОБА_2, свідоцтво про народження на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон марки  «Сіменс А-70», та сім карту мобільного оператора «Київстар», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, слід вважати повернутими за належністю.

Керуючись ст..ст. 323, 324 КПК України,

                                                            З А С У Д И В:     

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.355, ч.3 ст.357 КК України і призначити покарання:

-          за ч.1 ст.355 КК України –один рік обмеження волі;

-          за ч.3 ст.357 КК України –два роки обмеження волі.

        На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -  два роки обмеження волі.

        На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на один рік.

       На підставі ст.76 КК України, зобов’язати засуджену ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

        ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України –виправдати за відсутністю в її діях складу вказаного злочину.

       Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити попереднім –підписку про невиїзд.

Речові докази у справі –паспорт, трудову книжку,довідку про присвоєння ідентифікаційного номера  на ім’я ОСОБА_2, свідоцтво про народження на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон марки  «Сіменс А-70», та сім карту мобільного оператора «Київстар», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, вважати повернутими за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

            Головуючий