Справа №22-а-11399/11Головуючий у І інстанціїПінкевич
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Касьяненко
19.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : судді Антоненко В.І.,
суддів: Гуля В.В., Касьяненко Л.І.,
розглянула у порядку письмового провадження у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у судовому засіданні та просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату за період 2006-2008 роки та з січня по травень 2009 року щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у сумі 4390 грн.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову відповідача щодо нарахування та виплати позивачці щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 19 серпня 2008 року і по травень 2009 року та з січня по травень 2009 року.
В апеляційній скарзі УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така надбавка у 2008 році виплачувалась їй частково.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області відхилити, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: