Дата документу Справа № 22-а-1462/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-1462/11 Головуючий у 1 інстанції: Каракай Н.Д.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Денисенко Т.С.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільского районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року до суду звернувся позивач з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплати щомісячну суму надбавки дітям війни, в якому вказав, що він є дитиною війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, статус дитини війни наданий згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., який набув законної чинності з 01.01.2006 р.
Згідно ст. 6 вищезазначеного закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Як вказав в заяві позивач —з 01.01.2006 р. по теперішній час пенсія йому не підвищувалась на 30% мінімальної пенсії за віком. Скасування підвищень пенсій згідно ст. 6 Закону № 2195 дітям війни на 30% суперечить вимогам ст. З ч.2, ст.8 ч.2, ст. 22 ч. 3, ст. 41, 68 Конституції України, Рішенню Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 р., Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Як вказав в заяві позивач, саме бездіяльністю відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, було порушено право позивача на 30% підвищення розміру пенсій згідно ст.6 Закону № 2195, так як пенсія дітям війни повинна підвищуватися з 01.01.2006 р. на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 вищезазначеного закону. Дію ст. 6 цього закону було протиправно зупинено на 2006 р. згідно п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", від 20.12.2005 р.№3235-ІУ.
Постановою Гуляйпільского районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 06.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та за період з 01.01.2009 по 21.12.2009 р. та з 01.01.2010 року по 09.02.2010 рік.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області нарахувати та виплатити позивачу суму недоотриманої нею пенсії за віком за період з 06.11.2008 р. по 31.12.2008 р. та за період з 01.01.2009 по 21.12.2009 р. та з 01.01.2010 року по 09.02.2010 рік. розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 р. та вимог ч. І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку і виплаті надбавки дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до пенсії як "дитині війни"з 22 травня 2008 року оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії "дітям війни", були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, яка діяла в редакції на час розгляду справи в суді першої інстанції, та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у вказаний період.
На час розгляду справи Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст. 6 названого Закону.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у вказаний період.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами першої інстанції не розглядалися.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Гуляйпільского районного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: