Справа № 2-1008/11

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"06" липня 2011 р.                Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді                                            Шевченко Н.М.,

             при секретарі                                         Кириловій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення боргу за договором найму житлового приміщення,

            в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить, розірвати договір оренди житлового приміщення від 02 серпня 2010 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість в сумі 4493,99 грн., яка складається з боргу за орендну плату за жовтень та листопад 2010 року, боргу за користування кабельним телебаченням, боргу за надання комунальних послуг, а також судові витрати за надану правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати на банківське обслуговування з перерахування судового збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 06,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 02.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди житлового приміщення, згідно умов якого ОСОБА_2, який являється орендарем, прийнято в тимчасове користування двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить орендодавцю - ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Виходячи зі змісту договору оренди житлового приміщення, відповідач зобов’язався вносити орендну плата за використання квартири та майна в розмірі 5400,00 грн. в місяць та здійснювати плату за телефонні переговори, послуги інтернету, електроенергію, холодну та гарячу воду. Однак, за жовтень, листопад 2010 року за відповідачем рахується борг за орендну плату та борги за користування кабельним телебаченням та надання телекомунікаційних послуг. Відповідач проігнорував звернення позивача щодо добровільного повернення заборгованості, з чим останній був змушений звернутись за правовою допомогою до Приватного підприємства «Правовий центр», адвоката ОСОБА_3, з яким 17.01.2011 року ним укладено договір про надання правової допомоги, вартість якої становить 4000,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за його відсутності та винести рішення в заочному провадженні, позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (а.с. 61)

Відповідач в судове засідання до суду не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, відому з матеріалів справи, причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи суду не надавав. (а.с.47,59)

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який подав заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.     

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2008 року. (а.с.14-15)

Відповідно до ст. 317 ЦК України  власникові належать права   володіння,  користування та розпоряджання своїм майном.

За нормою статті 319 ЦК України встановлено, що  власник  володіє, користується, розпоряджається  своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти  щодо свого майна  будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено, що 02.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди житлового приміщення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 (орендодавець) здав, а ОСОБА_2 (орендатор) прийняв в тимчасове користування для проживання двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить орендодавцю на праві приватної власності.(а.с.11-12)

Дія оренди триває з 02 серпня 2010 року по 02 серпня 2011 року з можливістю пролонгації при згоді обох сторін.

Орендна плата за користування квартирою і майна складає 5400,00 грн. в місяць, орендна плата вноситься першого числа кожного місяця. Передплата складає вартість оренди за два місяця і складає 10800,00 грн. Оплату за квартплату здійснює орендодавець. Плату за телефонні переговори, послуги інтернету, електроенергію, холодну та гарячу воду в період дії договору здійснює орендатор.

В зазначеному договорі визначено, що договір може бути розірваний достроково, зокрема за несвоєчасне внесення орендної плати та не оплаті чи невчасній оплаті телефонних переговорів.

Згідно ст. 161 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок договору.

Відповідно до повідомлення про оплату рахунку за користування телефоном в квартирі АДРЕСА_1, заборгованість за жовтень 2010 року  становить 293,99 грн. (а.с. 22)

В результаті порушення відповідачем умови зазначеного договору, загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 4493,99 грн.,  що включає:

- борг за орендну плату за жовтень 2010 року –1000,00 грн.;

- борг за орендну плату за листопад 2010 року –3060,00 грн.;

- борг за користування кабельним телебаченням –140,00 грн.;

- борг за надання комунальних послуг (телекомунікаційні послуги) –293,99 грн.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а також договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору оренди житлового приміщення від 02 серпня 2010 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми боргу за договором найму в розмірі 4493,99 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати,  пов'язані з оплатою правової  допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права,  несуть сторони,  крім випадків надання безоплатної правової допомоги.  Граничний розмір компенсації витрат  на  правову  допомогу встановлюється законом.  

Судом встановлено, що позивач звернувся до Приватного підприємства «Правовий центр», адвоката ОСОБА_3 для надання йому правової допомоги при поданні  позову внаслідок порушення чинного законодавства ОСОБА_2 при відшкодуванні боргових зобов’язань за договором найму житлового приміщення у розмірі 4493,99 гривень. (а.с. 9,10)   

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.   

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.  

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки позивачем не надано доказів, які мали підтвердити, що позивачем проводився перерахунок коштів на рахунок Приватного підприємства «Правовий центр»за надану правову допомогу, крім того  доказів,  що мають підтвердити правовий статус Приватного підприємства «Правовий центр», що за законом мають право надавати правову допомогу, суду не надано.

          Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати на банківське обслуговування з перерахування судового збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 06,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 161, 317, 319, 526, 625, 626, 629, 651, 652  Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 84, 88, 208, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення боргу за договором найму житлового приміщення задовольнити частково.

Розірвати договір оренди житлового приміщення від 02 серпня 2010 року, а саме квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 4493,99 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати на банківське обслуговування з перерахування судового збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 06,00 грн., а всього загальною сумою 4670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) гривень 99 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня  його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я: