Справа № 2-1490/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"29" червня 2011 р.                                                 Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді                                                Шевченко Н.М.,

   при секретарі                                                 Кириловій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», треті особи Житлово-будівельний кооператив «Урожай», ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності та зобов’язання зареєструвати право власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить визнати за нею право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 64,9 кв.м, та зобов’язати  Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» зареєструвати за нею право власності на вказану квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.06.1972 року вона уклала шлюб із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік, ОСОБА_5, згідно рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів був прийнятий до ЖБК «Урожай». 26.02.1975 року ОСОБА_5 та членам його сім’ї в складі трьох осіб був наданий ордер на право зайняття трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_5 свій пай за вказану квартиру у ЖБК «Урожай»сплатив в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивачки, ОСОБА_5, помер, у зв’язку з чим відкрилась спадщина на майно померлого, серед іншого на паєнакопичення у ЖБК «Урожай». 14.08.1991 року державним нотаріусом  Першої Київської державної нотаріальної контори позивачці видані Свідоцтво про право власності та Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до яких їй належать 5/8 паєнагромадження померлого чоловіка ОСОБА_5 у ЖБК «Урожай». За словами позивачки на 3/8 частини паєнагромадження у ЖБК «Урожай»Першою Київською Державною нотаріальною конторою оформлено спадкові документи на сина померлого – ОСОБА_2. Водночас на її запит Перша Київська державна нотаріальна контора відмовилась надати інформацію щодо видачі ОСОБА_2. спадкових документів на паєнакопичення щодо спірної квартири, та на час звернення з даним позовом до суду за даними КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» право власності на вказану квартиру не зареєстроване.

Позивачка зазначила, що відповідач ОСОБА_2. лише незначний час, більш ніж двадцять років назад, проживав у квартирі АДРЕСА_1 проте ніколи не ніс витрат, пов’язаних з її експлуатацією. Теперішнє місце проживання ОСОБА_2 позивачці невідоме, за даними адресного бюро у м. Києві та Київській області відповідач не значиться. Позивачка з моменту заселення у квартиру АДРЕСА_1 на протязі більш ніж двадцяти років постійно та правомірно проживає в ній разом із сім’єю, особисто, в повному обсязі несе усі витрати, пов’язані з її експлуатацією, оплачує комунальні послуги, здійснює поточний ремонт квартири. На звернення позивачки до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»з приводу реєстрації за нею права власності на спірну квартиру, останній в усному порядку було відмовлено, що є підставою її звернення з даним позовом в судовому порядку.

Представник позивачки ОСОБА_6. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час судового розгляду справи неодноразово повідомлений телеграфом та об’явою в газеті «Урядовий кур’єр»за адресою, зазначеною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення, долучені до матеріалів справи, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та телеграм на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомив.

В порядку ч.9 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_2. було повідомлено про час та місце слухання справи шляхом опублікування оголошення про виклик відповідача в газеті «Урядовий кур’єр»від 07 червня 2011 року № 102, яке приєднано до матеріалів справи (а.с 150, 163-163в).

Представник відповідача Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»в судове засідання не з’явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак надав до суду заяву, відповідно до якої просить суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України та провести розгляд справи за його відсутності. (а.с. 138-139)

Представник третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Урожай»в судове засідання не з’явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак надав до суду заяву, відповідно до якої просить суд провести розгляд справи за його відсутності. (а.с. 141)

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про день та час судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, про поважні причини неявки суд не повідомили, однак надали до суду заяви, відповідно до яких позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд провести розгляд справи за їхньої відсутності. (а.с. 170, 171)

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача ОСОБА_6, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи та долучену копію спадкової справи №2283/1990, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої  статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 03.06.1972 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане районним бюро ЗАГСу м. Бориспіль, Київської області від 03.06.1972 року, актовий запис № 123. (а.с. 71)

Відповідно до положення статті 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Положенням ст. 58 Житлового кодексу України передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер який і є підставою для вселення в надане приміщення.

Згідно ордеру на житлове приміщення № Г250483 від 26.02.1975 року, ОСОБА_5 та членам його сім’ї в складі трьох осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (донька), надано житлове приміщення, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 73)

Відповідно до вимог ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно довідки № 5 від 25.01.2007 року, виданої ЖБК «Урожай», ОСОБА_5 являється власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 30.01.1990 року паєнакопичення за квартиру сплачено в повному обсязі, в розмірі 8441,90 крб. (а.с. 72)

За даними технічного паспорту, складеного КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»від 08.02.2007 року, трикімнатна квартира АДРЕСА_1 розташована на 9-му поверсі 12-ти поверхового будинку, жилою площею –39,5 кв.м, загальна площа квартири становить –64,9 кв.м. (а.с. 48-49)

ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_5 помер, про що зроблено актовий запис про смерть № 1336 від 11.03.1990 року Дарницьким ЗАГС м. Києва. (а.с. 74)

Згідно свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину, виданих Першою Київською державною нотаріальною конторою від 14.08.1991 року, ОСОБА_1 належать 5/8 паєнагромадження померлого чоловіка ОСОБА_5 у ЖБК «Урожай». (а.с. 75-76, 77-78)

Як убачається зі спадкової справи, копія якої долучена до матеріалів справи, згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 11.07.1991 року, ОСОБА_2 належать 3/8 паєнагромадження померлого батька ОСОБА_5 у ЖБК «Урожай».

За даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна  станом на 31.01.2011 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована, що підтверджується довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»№ 5346 (И-2011) від 03.02.2011 року. (а.с. 122)

Відповідно до Довідки Форми № 3 від 06.04.2011 року за № 16, виданої ЖБК «Урожай», в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_4 (онук), оплата комунальних платежів проводилась своєчасно, станом на 01.12.2010 року заборгованість відсутня, власником особового рахунку на житлову площу є ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був виписаний 22.05.1990 року. (а.с 125)

ОСОБА_2 за відомостями адресного бюро м. Києва та Київської обл. не значиться, що підтверджується довідкою адресного бюро № 33 від 03.12.2010 року. (а.с. 83)

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Так, судом встановлено, що цивільні правовідносини щодо визнання права власності на спірну квартиру виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто до 01.01.2004 року, тому в розрізі даного спору, суд при ухваленні рішення керується нормами Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року із змінами, внесеними в нього, та нормами іншого цивільного законодавства, що діяли на момент виникнення та дії спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст.86  Цивільного кодексу УРСР 1963 року, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власник жилого приміщення здійснює права володіння, користування, розпорядження жилим приміщенням, що належить йому на праві власності відповідно до його призначення і меж використання.

Власник жилого приміщення несе тягар утримання жилого приміщення квартири, будинку і загального майна власників приміщень у багатоквартирному жилому будинку.

Члени сім’ї власника жилого приміщення мають право користування конкретним жилим приміщенням нарівні з власником.

Згідно положень норм цивільного законодавства, що були чинними на момент виникнення та дії спірних правовідносин, члени житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, які повністю внесли свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. (стаття 15 Закону України «Про власність»)

Так, з прийняттям Закону України «Про власність»(від 07.02.1991 року, введеного в дію ЗУ №885-12 від 15.04.1991 р.) членам житлових і житлово-будівельних кооперативів, що сплатили пайові внески, надано право власності, знято обмеження щодо складу та обсягу майна, житло стало об’єктом майнового обороту.

Володіння квартирою на правах користування засвідчується завіреним в установленому законом порядку документом (договір найму, дарування з умовою, і свідоцтво про право на власність, зареєстровані в органах технічної інвентаризації або в органах місцевої ради). Володіння житлом без правових підстав вважається самовільним і ніяких прав на нього не надає, навіть коли володілець вступив в договірні відносини з власником (наприклад, сплачував квартирну плату).

З огляду на вищевикладене, вбачається, що предметом спору є визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме на жиле приміщення трикімнатну квартиру АДРЕСА_1,  за ОСОБА_1, оскільки право власності на зазначений об’єкт може бути оспорено відповідачем ОСОБА_2. та вимагається КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»для належного правового оформлення.

Так, судом встановлено, що в розрізі даного спору, позивачка має достатні правові підстави на визнання за нею права власності на об’єкт нерухомого майна, жиле приміщення, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 оскільки ордер на даний об’єкт  надано чоловіку позивачки під час перебування у шлюбі, як члену Житлово-будівельного кооперативу «Урожай», позивачка є власником 5/8 частини паєнакопичення померлого чоловіка ОСОБА_5 у ЖБК «Урожай», сплаченого в повному обсязі, зареєстрована та постійно проживає за адресою спірної квартири, сплачує житлово-комунальні послуги, несе інші витрати, пов’язані з  експлуатацією квартири, а також враховуючи, що право власності не заперечено сторонами, підтверджено письмовими поясненнями та документами, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», треті особи Житлово-будівельний кооператив «Урожай», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов’язання зареєструвати право власності на квартиру підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 р., ст. 86  Цивільного кодексу Української РСР 1963 р., ст. 9, 58  Житлового кодексу України, ст.ст.1, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 88, 131, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомого майна,  а саме на квартиру АДРЕСА_1

Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на об’єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :