Справа №  2-781/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року  Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Криворученка Д.П.,

секретарі Микитченко К.Г., за участю представника прокуратури Сороки С.Г., представника третьої особи на стороні позивача Залози О.В., відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки лісового фонду, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Головне управління Держкомзему у Чернігівській області, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чернігівського району Чернігівської області 20.07.2011 року, діючи в інтересах держави в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, посилаючи на приписи ст.ст.116, 124-125, 152, 211-212 ЗК України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов’язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,021 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, шляхом знесення металевого гаражу.    

Позов обґрунтовується тим, що в результаті протиправних дій відповідача порушуються інтереси Новобілоуської сільської ради Чернігівського району стосовно розпоряджання спірною земельною ділянкою, отримання від неї корисливих властивостей на правах законного власника землі. Проведеною Управлінням Держземінспекції у Чернігівській області перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 в порушення вимог ст.ст.125-126 ЗК України по АДРЕСА_2, на землях лісового фонду Чернігівського району, використовує земельну ділянку площею 0,0021 га під розміщення металевого гаражу, без оформлення правовстановлюючих документів на землю. За результатами перевірки було складено акт, винесено припис, з вимогами усунути порушення в строк до 09.07.2011 року. 09.06.2011 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.531 КУпАП. Однак виявлені порушення у встановлений строк відповідачем не усунуті і земельну ділянку він не звільняє.    

У судовому засіданні представник прокуратури вимоги позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні, виклав факти зазначені в позові.

Представник позивача –Новобілоуської сільської ради Чернігівського району у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання сільська рада повідомлена належним чином, причини не явки не повідомлені. /а.с.33/  

Представник третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що дійсно відповідач в порушення вимог законодавства використовує земельну ділянку для користування металевим гаражем. Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту на території АДРЕСА_1, але перебуває в розпорядженні Чернігівської районної державної адміністрації.   

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії і мешкає по АДРЕСА_2. У 2010 році він звернувся до Новозаводської районної у м. Чернігові ради з проханням надати дозвіл на розміщення тимчасового металевого гаражу за місцем проживання. Йому було видано викопіювання з генерального плану прибудинкової території з зазначенням місця розташування збірно-розбірного тимчасового металевого гаражу і погоджено відділом ЖКГ та архітектури Новозаводського району та головним архітектором Чернігівського району. Після цього ним зроблено заявку на встановлення гаражу, яка була погоджена 18 організаціями і установами. Однак як згодом з’ясувалось, земельна ділянка знаходиться за межами міста, на території Чернігівського району. На даний час усі матеріали перебувають в Чернігівській РДА і рішення про надання земельної ділянки у короткострокову оренду повинно бути прийняте протягом місяця.          

Судом після заслуховування пояснень сторін, що брали участь у судовому засіданні, з‘ясовано усі обставини на які посилаються сторони та досліджено докази, якими вони їх обґрунтовують.

Згідно ст.10 Земельного кодексу України до повноважень районних рад у галузі  земельних відносин на території району належить: розпорядження землями на праві   спільної власності відповідних територіальних громад; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл; вирішення земельних спорів; вирішення   інших   питань  у  галузі  земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок   комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. (ст.12 ЗК України)

Стаття 40 ЗК Украйни проголошує, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування   жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для  зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно приписів ч.ч.1-2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності  територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній  власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Як встановлено з матеріалів справи і цей факт не оспорюється сторонами, що 09 червня 2011 року управлінням Держземінспекції у Чернігівській області Головного управління Держкомзему у Чернігівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 при використанні земельної ділянки під розміщенням металевого гаражу на території Чернігівського району, навпроти присадибної ділянки по АДРЕСА_2. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 0,0021 га, що перебуває у власності держави, без оформлення правовстановлюючих документів на землю, визначених ст.126 ЗК України, чим порушує ст.125 ЗК України. /а.с.4,8/

09.06.2011 року Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області ОСОБА_3 зроблено припис у 30-денний термін, з дня отримання припису, усунути виявлені порушення земельного законодавства, тобто оформити правовстановлюючі документи або звільнити земельну ділянку. /а.с.5/

У той же день відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.531 КУпАП. /а.с.6-7/  

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) становить 8,42 грн. /а.с.9/

Як свідчать банківські квитанції від 10.06.2011 року відповідач сплатив суму призначеного штрафу в розмірі 170 грн та 8,42 грн заподіяної шкоди державі. /а.с.22/  

Наведене свідчить, що земельна ділянка, площею 0,0021 га, яку використовує відповідач, перебуває у державній власності, знаходиться вона за межами населеного пункту та перебуває в розпорядженні Чернігівської районної ради.

Зазначене підтверджується і листом голови Новобілоуської сільської ради Чернігівського району №2-8/303 від 10.08.2011 р. з якого встановлено, що земельна ділянка, яку просить ОСОБА_3 надати йому в користування для розміщення металевого гаражу, не перебуває в розпорядженні сільської ради, оскільки знаходиться за межами населеного пункту і це питання вирішується Чернігівською РДА. /а.с.45/    

Однак, прокурором висунуто позовні вимоги з метою захисту інтересів Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, а не в інтересах Чернігівської районної ради, яка є розпорядником спірної земельної ділянки і вправі вимагати відновлення та захисту порушеного права.

Крім того за позовними вимогами ставиться питання щодо звільнення земельної ділянки площею 0,021 га, що не відповідає встановленим судом обставинам справи, і ця площа є надто більшою ніж та яку використовує відповідач (0,0021 га).

Відповідно до положень ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, відсутні правові підстави вимагати захисту інтересів Новобілоуської сільської ради Чернігівського району і таким чином позовні вимоги прокурора є необґрунтованими.  

У свою чергу суд звертає увагу на наступне.

Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Частиною 1 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч.2-3 ст.152 Земельного кодексу України )

Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Факт не набуття відповідачем належним чином оформленого права на користування спірною земельною ділянкою підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами та не заперечується і самими сторонами по справі.   

Але з наданих відповідачем документів вбачається, що він є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і відповідно до положень п.20 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на обов'язкове (протягом   року після подання заяви) відведення місцевими Радами земельних ділянок для будівництва індивідуального гаражу. /а.с.23-26/

З метою використання свого права відповідач, рахуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться біля його будинку на території міста Чернігова, ще у квітні 2010 року звертався до Новозаводської районної у м. Чернігові ради з проханням надання дозволу на розміщення тимчасового металевого гаражу за місцем проживання. Управлінням архітектури та містобудування міської ради було надано викопіювання з генерального плану прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 для погодження місця розташування гаража та розгляду питання щодо надання земельної ділянки. На викопіюванні відповідальними особами чітко зазначено місце розташування земельної ділянки для гаражу і погоджене заступником завідувача відділу ЖКГ та архітектури Новозаводської районної у м. Чернігові ради –архітектором району та Головним архітектором Чернігівського району. У свою чергу, в травні 2010 року відповідачем зроблено заявку до КП «Дільниця контролю за благоустроєм міста»Чернігівської міської ради на установку гаражу і її погоджено з 18 установами та організаціями. Однак в липні 2010 року Головним Управлінням Держкомзему у Чернігівській області відповідачу було роз’яснено, що земельна ділянка, яка пропонувалась для розміщення металевого гаражу знаходиться за межами м. Чернігова і необхідно звертатися до Чернігівської РДА. 22.08.2011 року відповідачем подано заяву до голови Чернігівської РДА, з проханням надати в короткострокову оренду земельну ділянку для розміщення тимчасового металевого гаражу згідно плану-схеми. /а.с.37-45/       

Наведе свідчить, що на даний час питання видачі відповідачу документа дозвільного характеру на користування земельною ділянкою для розміщення металевого гаражу не вирішено, і це питання, у відповідності до приписів ст.123 ЗК України, повинно бути вирішене протягом місячного строку з дня звернення.

Як суд зазначав вище, за приписом Головного управління Держкомзему області відповідачу було запропоновано два альтернативні варіанти усунення порушень земельного законодавства - оформити правовстановлюючі документи або звільнити вищезазначену земельну ділянку.

Досліджені матеріали справи засвідчують, що ОСОБА_3 обрав перший варіант, тобто оформлення правовстановлюючих документів, і з цією метою звернувся до органу виконавчої влади, однак враховуючи усі обставини справи та строки розгляду звернень громадян, з питань виділення їм земельних ділянок, відповідач не міг виконати приписи у встановлений місячний строк.

З‘ясувавши повно і всебічно усі обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Чернігівського району не можуть бути задоволенні з наведених підстав та міркувань, суд не знаходить підстав для захисту прав і інтересів Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, а крім того пред’явлений позов рахує передчасним.

Керуючись ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.17, 83, 121, 123-125, 126, 152, 158, 211-212 ЗК України та на підставі ст.ст.10-11, 60, 88, 209, 212-216, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки лісового фонду, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Головне управління Держкомзему у Чернігівській області.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

Суддя Д. П. Криворученко