Справа № 1-775/2011

В И Р О К  

іменем України

"20" липня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді Левко В.Б.,

при секретарі –Свириденко А.М.,          

з участю прокурора –Довбищука А.І., Сокирко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

                                  народження, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньо-

                                  технічною освітою, одруженого, працюючого, зареєстрованого та

                                  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

                                  раніше судимого: 17.10.2002 року Дніпровським районним судом

                                  м. Києва за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення

                                  волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування

                                  покарання з іспитовим строком 1 рік, 03.06.2004 року

                                  Солом’янським районним судом м. Києва за ч.3 ст.289 КК України,

                                  із застосуванням ст. 71 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення            

                                  волі, 02.08.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст.122

                                  КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України на 7 років 6

                                  місяців позбавлення волі.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18 травня 2003 року о 19 год. 30 хв., біля зупинки трамваю «вулиця Довбуша», керуючи технічно справним мотоциклом марки «ІЖ»д.н.з.НОМЕР_1 рухався по проїзній частині вул. Алма-Атинська, зі сторони Ленінградської площі в напрямку масиву ДВРЗ в м. Києві.

В цей час на зупинці громадського транспорту «вулиця Довбуша»в м. Києві, зупинився трамвай №33, який здійснював посадку та висадку пасажирів.

ОСОБА_1 не зупинився перед стоячим трамваєм, а продовжив рух, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 який переходив проїзну частину, а саме від тротуару до трамваю.

Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та перебував на лікуванні.

Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п.12.1, 12.3, 18.8 Правил дорожнього руху.

          Згідно висновку судово-медичного експерта №622/Е від 29.04.11 року  ОСОБА_2. спричинені тілесні ушкодження: закритий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, закрита черепно-мозкова травма та забійна рана відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, садна стоп відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив вище викладені обставини вчинення злочину.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку cт. 299 КПК України показаннями підсудного, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред’явлене підсудному обвинувачення.

          Дії ОСОБА_1. органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху  особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, одружений, раніше судимий, пом’якшуючі обставини –щире каяття, повне визнання вини та добровільне відшкодування шкоди. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі та звільнити ОСОБА_1. від його відбуття з випробуванням та іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

          Оскільки підсудний відразу надав потерпілому допомогу, доставив останнього до лікарні, повністю відшкодував матеріальну шкоду, в зв’язку з чим потерпілі не мають до нього ні моральних ні матеріальних претензій, з часу вчинення злочину пройшло вісім років, суд вважає за можливим не позбавляти підсудного ОСОБА_1. права керування транспортними засобами.   

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                      з а с у д и в :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки.

          На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1. без дозволу органу КВІ не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися на реєстрацію

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1. залишити у виді підписки про невиїзд з місця тимчасового проживання.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя: