Справа № 1-154/11
Провадження №11/0390/468/11 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.
Категорія:ст. 307 ч.2 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бешти Г. Б.,
суддів - Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,
за участю прокурора –Артиш Н.В.,
засуджених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справі, на вирок Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Луцька Волинської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, вдову, має на утримані малолітню дитину, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, мешканку АДРЕСА_1, раніше судиму:
1) 30.07.1997 року Луцьким міським судом Волинської області за ст.229-6 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України надано іспитовий строк на 2 роки;
2) 25.11.1999 року Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.229-6 ч.2, 73 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена 26.06.2001 р. на підставі ст.52 КК України умовно-достроково, невідбутий строк покарання: 5 місяців 22 дні;
3) 12.05.2003 року Луцьким міським судом Волинської області за ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнена 01.08.2006 р. згідно постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.07.2006 р., на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк покарання: 1 рік 7 місяців 2 дні, засуджено:
- за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, за умови, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Встановлено іспитовий строк у межах строку, на який згідно зі ст.179 Кодексів законів про працю України ОСОБА_1 може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м.Праги Республіки Чехія, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, розлучену, має на утримані малолітню дитину, працюючу молодшою медсестрою в Волинському обласному протитуберкульозному диспансері, мешканку АДРЕСА_2, раніше не судиму, засуджено:
- за ст. 307 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.
В строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено зарахувати термін її перебування під вартою з 20 жовтня по 29 жовтня 2010 року включно.
Арешт накладений на майно, а саме: на частку квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 –скасовано.
Постановлено стягнути:
- з засудженої ОСОБА_1 в доход держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів - 172 (сто сімдесят дві) грн. 59 коп.;
- з засудженої ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів - 172 (сто сімдесят дві) грн. 59 коп.;
- з засудженої ОСОБА_1 в доход держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 345 (триста сорок п'ять) грн. 18 коп.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Цим ж вироком засуджено ОСОБА_3, вирок щодо якого ніким не оскаржується, -
В С Т А Н О В И Л А :
Вищевказаним вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, 15.02.2010 року в період часу з 09.30 год. до 10 год. перебуваючи у приміщенні Волинського обласного наркологічного диспансеру по вул. Карбишева, 2 в м.Луцьку, під час проходження програми замісної терапії „метадон” отримала від лікаря три таблетки для власного вживання. Після чого дві таблетки вона відразу вжила, а одну з метою подальшого незаконного збуту в ротовій порожнині винесла за межі лікувального приміщення, яку перевезла за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3, де продовжувала зберігати з метою збуту. Приблизно о 19.20 год. в приміщенні своєї квартири, незаконно збула ОСОБА_6, поліетиленовий пакетик з вмістом порошкоподібної речовини, яка згідно висновку експерта №150/437 від 11.05.2010 р., містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон масою 0,0187 г, за що отримала від останнього грошову винагороду в сумі 100 гривень.
Вона ж, повторно, 15.03.2010 року, в період часу з 09.30 год. до 10 год. перебуваючи у приміщенні Волинського обласного наркологічного диспансеру по вул. Карбишева, 2 в м. Луцьку, під час проходження програми замісної терапії „метадон” від лікаря отримала три таблетки для власного вживання. Після чого дві таблетки вона відразу вжила, а одну з метою подальшого незаконного збуту, в ротовій порожнині винесла за межі лікувального закладу і приблизно о 10.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись біля приміщення кафе "Берізка" на вул. Карбишева в м. Луцьку, незаконно збули ОСОБА_6, за що отримали від останнього грошову винагороду в сумі 50 гривень.
Згідно висновку фізико-хімічної експертизи №149/436 від 11.05.2010 р., таблетка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) масою 0,0189 г.
ОСОБА_2, 30 серпня 2010 року, в будинку придбала у ОСОБА_3 шприц з наркотичним засобом – опієм ацетильованим, який, зберігаючи в предметах свого одягу, перенесла до під'їзду вищевказаного будинку, де незаконно збула ОСОБА_7 за 100 грн., який того ж числа був вилучений в останнього працівниками міліції.
Згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 515/1452 від 28.10.2010 року рідина коричневого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,07 г.
ОСОБА_2, повторно, 20 жовтня 2010 року, придбаний у ОСОБА_3 шприц з наркотичним засобом – опієм ацетильованим, який безпосередньо зберігала в предметах свого одягу та перенесла його до холу Волинського обласного протитуберкульозного диспансеру, де незаконно збула ОСОБА_7 за 100 грн., який того ж числа був вилучений в останнього працівниками міліції.
Згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 535/1500 від 09.11.2010 року рідина коричневого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,11 г.
В своїй апеляції прокурор вважає вирок незаконним в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам засудженим. Крім того, вказує на суперечності у вироку та неправильну перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч. 2 на ч. 1 ст. 307 КК України.
Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію та просив вирок в частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисників, які апеляцію заперечили та просили вирок залишити без зміни, засудженого ОСОБА_3, який покладався на розсуд суду, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обґрунтованим.
Суд обґрунтовує вирок лише та тих доказах, які були розглянуті у судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті повторно особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
При розгляді справи по суті судом не було дано оцінки висновку фізико-хімічної експертизи № 515/1452 від 28.10.2010 року, згідно якого рідина коричневого кольору, яку ОСОБА_2 придбала 30 серпня 2010 року у ОСОБА_3 містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,07г., що свідчить про наявність кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Перекваліфіковуючи дії засудженої з ч. 2 на ч. 1 ст. 307 КК України суд послався лише на те, що ОСОБА_2 раніше не вчиняла дій, які утворюють кваліфікуючу ознаку повторності, при цьому зазначив, що вона вперше вчинила збут особливо небезпечного наркотичного засобу 30 серпня 2010 року
Судом залишено поза увагою, що збут особливо небезпечного наркотичного засобу є окремою кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Таким чином, при розгляді справи, суд першої інстанції допустив однобічність та неповному судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування судом кримінального закону, неправильного призначення покарання, що є підставою до скасування вироку суду з повернення справи на новий судовий розгляд.
Крім того, заслуговують на увагу доводи прокурора і в частині незаконного призначення засудженій ОСОБА_1 покарання із звільненням від покарання з випробуванням.
Судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, належним чином не обґрунтовано своє рішення та не звернуто увагу на те, що злочин, вчинений ОСОБА_1 згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, є умисним, вчинений повторно, що надає йому підвищеної суспільної небезпеки. Крім того, ОСОБА_1 була вже тричі судима за аналогічні злочини, судимості не зняті і непогашені, повторно вчинила злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про її вперте небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин, рішення суду про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 79 КК України від відбування покарання з випробуванням належним чином не обґрунтоване і не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При новому судовому розгляді справи слід більш ретельно дослідити зібрані досудовим слідством докази, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України дати їм належну оцінку, прийняти законне та обґрунтоване рішення, вірно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 та призначити таке покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке б відповідало вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Вирок в частині засудження ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий
Судді