Справа №22-а-7345/11Головуючий у І інстанції Федорова Т.П.

Категорія15Доповідач у 2 інстанціїКасьяненко

18.08.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

         10 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

                               головуючого –судді  Антоненко В.І.,

                               суддів: Гуля В.В..,  Касьяненко Л.І.,

розглянула у порядку письмового провадження у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня,-

в с т а н о в и л а :

                У квітні 2009 року позивач звернулась  до суду з позовом, у якому  просив зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня  за 2008 рік у розмірі 2095 грн.

           Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2009 року позов задоволено.

          Визнано неправомірною відмову відповідача та стягнути з Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на користь позивача 2095 грн. недоотриманої суми разової грошової допомоги.

          Зобов’язано управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок та доплату позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня в розмірі 2095 грн. за 2008 рік.

          В апеляційній скарзі управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради просить скасувати постанову суду та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

                 Апеляційна скарга  підлягає   задоволенню з таких підстав.

                 По справі встановлено, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. У квітні 2008 року відповідач виплатив позивачу вказану допомогу у сумі 310 грн.

                 Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд виходив з положень Законів України «Про затвердження прожиткового мінімуму»на 2008 рік, у зв’язку з чим щорічна одноразова допомога до 5 травня повинна була виплачуватись позивачці у розмірах, встановлених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                  Такий висновок суду є помилковим, оскільки зроблений без урахування того, що положення Законів України «Про Державний бюджет України»на 2008 рік щодо визначення розміру щорічної одноразової допомоги до 5 травня  втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року, а виплата вказаної допомоги позивачці здійснювалась до 5 травня 2008 року –в період, коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання –обов’язковим для відповідача.

          Суд задовольняючи позов, не врахував вищезазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивачка, мала право на отримання допомоги у більшому розмірі, тобто судом було застосовано недіючу норму матеріального права.  Тобто на момент виплати щорічної допомоги до 5 травня відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.      

                  Таким чином, дії відповідача на час виплати вказаної допомоги позивачці були правомірними та узгоджувались з положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, у зв’язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

                 За наведених обставин постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

                 Керуючись ст.ст. 198, 205, 207 КАС України, колегія суддів

                                                          п о с т а н о в и л а :

                  Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської  міської ради задовольнити.

                   Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від           06 травня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

                   Постанова суду набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

                   Головуючий

                    Судді: