Справа №22-а-11974/11Головуючий у І інстанціїВолодько І.С.
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Касьяненко
19.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : судді Антоненко В.І.,
суддів: Гуля В.В., Касьяненко Л.І.,
розглянула у порядку письмового провадження у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив у судовому засіданні та просив визнати відмову відповідача провести перерахунок пенсії неправомірною, зобов’язати здійснити нарахування та виплату йому доплату до пенсії, яка передбачена ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії а віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.10.2008 року, враховуючи положення ст.67 вищевказаного Закону.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2009 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку та виплати доплати до пенсії згідно ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано відповідача провести з 01 жовтня 2008 року перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно ст..50 та ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а відповідно до ст.54 цього ж Закону - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, враховуючи положення ст..67 вищевказаного Закону.
В апеляційній скарзі УПФУ в м. Біла Церква Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЄС, що підтверджується копією посвідчення, копією довідки МСЕК.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Біла Церква Київської області і одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,але не у повному обсязі.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 54, 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: