УХВАЛА

Іменем   України

15 травня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді....................................... Романова О.В.,

суддів......................................... Широкопояса Ю.В. та Яковлева С.В.,

з участю

прокурора........................................................ Воронухи Д.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець смт. Черняхова Житомирської обл., громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий - 05.06.2003 р. за ст.ст.186 ч.2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 4 (чотири ) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_1 постановлено обчислювати з моменту затримання - 17-ої години 50 хвилин 20 жовтня 2006 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 у кримінальній справі задоволено повністю. Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 3073 ( три тисячі сімдесят три ) гривні 56 копійок завданої йому злочином матеріальної шкоди.

Речові докази по справі постановлено : ковбаси „Чайна", сардельки, ковбасу „Молочна", ковбасу „Салямі", ковбасу „Московська", рибу копчену ( а.с.12 ), музичний центр МР-3, горілку „Неміров" ємкістю 0,5 л. - 5 пляшок, цигарки - 35 пачок, 3 запальнички, гроші в сумі 1908 грн. 25 коп. ( а.с.113 ), які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого - повернути власнику ОСОБА_2 ; 2 порожні пляшки ємкістю 0,25 л з написом „Коньяк Жан-

Справа № 11 - 343 / 2007                               Головуючий у суді 1-ої інстанції Ввсильчук С.Ф.

Категорія ст.185 ч.3 КК України                      Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С.В.

2

Жак лічить зірки", пляшку коньячну „Жан-Жак" ємкістю 0,25 л., закриту пробкою без акцизної марки, з рідиною коричневого кольору, пошкоджену картонну упаковку з-під соку „Річ" ємкістю 2 л. з написом „Экзотик сок из 7 фруктов с мякотью", частину картонної упаковки з-під соку „Річ" ємкістю 1 л. з написом „Экзотик сок из 7 фруктов с мякотью", порожню картонну упаковку з-під коньяку „Жан-Жак", 2 паперові коробки з-під коньяку „Жан-Жак" у пошкодженому стані, паперову коробку з-під коньяку „Жан-Жак" у пошкодженому стані, скляну склянку, кришку з-під коньяку „Жан-Жак" коричневого кольору, які зберігаються в Черняхівському РВ УМВС України в Житомирській області ( а.с.71 - 72, 73 ) - знищити.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

Так, 14 жовтня 2006 року о 4-ій годині ранку ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна підійшов до приміщення магазину „Олімп", розташованого в АДРЕСА_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_2. Переконавшись, що поблизу нікого немає і за ним ніхто не спостерігає, він взяв із будинку АДРЕСА_1 драбину, яку приніс до вікна магазину. Піднявшись по драбині до вікна магазину, ОСОБА_1 розбив віконне скло та проник у приміщення магазину, звідки таємно повторно викрав чуже майно на загальну суму 4335 грн. 41 коп..

Викрадене майно ОСОБА_1 частково заховав у себе в будинку, а частково -на подвір'ї.

У поданій апеляції на прийняте судом рішення надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він просить змінити вирок суду - пом'якшити призначене покарання, перейшовши на більш м'яке у виді обмеження волі, а в частині вирішення цивільного позову про стягнення на користь ОСОБА_2 3073 грн. 56 коп. - скасувати.

Щодо призначеного покарання апелянт просить врахувати повне визнання ним вини у вчиненому, його щире каяття та сприяння у розкритті злочину, а також те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є молодою людиною, одружений, на його утриманні знаходиться 4-річна дитина, а дружина є сиротою. Дані обставини на його думку давали підстави для застосування ст.69 КК України.

Зазначаючи в апеляції те, що він не оспорює вирок в частині доведеності вини, автор апеляції вказує, що висновок суду про доведеність його вини у крадіжці майна на суму 3073 грн. 56 коп. із інкримінованих 4335 грн. 41 коп. не доведена. Посилається на те, що продавець ОСОБА_3 приписала зайву кількість майна, яке він в дійсності не викрадав : 1 кг сардельок вартістю 21 грн. 50 коп. ; 1,2 кг ковбаси „Любительської^-" - 18 грн. 96 коп. ; 2,6 кг шинки -61 грн. 10 коп. ; 1,2 кг зельцю - 22 грн. 20 коп. ; 3 пакети молока - 12 грн. 60 коп.; 2 пляшки олії „Олейна" - 13 грн. 20 коп. ; 7 пляшок горілки „Неміров" ( із 12 пляшок взяв тільки 5 ) - 150 грн. 50 коп. ; 4 пляшки горілки „Хортиця" - 94 грн. 50 коп. ; 4 пачки майонезу „Європейського" - 8 грн. ; 2 банки кави „Нескафе" - 68 грн. ; 3 кг цукерок „Міленіум" - 50 грн. 40 коп. ; 24 банки пива „Чернігівське" - 64 грн. 80 коп. ; 6 пачок цигарок „Парламент" - 42 грн..

3

Причина приписки продавцем вказаного товару є те, що продавець відпускала товари покупцям „під запис", тобто покупці брали товари і мали розрахуватись за них у майбутньому. Дані висновки апелянт обґрунтовує тим, що продавцем не фіксувались залишки товарів, так як у магазині не вівся облік залишків товарів. Із наведених підстав, як робить висновок апелянт, слід критично віднестись до показань свідків - продавця ОСОБА_3 та бухгалтера ОСОБА_2 (а.с.161-163).

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Воронухи Д.С., який вважав апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів.

Правильність кваліфікації дій автором апеляції не оспорюється, як і не оспорюється ним сам факт вчинення злочину.

Твердження засудженого ОСОБА_1а про те, що він не викрадав зазначені в його апеляції товари на суму 3073 грн. 56 коп., а тому й цивільний позов у кримінальній справі вирішено судом неправильно не грунтується на матеріалах справи і суперечить встановленому.

Так, по справі встановлено, що 14 жовтня 2006 року о 4-ій годині ранку ОСОБА_1 таємно викрав з приміщення магазину „Олімп" чуже майно на загальну суму 4335 грн. 41 коп..

14 жовтня 2006 року в період із 16-ої год. 20 хв. до 18-ої год. 40 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено частину речей, які були ним викрадені із магазину ( а.с.10 - 11 ) і які в подальшому були оглянуті та долучені до справи в якості речових доказів ( а.с.71 - 72, 73 ).

20 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ст.185 ч.3 КК України і у цей же день його було затримано в порядку ст. 115 КПК України ( а.с. 1, 51 ). 21 жовтня 2006 року його ж було допитано в якості підозрюваного, де він повідомив обставини вчиненого ним злочину та зазначив у тому числі, що точно не пам'ятає кількість викраденого ним, але стверджував, що викрадені спиртні напої він вдома вживав з батьком і братом та з ними ж ділився викраденим ( а.с.54 - 55 ).

30 жовтня 2006 року ОСОБА_1у було пред'явлено обвинувачення у таємному викраденні з приміщення магазину „Олімп" чужого майна на загальну суму 4335 грн. 41 коп., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України ( а.с.67, 68 ) та допитано в якості обвинуваченого, де він свою вину визнав повністю та підтвердив дані ним показання в якості підозрюваного ( а.с.69 - 70 ).

4

02 грудня 2006 року обвинувачений ОСОБА_1 знову підтвердив раніше дані показання ( а. с .107 ).

В судовому засіданні 22 січня 2007 року підсудний ОСОБА_1 В.В. свою вину у вчиненні злочину визнав, а також визнав й цивільний позов потерпілого ( а.с.140 ), але вже заперечив ту обставину, що викрадав всі товари, які зазначені в обвинуваченні ( а.с.140зв. - 141 ). В подальшому - 27 лютого 2007 року цивільний позов визнав частково на суму 3000 грн. і звернувся із письмовою заявою до суду про пом'якшення покарання ( а.с.147, 137 ).

Вартість майна, яке зазначено засудженим в його апеляції з посиланням на те, що він його не викрадав, становить лише 627 грн. 76 коп. ( а.с.161 - 163 ).

Крім наведених даних про визнання ОСОБА_1ом обставин вчинення крадіжки чужого майна, які підтверджені сукупністю доказів у справі, вартість викраденого ним об'єктивно підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також актом інвентаризації товарів у магазині „Олімп" ( а.с.17 - 44 ).

Підстав для критичної оцінки показань потерпілого та вказаних свідків у справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, докази вини ОСОБА_1, які наведені у вироку, давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення по справі як у частині визнання його винним, так і в частині вирішення цивільного позову. З даними висновками і оцінкою цих доказів судом погоджується й колегія суддів.

Також є безпідставним посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції з приводу можливості застосування щодо нього ст.69 КК України чи пом'якшення призначеного покарання, так як при призначенні засудженому покарання суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України, повно та об'єктивно врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину ( згідно ст.12 ч.ч.1, 3, 4 КК України злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України є тяжким ), дані про особу винного ( позитивну характеристику за місцем проживання /а.с.46/, попереднє притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину - ст.186 ч.2 КК України /а.с.45, 83 - 86/ ), та обставини, що пом'якшують покарання ( щире каяття та сприяння розкриттю злочину - ст.66 ч.1 п.1 КК України ), а також обставину, що обтяжує покарання ( вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння - ст.67 ч.1 п.13 КК України ). З врахуванням наведеного суду обгрунтовано призначив ОСОБА_1у покарання, яке є близьким до мінімального. Підстави для застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України відсутні.

Посилання апелянта про наявність у нього сім'ї та на утриманні малолітньої 4-річної дитини об'єктивними даними у справі не підтверджені. Навпаки, з його пояснення від 15 жовтня 2006 року ( а.с.13 - 15 ), довідки-характеристики від 16 жовтня 2006 року ( а.с.46 ), копії вироку Черняхівського районного суду Житомирської області від 05 червня 2003 року ( а.с.83 - 86 ), протоколів допиту від 21 жовтня 2006 року, ЗО жовтня 2006 року та від 02 грудня 2006 року ( а.с.54 - 55, 69 - 70, 107 ), а також показань батька - ОСОБА_1 ( а.с.57 ) та брата - ОСОБА_4 ( а.с.59 ) вбачається, що він не

5

одружений, проживав разом із батьком та молодшим братом, а з показань батька - тільки з молодшим братом.

Не вбачаючи підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2007 року щод^ього ж - без зміни.