Судове рішення #17593266

                            

Справа № 2-22/11 Головуючий у 1 інстанції:Лященко О.В.

Провадження № 22-ц/0390/1029/11

Категорія:41 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                            


10 серпня 2011 року          місто Луцьк  


                                   

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О І

суддів -  Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

при секретарі   Гнепі П.М.,  

          з участю позивача – ОСОБА_1,

          пр-ка позивача – ОСОБА_2,

          пр-ка відповідача – Магдюк І.С.,

          пр-ка третьої особи: Вол-Волинської міської ради – Антонюк Т.М.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення, за позовом Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1 до ОСОБА_1 про розірвання договору найму жилого приміщення та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Володимир-Волинської міської ради до ОСОБА_1, Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1 про визнання договору найму жилого приміщення недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 24 травня 2011 року,  

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 24 травня 2011 року в задоволенні позовів ОСОБА_1 та Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1 в даній справі відмовлено.

      Позов Володимир-Волинської міської ради задоволено.

      Визнано недійсним договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 04 жовтня 2005 року на кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1.

      Стягнуто з ОСОБА_1 та Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1 на користь Володимир-Волинської міської ради з кожного по 23 грн. судових витрат.

       В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про задоволення її позову та відмову в позовах Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори № 1 та Володимир-Волинської міської ради.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

      Судом першої інстанції встановлено, що рішення про надання ОСОБА_1 жилої площі в гуртожитку АДРЕСА_1 не приймалось і ордер на право зайняття кімнати № НОМЕР_1 їй не видавався. Враховуючи наведене, права на користування спірним житлом вона не набула, а тому її позов не підлягає до задоволення.

      Оскільки норми глави 4 Житлового кодексу України та Примірного положенням про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року не передбачають укладення договорів найму житла в кімнатах гуртожитку, то договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 04 жовтня 2005 року на кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та ЖЕК № 1 безпідставно, в зв’язку з чим не потребує розірвання, а тому позов ЖЕК № 1 не підлягає до задоволення.

      Оскільки зазначений договір укладений безпідставно, всупереч вимогам закону, заперечується власником житлового фонду – Володимир-Волинською міською радою, то позов про визнання його недійсним підлягає до задоволення.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.

       Згідно ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

        Відповідно до вимог ст.ст.128, 129 цього ж Кодексу єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, виданий на підставі відповідного рішення про надання жилої площі в гуртожитку.

        Судом встановлено і апелянтом не заперечується, що рішення про надання позивачу спірної жилої площі в гуртожитку не приймалось і спеціальний ордер на кімнату № НОМЕР_1 їй не видавався.

         Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

         Покликання апелянта на ту обставину, що вселення в кімнату відбувалось за усною вказівкою відповідних посадових осіб не заслуговує на увагу, оскільки нормами житлового законодавства передбачена єдина підстава для вселення в жиле приміщення – це відповідний ордер, який в даному випадку не видавався і позивач ні у відповідача, ні у третьої особи його видачі не вимагала.

        Також безпідставними є покликання апелянта на передбачений ст.59 ЖК УРСР трирічний строк позовної давності. Вказана стаття регулює підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним. У даній справі такі вимоги не розглядались.

         Крім того, при вирішенні позову міської ради позивач заяв про застосування позовної давності суду першої інстанції не подавала.

         Безпідставними є покликання представника апелянта в апеляційному суді стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що спірне приміщення являється гуртожитком.

         Із наявних матеріалів справи вбачається, що будівля, яка розташована на АДРЕСА_1 перебуває на балансі Володимир-Волинської міської ради та має статус гуртожитку (а.с.71, 78). Крім того, вказана обставина визнавалась самою позивачкою, що стверджується змістом її ж позовної заяви та договором від 04.10.2005 року, який вона підписувала.

  Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

  Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

  Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Володимир-Волинського міського суду від 24 травня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація