УХВАЛА
Іменем України
3 липня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
суддів: Романова О.В. - головуючого,
Велидчука В.М. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Руденка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 травня 2007 року,
встановив:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, непрацюючого,
неодруженого, судимого 28.05.2003р.
Придніпровським районним судом м.
Черкаси за ст. ст. 186 ч. 2, 186 ч. З, 187 ч.
2, 69 КК України на 5 років позбавлення
волі, звільненого постановою
Прилуцького міськрайонного суду від 03.02.2005р. умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 24 дні, -
за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України - на 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 28.05.2003р. та остаточно призначено покарання Гутовському за сукупністю вироків - 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, неодруженого, непрацюючого, постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2002р. направленого в ПТУ соціальної реабілітації на 3 роки у
Справа № 11 -481/2007 Головуюча у суді 1 -ї інстанції Янчук Н.П.
Категорія ст.ст. 186ч.2,286 ч.2 КК України Доповідач Широкопояс Ю.В.
2
зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст. ст. 140 ч. 2, 145 ч. 1 КК України,
за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України
- на 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно
призначено покарання ОСОБА_2у С.П. за сукупністю злочинів - 4 роки
позбавлення волі.
Згідно ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки, зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, неодруженого, непрацюючого, судимого:
· 29.02.2000р. Корольовським райсудом м. Житомира за ст. ст. 17 ч. 2, 81 ч. 3, 141 ч. 2,42, 44, 46-1 КК України 1960р. на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; постановою того ж суду від 02.11.2000р. скасовано відстрочку виконання вироку та направлено в місця позбавлення волі;
· 03.06.2002р. тим же судом за ст. ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2, 42, 43 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
· 05.05.2003р. тим же судом за ст. ст. 188 ч. 2, 185 ч. З, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі; звільненого по відбуттю покарання, -
за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України
- на 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно
призначено покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів - 4 роки
позбавлення волі
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_4. народження, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -
за ч. 2 ст. 296 КК України - на 2 роки позбавлення волі.
Згідно ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
3
Вирішено стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 140 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно вироку, 23.01.2006 року близько 01 години на сходинковому майданчику другого поверху під'їзду будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 спільно зі знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, використовуючи надуманий привід, почав чіплятися до раніше незнайомих ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими сумісно розпивали спиртні напої, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою на адресу останніх. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, діючи нахабно та зухвало, умисно нанесли ОСОБА_5 численні удари в різні частини тіла
В цей же час на другому поверсі вказаного будинку ОСОБА_3 безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно, зухвало наніс два удари ногою в груди ОСОБА_5, від чого потерпілий відчув різкий фізичний біль і впав на землю, а ОСОБА_3, не зупиняючи свої хуліганські дії, наніс декілька ударів ногами в різні частини тіла ОСОБА_5. В цей час ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, умисно наніс декілька ударів ногами в різні частини тіла ОСОБА_5 та ОСОБА_7, заподіявши їм фізичного болю.
Після цього ОСОБА_1., діючи спільно з ОСОБА_2им, ОСОБА_3ом та ОСОБА_4, примусово, з застосуванням фізичної сили вивели потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вулицю до входу в приміщення вказаного будинку, де продовжуючи свої хуліганські дії та діючи в межах єдиного злочинного умислу, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, поводячи себе умисно та зухвало, ігноруючи загально прийняті норми та правила поведінки у суспільстві, стали наносити численні удари ногами та руками в різні частини тіла потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_5.
В результаті таких спільних хуліганських дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно заподіялипотерпілим легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді: ОСОБА_5 - садна на обличчі, ОСОБА_5 - 4-х саден на підборідді у виличній ділянці зліва, синця в поперековій ділянці зліва, ОСОБА_7 - синця та садна, крововиливів на обличчі. Також заподіяли ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді 2-х забійних ран на обличчі.
Після цього, виходячи за межі спільного злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганства з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, побачивши, що в результаті спільних нанесених ударів воля потерпілого ОСОБА_5 до опору подавлена, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, обшукали одяг вказаного потерпілого, який лежав на землі поруч з будинком АДРЕСА_1,
4
та з зовнішньої кишені джинсів відкрито викрали мобільний телефон "Соні-Еріксон Т-230" вартістю 629 грн. з сім-картою мобільного оператора "Джине" № 80666040122, вартістю 40 грн., на рахунку якої було 7 грн.; картку мобільного оператора «Джине» №80663663215, вартістю 50 грн., на рахунку якої було 10 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 736 грн.
Продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2им підійшли до потерпілого ОСОБА_6, який лежав на землі. ОСОБА_1 з метою недопущення опору потерпілого своїми ногами наступив на ноги потерпілого, а ОСОБА_2 обшукав його кишені, з яких діючи в межах єдиного злочинного умислу з ОСОБА_1відкрито викрав майно ОСОБА_6 -мобільний телефон "Моторола Е-398" вартістю 1120 гривень з сім-карткою "Діджус" вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 34 копійки, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1140 гривень 34 копійки.
Продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_5 та скориставшись, тим, що воля останнього подавлена в результаті нанесення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2им та ОСОБА_3ом відкрито викрали майно ОСОБА_5 - мобільний телефон "Нокіа 3410" вартістю 450 грн. з сім-карткою "Джине" вартістю 50 гри., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 13 грн., гаманець коричневого кольору вартістю 60 грн. та гроші в сумі 80 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 653 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу в межах апеляції, колегія суддів визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства та грабежу не оспорюються в апеляції, підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, відповідно тяжкості злочину та даних про особу засудженого.
З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив встановлені судом злочини під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за попереднім вироком, суд першої інстанції обгрунтовано призначив йому реальне покарання у виді позбавлення волі. Тому апеляційний суд не знаходить підстав для пом'якшення покарання Гутовському, зокрема звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
5
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 травня 2007 року щодо нього, - без зміни.