Справа № 2/0310/180/11 Головуючий у 1 інстанції:Пешков М.І.

Провадження № 22-ц/0390/1271/11

Категорія:41 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Мудренко Л. І.,

суддів -  Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

при секретарі   Губарик К.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення особи із самовільно зайнятого жилого приміщення за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду від 4 липня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Любомльського районного суду від 4 липня 2011 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення особи із самовільно зайнятого жилого  приміщення, у даній справі.

Ухвалено усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю - квартирою АДРЕСА_2, шляхом виселення відповідача ОСОБА_2 із самовільно зайнятої спірної квартири.

В поданій апеляційній скарзі відповідач просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові ОСОБА_1 Покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що проживає в спірній квартирі на законних підставах зі згоди позивачки, оскільки уклала з нею попередній договір купівлі-продажу.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 та членам її сім’ї. Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 зареєстроване в АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка самовільно зайняла спірну квартиру після смерті її брата ОСОБА_4.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з’явилися, хоч належним чином були повідомлені про дату судового засідання.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

          Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

          Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та членам її сім’ї, а наймачем її був ОСОБА_4 Після смерті наймача, квартиру зайняла відповідачка ОСОБА_2, проте договору найму жилого приміщення з власниками квартири не укладала.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичне зайняття ОСОБА_2 спірної квартири є самовільним, оскільки власники квартири згоди на її вселення не давали, а місце проживання відповідачки рахується за місцем її реєстрації АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду, а посилання відповідачки на укладення з позивачкою попереднього договору купівлі-продажу спірної квартири належними доказами не підтверджені..

В силу ст. 158 ЖК та ст. 810 ЦК України підставою правомірного проживання у житловому приміщенні, що належить громадянинові на праві приватної власності є договір найму жилого приміщення.

Статтею 116 Житлового кодексу України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання іншого жилого приміщення.   

Рішення суду про виселення ОСОБА_2 є правильним, а апеляційна скарга не містить встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.   

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Любомльського районного суду від 4 липня 2011 року у даній справі залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді