Дата документу Справа № 22-а-1483/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-1494/11 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Денисенко Т.С.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недоплати державної соціальної допомоги на дітей війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 року позивач звернулась в суд з адміністративним позовом до УПФУ Комунарському районні м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недоплати державної соціальної допомоги на дітей війни.
ОСОБА_3 у 2006-2008 роках щомісячна соціальна допомога дітям війни у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком не виплачувалась, оскільки Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»ст. 77 та 1 10 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»ст., 71 пункт 12 призупиняла дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідно до якої позивачці повинна виплачуватись щомісячно соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак Конституційний Суд України рішенням № рп/2007 від 9 липня 2007 року вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пункт 12 ст.7і, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний стан дітей війни», пункт 3 положення ст., 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік визнані не конституційними
Позивачка дізналася про порушення своїх прав, в кінці 2007 року, оскільки це питання, висвітлювалось у засобах масової інформації, а в тому не пропустила строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України. Отже, невиплати соціальної допомоги передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.
Заявою від 16.10.2009 року позивач уточнила позовні вимоги збільшивши їх на 1945, 60 грн. поросивши стягнути не виплачену допомогу за 2009 рік.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, в період з 20 листопада по 31 грудень 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 09.12.2009 року включно, щодо не нарахування ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 «Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»від 09.07.2003 року в період з 20 листопада по 31 грудень 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 09.12.2009 року включно.
В іншій частині позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просять скасувати постанову районного суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.06, набула статусу "дитина війни", що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.
Статтею 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту").
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у вказані судом періоди позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 цього Закону застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: