Справа № 3-324/11

Провадження №33/0390/250/11 Суддя в 1 інстанції: Присяжнюк Л.М.

Категорія:ст.124 КУпАП      Доповідач: Опейда В. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05.09.2011  року          місто Луцьк  

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області Опейда В.О., з участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 19 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, -     

В С Т А Н О В И В :

          Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 19 липня 2011 року справа щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП була закрита на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за те, що він 05 квітня 2011 року о 14 годині 15 хвилин на 175 км + 700 м автодороги «Київ-Ковель-Ягодин» у Житомирській області, керуючи автомобілем «Пежо 308» д.н.з. НОМЕР_1, проявив неувагу, виїхав в момент обгону на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Опель», який рухався назустріч, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3 б), 12.3, 14.2 в) ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною і необґрунтовано, такою що підлягає скасуванню. Зазначає, що при постановленні рішення суд послався тільки на показання ОСОБА_1 та висновок спеціаліста автотехніка. Стверджує, що зіткнення автомобілів відбулось на зустрічній смузі руху для ОСОБА_1 Вважає, що дана обставина стверджується оглядом місця пригоди та схемою до нього, а також поясненнями ряду свідків, які були очевидцями пригоди. Причиною скоєння автопригоди вважає дії ОСОБА_1, в результаті яких він отримав тілесні ушкодження. Просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В запереченні на апеляцію, ОСОБА_1 не вважає ОСОБА_3 потерпілим, а також зазначає, що ним не наведено переконливих фактів і доказів своєї непричетності до скоєної ДТП. Зазначає, що саме ОСОБА_3 змінив напрямок руху свого автомобіля, про що стверджено в його поясненні, а також поясненнях опитаних свідків. Стверджує, що працівники ДАІ проявили необ’єктивність та упередженість, оскільки фотографії до протоколу огляду місця події не долучались, а слідчим на схемі не визначалось місце зіткнення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

 Перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, міркування ОСОБА_1 та його захисника, які заперечили апеляцію і просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, належним чином з’ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з’ясував обставини справи, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підтверджується його як письмовими так і поясненнями в судовому засіданні, з яких вбачається, що він керував автомобілем «Пежо 308», здійснював маневр випередження автомобіля «ВАЗ» з причіпом, який рухався в попутному з ним напрямку ближче до обочини, оскільки ширина проїзної частини дороги дозволяла це зробити. Автомобіль «Опель», який рухався на зустріч, пригальмував, і його винесло на зустрічну смугу в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Аналогічні пояснення давав і ОСОБА_5

Посилання в апеляції ОСОБА_3 на необґрунтованість постанови суду, необхідність скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, не заслуговує на увагу, оскільки апелянтом не наведено доводів того, які ж саме обставини залишились не з’ясованими. Зокрема, в суді апеляційної інстанції він не зміг пояснити наявність сліду його автомобіля та уламків від автомобілів на зустрічній смузі руху.

Зважаючи на обставини події відсутній причинний зв’язок між діями ОСОБА_1 та дорожньо-транспортною пригодою, так як саме скаржник не справився з керуванням автомобіля і створив аварійну ситуацію.

Зокрема у відповідності до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зазначено про наявність поверхневих слідів шин на проїзній частині дороги в напрямку м. Києва, а також наявність дрібних уламків від автомобіля. При проведенні огляду було складено також схему, та проводилось фотографування місця пригоди.

В протоколі огляду дорожньо-транспортної пригоди відсутні записи з замірами щодо розташування транспортних засобів, а також слідів виявлених при проведенні огляду по відношенню до проїзної частини. При цьому сліди відображені на схемі до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди не узгоджуються з фотографіями, які були зроблені при проведенні огляду і витребувані на вимогу суду.

Зокрема, сліди шин автомобіля відображені на смузі руху в напрямку м. Києва беруть початок на вказаній смузі руху, виходять на зустрічну лівим колесом і знову повертаються на попередню смугу руху. Наведене свідчить, що автомобіль «Опель» виїхав на смугу зустрічного руху. В підтвердження цього є і замір лівого сліду по відношенню від правого краю проїзної частини дороги, що більше ніж ширина вказаної смуги руху в цілому.

Крім цього, ні в протоколі, ні на схемі не відображено розташування дрібних уламків. Разом з тим, як вбачається з фотографій зроблених при проведенні огляду пригоди, такі уламки розташовані на смузі руху автомобіля «Пежо-308» і сконцентровані в місці зафіксованого сліду автомобіля на смузі руху в напрямку м. Ковеля, що і свідчить про місце зіткнення автомобілів.

З протоколу огляду автомобіля «Пежо-308» вбачається, що передня його частина не пошкоджена. Однак мають місце механічні пошкодження в своїй основі на рівні лівого переднього крила і лівих передніх дверей, з частковим пошкодженням лівих задніх дверей.

Сукупність зазначених слідів і з’ясованих обставин пригоди свідчить про помилкове визначення місця зіткнення транспортних засобів органом дізнання при проведенні огляду дорожньо-транспортної пригоди.

Зважаючи на викладене, а також взяті судом першої інстанції пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо здійснення гальмування і маневру повороту автомобілем «Опель», зроблено обґрунтований висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що зроблений судом висновок узгоджується і з результатами дослідження здійсненого спеціалістом і відповідає реальному перебігу подій при здійсненні зіткнення транспортних засобів.

У справі зібрано достатньо доказів для прийняття рішення, ці докази досліджені місцевим судом, а тому підстав для його скасування, як про це ставиться в апеляційній скарзі, немає.

З урахуванням наведеного та доводів апеляції, постанова суду першої інстанції про закриття провадження у даній справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляції ОСОБА_3 не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, -    

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Старовижівського районного суду від 19 липня 2011 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – без зміни.     

          Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя