УХВАЛА
Іменем України
22 травня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді.............................................. Романова О.В.,
суддів.................................................... Ляшука В.В. та Яковлева С.В.,
з участю
прокурора................................................................. Руденка В.І.,
потерпілого........................................................ ОСОБА_1
та засудженого.................................................... ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець міста Житомира, громадянин України, з середньою освітою, військовозобов'язаний, непрацюючий, неодружений, мешканець АДРЕСА_1, несудимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ст.121 ч.1 КК України на 5 ( п'ять ) років 6 ( шість ) місяців
позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2, залишено попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_2 постановлено обчислювати з 29 листопада 2006 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 ( сімсот ) гривень.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 113 ( сто тринадцять ) грн. 36 коп. судових витрат за проведення експертиз. Одержувач : НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області. Код 25574601. Банк одержувача УДК в Житомирській області. МФО 811039. Реєстраційний рахунок р/р № 35229005000096.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для
Справа № 11 - 369 / 2007 Головуючий у суді 1-ої інстанції Котік В.П.
Категорія ст.121 ч.1 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С.В.
2
життя в момент заподіяння, за таких обставин.
Так, 27 листопада 2006 року близько 20-ої години декілька жителів вулиці Закам'янської в м. Житомирі намагалися затримати свого сусіда -ОСОБА_2, підозрюючи його у вчиненні крадіжок із їх сараїв. З цього приводу у них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, наніс удар ножем, який тримав у правій руці, в живіт потерпілому ОСОБА_1, заподіявши останньому проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з проникненням в черевну порожнину з ушкодженням внутрішніх органів.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить переглянути кримінальну справу щодо нього. При цьому звертає увагу на те, що судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, так як ніж він дістав з кишені з переляку та побоювання за життя своїх близьких людей - співмешканки та її дитини, які у той час знаходились поряд з ним. Після цього він з метою самозахисту наніс потерпілому один удар ножем, але саме як він це зробив не пам'ятає, пояснюючи своїм станом.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію з мотивів, наведених у ній, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого, думку прокурора Руденка В.І., який вважав апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень потерпілого та прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів. Докази його вини, які наведені у вироку, давали суду підстави для прийняття зазначеного рішення у справі. З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.
Так, з протоколу судового засідання від 26 лютого 2007 року вбачається, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного злочину за обставин, які були викладені в обвинувальному висновку, визнав. При цьому пояснив, що витяг ніж і наніс потерпілому один удар ножем через переляк у зв'язку з тим, що до нього з потерпілим бігли ще люди. Стверджував також, що під час вчинення злочину він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Твердження засудженого в апеляції про нанесення ним потерпілому удару ножем з переляку у зв'язку з побоюванням за життя своїх близьких людей - співмешканки і її дитини, безпідставні і спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1, який заперечив факт застосування ним фізичного насильства щодо ОСОБА_2 та вказав на те, що він лише взяв його за руку і той одразу наніс йому удар ножем. Як вбачається з матеріалів справи
3
показання потерпілого є послідовними і об'єктивно підтверджуються іншими доказами у справі.
Зокрема, з показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що у той вечір вона йшла разом із своєю дочкою ОСОБА_4, 2000 року народження, та ОСОБА_2, коли їх зустріли жителі вулиці Закам'янської і мали намір перевірити їх житло щоб пересвідчитись у наявності викрадених у них речей. Після того, як ці жителі залишили їх, то вона з ОСОБА_2 вирішили піти на вул. Черняхівського щоб ще придбати спиртного. У цей час їх наздогнав чоловік і вона, припускаючи можливість виникнення конфлікту, одразу відійшла на освітлювану частину вулиці, так як там де був ОСОБА_2 і цей чоловік було темно. Що там відбувалось вона не бачила, але майже одразу ж вона почула крик жінок. Пізніше їй стало відомо, що ОСОБА_2 підрізав ОСОБА_1.
Твердження засудженого ОСОБА_2 в апеляції про нанесення ним удару потерпілому лише з метою самозахисту колегія суддів розцінює як його версію захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності, так як воно не відповідає об'єктивним доказам у справі. Адже він 27 листопада 2006 року з 08 години ранку і на протязі дня у різних місцях він вживав спиртні напої. Ввечері, близько 20-ої години, коли він з ОСОБА_3 та її дитиною повертались додому з вул. Черняхівського, куди ходили в магазин за спиртним, то до них підійшли жителі вул. Закам'янської. Підійшовший до нього чоловік „висловив на його адресу претензії, що нібито він у нього щось вкрав напередодні. Він подумав, що даний чоловік його буде бити, а тому своїми обома руками закрив своє обличчя. Невідомий схопив його своїми руками за його одяг та почав трясти, при цьому він запитував його навіщо він викрав речі з сараю. Він вирвався від даного чоловіка та швидко пішов вверх по вулиці. Що в цей час робили жінки, які були разом з чоловіком він не бачив, тому що не звертав на них увагу." В подальшому він дістав правою рукою з правої кишені куртки складаний ніж та наніс один удар ножем в тулуб чоловіка. Після цього він склав ножа, поклав до кишені куртки та побіг у бік магазину на вул. Черняхівського, де сів до автомобіля „таксі" та поїхав у напрямку залізничного вокзалу, де хотів знайти свого знайомого. Він же уточнював, що коли він побіг вверх по вулиці, то він не бачив де ділась ОСОБА_3.
Таким чином, не вбачаючи підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Боіунського районного суду міста Житомира від 26 лютого 2007 року щодо нього ж - без зміни.