Справа № 2-4298/11 Головуючий у 1 інстанції:Лівандовська-Кочура Т.В.

Провадження № 22-ц/0390/1219/11

Категорія:27 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Осіпука В В

суддів -  Данилюк В.А., Свистун О.В.

при секретарі   Кузьмич І.П.

          з участю представника позивача Юдіна С.В.

         представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_4, державної податкової адміністрації у Волинській області про звернення стягнення на заставлене майно та звільнення майна з-під арешту, за апеляційною скаргою відповідача державної податкової адміністрації у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулось в суд із зазначеним позовом. Покликалось на ті обставини, що 7 липня 2008 року між товариством та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір на суму 990000 грн. зі сплатою 18% річних по 6 липня 2015 року. 29 вересня 2009 року до даного договору були внесені зміни, якими зменшено в період з 29.09.2009 року по 28.09.2010 року проценти за користування кредитом до 14% річних. 7 липня 2008 року в забезпечення виконання вимог за кредитним договором між позикодавцем і позичальником ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір застави, предметом якого є рухоме майно:  автомобіль «Мерседес-Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску; автомобіль Джип «Гранд Черокі» реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску. Дане передане в заставу майно, 8 липня 2008 року зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

30 вересня 2010 року слідчими органами податкової міліції ДПА у Волинській області порушено кримінальну справу проти ОСОБА_4, а постановою від 12 жовтня 2010 року накладено арешт на вказані автомобілі з метою забезпечення позову в інтересах держави.

Крім того позивач зазначав, що боржник ОСОБА_4 з 9 січня 2011 року не виконує умови укладеного кредитного договору, порушує строки погашення кредиту, не сплачує відсотки за користування кредитом, тому його було письмово попереджено про звернення стягнення на заставлене майно. Однак, скористатись даним засобом забезпечення виконання кредитного зобов’язання боржником банк не може, оскільки на предмет забезпечення накладено арешт постановою відповідача ДПА у Волинській області. Просив суд звернути стягнення на заставлене майно два легкові автомобілі, звільнити дані автомобілі з-під арешту, накладеного постановою слідчого ДПА, вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис щодо арешту даних транспортних засобів, вчинений 31 січня 2011 року на підставі постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та відшкодувати судові витрати в сумі 1820 грн.

23 червня 2011 року рішенням Луцького міськрайонного суду позов задоволено повністю, вирішено питання щодо відшкодування позивачу понесених судових витрат.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ДПА у Волинській області просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог до податкової адміністрації скасувати як незаконне, прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_4, незважаючи на письмове попередження, не виконує належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, а тому відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про заставу, звернув стягнення на рухоме майно та прийняв рішення про звільнення даного майна з-під арешту з виключенням з державного реєстру обтяжень запису про арешт цього майна.

Такі висновки суду є правильними.

Так згідно ч.2 ст.590 ЦК та ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.588 ЦК, ст.18 Закону України «Про заставу», ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше. Заставодержателі, які зареєстрували заставу одного і того ж майна в один день мають рівні права на задоволення вимог із заставленого майна.

Судом встановлено, що між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_4 мають місце кредитні зобов’язання, забезпечені заставою рухомого майна – двох автомобілів (а.с. 8-13, 17-26). Обтяження щодо цього рухомого майна було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 8 липня 2008 року (а.с. 27-30). Станом на кінець травня 2011 року ОСОБА_4, не виконуючи належним чином свої боргові зобов’язання, допустив загальну заборгованість за кредитним договором на суму 1003440 грн. 26 коп., за що йому було нараховано пеню в розмірі 59919 грн. 77 коп. (а.с. 6-7) та попереджено про наслідки порушення вимог кредитного договору (а.с. 41-42).

Крім того встановлено, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у Волинській області порушено кримінальну справу відносно відповідача ОСОБА_4 і з метою забезпечення можливого в майбутньому заявленого в кримінальній справі в інтересах держави цивільного позову, винесено 12 жовтня 2010 року постанову про накладення арешту на майно, в тому числі на автомобілі: «Мерседес-Бенц», Джип «Гранд Черокі» та внесено відповідний запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна під №9 31.01.2011 року (а.с. 27-40).

Отже, встановивши такі обставини, суд першої інстанції вірно вважав, що є всі підстави для звернення стягнення на предмет застави, якими є вказані транспортні засоби, і звільнення даного рухомого майна з-під арешту. Дані висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і вимогами закону.

Таким чином, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу, відповідно до ст.308 ЦПК України, слід відхилити.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача державної податкової адміністрації у Волинській області відхилити, рішення Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді