Справа № 2-2554/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/0390/1244/11

Категорія:27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді Данилюк В.А.

          суддів - Осіпука В.В., Свистун О.В.

          при секретарі Дуткіній Ж.П.

з участю представника відповідача –Татушко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою позивача –ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 червня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмолено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що при укладенні оспорюваного договору та надання позивачу кредитних коштів в іноземній валюті відповідачем було дотримано всіх вимог Закону і при цьому будь-які права позивача не були порушені.

Такий висновок суду ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, що є в матеріалах справи і відповідають зазначеним нормам закону та умовам укладеного між сторонами договору.

При розгляді справи судом вірно встановлено, що 22 серпня 2006 року між ОСОБА_2, від імені якої по довіреності від 22 серпня 2006 року діяв ОСОБА_4, та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»був укладений кредитний договір № 014/1101/30441, згідно умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом 145000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 21 серпня 2011 року (а.с.5-6).

Умовами вказаного договору, а саме п. 1. визначено, що банк надає позичальнику грошові кошти в доларах США.

Частиною 2 ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Крім того, відповідно до п. 8.12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 року № 200, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2007 року № 656/13923 –фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку та здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв’язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно отриманих генеральних ліцензій Національного банку та здійснення валютних операцій.

Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року № 1429/10028 –використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Згідно банківської ліцензії № 10, яка видана 20 квітня 2001 року відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», зареєстрованому НБУ 27.03.1992 року за № 94, та додатком до ліцензії № 10 від 20.04.2001 року, виданим НБУ, банку надано право на здійснення операцій з валютними цінностями. Банківською ліцензією № 10, виданої 11.10.2006 року відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», зареєстрованому НБУ 27.03.1992 року за № 94, та дозволом № 10-3 від 11.10.2006 року, виданим НБУ, банку надано право на здійснення операцій з валютними цінностями.

Тобто чинним законодавством передбачено право комерційних банків здійснювати валютні операції, у тому числі видавати кредити в іноземній валюті фізичним особам.

Отже, відповідно до наведеним норм законодавства ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»»мав право укладати кредитний договір в іноземній валюті та вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що вона не підписувала заяви про видачу готівки та не отримувала особисто кредитних коштів, оскільки вони спростовуються довіреністю від 22 серпня 2008 року ОСОБА_2 про уповноваження ОСОБА_4 представляти її інтереси з питань укладення кредитного договору в банку «Аваль»та оформлення договорів застави по транспортних засобах (а.с.38).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки вони були предметом дослідження в суді першої інстанції і суд їм дав правильну правову оцінку.

При таких обставинах справи та відповідно до зазначених норм закону, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 червня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:   

Судді: