Судове рішення #17595231

        

Справа № 2-а-4548/2011

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"05" липня 2011 р.             Дніпровський районний суд  м. Києва

в складі:  головуючого судді                                                                 Шевченко Н.М.,

                при секретарі                                                                          Кириловій Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,   -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідачів протиправними щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, мотивуючи свої вимоги тим, що йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи від захворювання, пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС, не в повному обсязі нараховується та виплачується щорічна одноразова допомога на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, - в розмірі меншому, ніж це передбачено вищезазначеною нормою Закону. Тому позивач просить визнати дії відповідачів протиправними та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва та Київський міський центр по нарахуванню провести перерахунок та виплату щорічної одноразової допомоги відповідно до вимог ст. 48, 70 вищевказаного Закону з 01.03.2001 року  у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат та здійснювати виплату допомоги в подальшому.

          До судового засідання позивач надав письмову заяву та просить суд проводити розгляд справи без його участі, підтримавши позовні вимоги.

З письмових заперечень представників відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва та відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вбачається, що проти задоволення позову заперечують, призначення позивачу щорічної допомоги на оздоровлення проводиться на підставі положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заперечення відповідачів містять клопотання про розгляд справи у їхню відсутність.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2011 року вирішено питання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині вимог за період з 01.03.2001 року по 30.11.2010 року залишено без розгляду.   

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до слідуючого.

Відносини, які склалась між позивачем та відповідачами є публічно –правовими, виходячи зі змісту статті 3 та п.2 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Як  встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інвалід ІІІ групи та віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, що набрав чинності 01.01.2008 року, текст абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого   частини   першої,   частини  третьої,  абзаців  другого, третього,  четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та   частини  сьомої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».  

Проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, позивач має  право на отримання  щорічної грошової допомоги в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліда ІІІ групи.

Згідно Типового положення про Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2007 року №790, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, згідно з п. 4.1. Положення про центр здійснює виплату соціальної допомоги, інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, також, жодним нормативно-правовим актом Центру не надано повноважень встановлювати розміри щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та  Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належними відповідачами в даній справі.

Позивач 20.01.2011 року звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації  щодо здійснення перерахунку  щорічної допомоги на оздоровлення

Як убачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації  направленого позивачу, розпорядженням від 21.07.2010 року відповідач призначив ОСОБА_1  щорічну допомогу на оздоровлення у 2010 році у розмірі 90,00 грн.

Дане розпорядження про призначення щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році позивач не оскаржив.

Необхідно зазначити, що правові наслідки для позивача створює  розпорядження, та рішення а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

Враховуючи, що ухвалою суду позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині вимог за період з 01.03.2001 року по 30.11.2010 року про виплату щорічної допомоги на оздоровлення залишено без розгляду, а розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 21.07.2010 року позивач не оскаржив, тому підстав для задоволення позовних вимог про перерахунок суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення відсутні.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідачів в майбутньому (довічно) нараховувати та виплачувати щорічну грошову допомогу на оздоровлення.

Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом’якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізацію особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства.  

До спірних правовідносин застосовується закон, що діє на момент виникнення у особи відповідного права.

Цілком обґрунтована позиція законодавця свідчить про те, що в майбутньому можуть бути підвищені соціальні гарантії громадян, тому вирішення спорів на майбутнє чинним КАС України не передбачено.

Таким чином, вимоги позивача про здійснення в майбутньому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави, т.я. згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 19, 46, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 48, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.  ст. 11, 17, 71, 99, 100, 158 -163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.     

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація