Справа №22-ц-1187 2006 р.                               Головуючий у 1 інстанції - Забара І.К.

Категорія 40                                                  Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

РІШЕННЯ іменем    України

06 вересня 2006 року                                                                    м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів           - Білецького О.М., Хвостика С.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», третя особа: ОСОБА_2, про визнання рішень незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що з 1969 року працював у відповідача на різних посадах. 05 червня 2002 року його було обрано членом правління ВАТ «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», а 21 лютого 2006 року на засіданні наглядової ради ухвалено рішення про виведення його зі складу правління. Наказом №НОМЕР_1 його незаконно звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати рішення від 21 лютого 2006 року і наказ №НОМЕР_1незаконними, поновити його на роботі на посаді заступника голови правління, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і 1000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними рішення наглядової ради ВАТ «Сумське МППЗТ» від 21 лютого 2006 року (протокол НОМЕР_5) у частині виведення ОСОБА_1 зі складу правління товариства у зв'язку зі скороченням штату підприємства, а також наказ по ВАТ «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» НОМЕР_1про звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника голови правління з експлуатаційної роботи ВАТ «Сумське МППЗТ».

Стягнуто з ВАТ «Сумське МППЗТ» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8041 грн. 50 коп. та 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ВАТ «Сумське МППЗТ» на користь держави 88 грн. 92 коп. судового збору.

Стягнуто з ВАТ «Сумське МППЗТ» на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр» ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Сумське МППЗТ» 2000 грн. на відшкодування шкоди.

В апеляційні скарзі ВАТ «Сумське МППЗТ», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що звільнення позивача було незаконним, оскільки про скорочення він не попереджувався, іншої вакантної посади йому не пропонувалося і фактично скорочення його посади не було.

Втім цей висновок грунтується на невірному застосуванні судом норм матеріального права і невідповідності його обставинам справи.

Встановлено, що єдиною оплачуваною посадою, яка була передбачена штатним розкладом і за якою позивач виконував до звільнення роботу, визначену саме трудовим договором, - була посада заступника голови правління з експлуатаційної роботи, на яку він був прийнятий у ВАТ «Сумське МППЗТ» 01 грудня 2003 року, що підтверджується наказом НОМЕР_2, виданим керівником підприємства, заявою ОСОБА_1 про прийняття на роботу від 26 листопада 2003 року, штатними розкладами та іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Підставою для проведення відповідачем скорочення було рішення ради державного концерну «Промтранс» від 17 листопада 2005 року щодо перегляду на підприємствах концерну, в тому числі у ВАТ «Сумське МППЗТ» штату працюючих і приведення його у відповідність до виконуваних обсягів робіт.

У зв'язку з цим керівник ВАТ «Сумське МППЗТ» видав наказ НОМЕР_3, згідно з яким посада заступника голови правління з експлуатаційної роботи, поряд з іншою, підлягала скороченню.

Від підпису повідомлення про наступне, через два місяці, звільнення позивач відмовився, про що було складено відповідний акт 22 грудня 2005 року (а. с. 46,47).

Можливості переведення ОСОБА_1 на іншу роботу не було, так як вакантні посади на підприємстві були відсутні, що підтверджується штатними розкладами і таблицями інженерно-технічних працівників.

З цих же доказів слідує і те, що посаду начальника відділу експлуатації, введену 01 березня 2006 року, займав ОСОБА_4 До цього ця посада називалася «інженер з експлуатації», яку теж займав ОСОБА_4, і яка була виведена у зв'язку з перейменуванням посад згідно з тим же наказом НОМЕР_3.

З 07 березня 2006 року посаду заступника голови правління з експлуатаційної роботи виведено з штатного розкладу і з того часу її на підприємстві не існує, що слідує зі штатного розкладу керівних працівників, спеціалістів та службовців ВАТ «Сумське МППЗТ» на 2006 рік (а. с. 28).

Факт надання профкомом згоди на звільнення позивача останнім визнається, а тому не підлягає доказуванню в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Наказом керівника №НОМЕР_1його було звільнено з посади заступника голови правління з експлуатаційної роботи (а. с. 6).

Наведені дані, які не були враховані судом, свідчать про те, що звільнення позивача з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України було законним.

Членом правління в структурі органів управління акціонерного товариства, визначених його статутом, позивач був з 05 червня 2002 року (а. с. 7-8).

Рішенням наглядової ради товариства від 21 лютого 2006 року його виведено зі складу цього органу (а. с. 4-5).

Посилання апелянта на те, що кількість членів правління за статутом після його звільнення не зменшилася не може вплинути на правильність розірвання з ним трудового договору, оскільки це питання відноситься до внутрішньоорганізаційної діяльності товариства і не є предметом даної трудової угоди.

Поряд з цим, стягуючи з третьої особи ОСОБА_2 2000 грн. на користь відповідача, суд не звернув уваги на те, що у ЦПК України 2004 року не відтворено правило ст. 109 ЦПК 1963 року про притягнення як третьої особи на стороні відповідача службової особи, за розпорядженням якої було проведено звільнення.

У даний час за наявності шкоди її відшкодування має проводитися за загальними правилами позовного провадження.

За таких умов рішення суду на підставі п. п. З, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні всіх позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 21,40 КЗпП України, ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2006 року в даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», третя особа: ОСОБА_2, про визнання рішень незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.