УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Михайловського В.І.,
Широкопояса Ю.В.
з участю прокурора Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 травня 2007 року.
Цією постановою було скасовано покарання з випробуванням та направлено для відбуття покарання згідно вироку Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 13 жовтня 2005 року засудженого за ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, учня 9-А класу Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 9 - у місця позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно змісту постанови суду ОСОБА_1 засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.10.2005 року за ст. 185 ч.3 КК України, з застосуванням ст.ст. 75,76,104 КК України на З (три) роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки. На протязі тривалого часу: з 12.12.2006 року по 10.04.2007 року не виконував вимоги суду, визначені у вироці, систематично не з'являючись на навчання, зловживав спиртними напоями. Поважність причин неявки на реєстрацію та зміну свого місця проживання ОСОБА_1 суду не довів, характеризується за місцем навчання з негативної сторони.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та винести нову постанову якою в задоволенні подання Житомирського відділу КВІ УДДУ ПВП в Житомирській області відмовити.
Справа № 11-496 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Побережний В.Й.
Категорія СТ.4082 КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було неповно перевірено причини неявки на реєстрацію до КВІ, порушено право на захист, а його неявки до КВІ з 12.12.2006 року по 10.04.2007 року пояснюється тяжкою хворобою його матері. Негативна характеристика спецшколою-інтернатом № 9 надана засудженому, на його думку, помилково. Він неодноразово брав участь у спортивних змаганнях з легкої атлетики, що є також поважною причиною неявок на реєстрацію, як і скрутне матеріальне становище засудженого та його сім'ї.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції повно та всебічно були досліджені всі надані по справі докази та обставини, які безпосередньо вказують на те, що засуджений ОСОБА_1 систематично не виконував вимоги суду, передбачені ст.ст. 76,104 КК України, тривалий час ухилявся від реєстрації та фактично, без згоди органів кримінально-виконавчої системи, змінив своє місце проживання.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений характеризується з негативної сторони, ухилився не тільки від відбування покарання, але й від навчання та відвідування школи-інтернату №9, про що суду першої інстанції було надано відповідні документи.
Суд прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 під час іспитового строку не став на шлях виправлення та обгрунтовано направив його для відбування покарання у місця позбавлення волі на визначений у вироці строк.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що суд порушив його право на захист та прийняв до уваги помилкову характеристику з місця навчання, оскільки вимогами ст. 4082 КПК України, яка регулює порядок розгляду даної справи, не передбачена обов'язкова участь захисника.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 7-22 травня 2007 року, судом першої інстанції неодноразово робилася перерва під час розгляду вказаної справи, з метою витребування додаткових відомостей та письмових документів відносно особи засудженого ОСОБА_1, який, у свою чергу, неодноразово викликався та був присутній у судовому засіданні, маючи змогу при потребі,укласти угоду з захисником.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови Корольовського районного суду м. Житомира щодо засудженого ОСОБА_1 та вважає її законною і обгрунтованою.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
3
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 травня 2007 року щодо нього - без зміни.